Постанова

від 12.10.2017 по справі 825/1515/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2017 року Чернігів Справа № 825/1515/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Лазаренко В.Г.,

представників позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Замглайторф" до Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Замглайторф" (далі - ТОВ Замглайторф , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Чернігівська ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області) від 22.07.2015 № НОМЕР_1, від 09.10.2015 № НОМЕР_2, від 30.12.2015 № НОМЕР_3, від 04.05.2016 № НОМЕР_4.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем був отриманий спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування торфу на ділянці Бурівське родовища Замглай , що знаходиться на території Чернігівської області.

З листа Ріпкинського відділення Чернігівської ОДПІ від 22.09.2016 за вих. № 230/10/25-17-12-38 позивач дізнався, що у нього наявний податковий борг у сумі 5100 грн., який виник на підставі камеральних перевірок, за результатами яких до позивача застосовано штрафні санкції за неподання податкових декларацій (розрахунків) з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин. За результатами вказаних перевірок Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області винесені податкові повідомлення-рішення від 22.07.2015 № НОМЕР_1, від 09.10.2015 № НОМЕР_2, від 30.12.2015 № НОМЕР_3, від 04.05.2016 № НОМЕР_4.

Позивач не погоджується з зазначеними податковими повідомленнями - рішеннями зв'язку з тим, що до цього часу підприємство не приступило до видобування торфу через те, що земельна ділянка на якій знаходиться родовище не надана позивачу у власність чи користування. Таким чином, позивач не подавав декларації щодо рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин у зв'язку' з відсутністю об'єкта оподаткування, передбаченого п. 252.3 ст. 252 Податкового кодексу України, та відсутністю показників, які підлягають декларуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав повністю позовні вимоги та просив їх задовільнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на обставини, викладені у письмових запереченнях на позов (а.с. 26-27).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, шо ТОВ Замглайторф (код 37804763) зареєстровано в якості юридичної особи 29.07.2011, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців (а.с. 19) та є платником податків.

ТОВ Замглайторф має спеціальний дозвіл від 21.12.2010 за реєстраційним номером 5255 на користування надрами з метою видобування торфу на ділянці Бурівське родовища Замглай , що знаходиться на території Чернігівської області (а.с. 9).

Також, судом встановлено, що податковим органом були проведені камеральні перевірки ТОВ Замглайторф . На підставі вказаних перевірок складено акти про результати камеральних перевірок податкової звітності ТОВ Замглайторф (код: 3780473) від 09.06.2015 № 133/15-115/3780473 (а.с. 28-30), від 27.08.2015 № 250/15-115/3780473 (а.с. 37-38), від 17.11.2015 № 359/15-115/3780473 (а.с. 45-46), від 17.03.2016 № 64/25-17-12-43/3780473 (а.с. 53-54).

За результатами вказаних перевірок Чернігівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Чернігівській області винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 22.07.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 2040,00 грн. за неподання податкового розрахунку за звітні періоди з 01.04.2012 по 31.03.2015 (а.с. 33);

- від 09.10.2015 № НОМЕР_2, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 1020,00 грн. за неподання податкового розрахунку за звітний IІ квартал 2015 року (а.с. 41);

- від 30.12.2015 № НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 1020,00 грн. за неподання податкового розрахунку за звітний IІІ квартал 2015 року (а.с. 49);

- від 04.05.2016 № НОМЕР_4, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 1020,00 грн. за неподання податкової декларації (розрахунку) за звітний IV квартал 2015 року (а.с. 57).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися за податковою адресою позивача, але не біли ним отримані та повернути засобом поштового звязку із зазначенням причини повернення за закінченням терміну зберігання , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32, 36, 40, 44, 52, 60).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

01.01.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 №71-VIII (надалі - Закону №71), яким скасовано загальнодержавний податок - плату за користування надрами, та водночас, запроваджено новий - рентна плата, зокрема за користування надрами для видобування корисних копалин, передбачена статтею 252 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 14.1.217 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) рентна плата - загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин; за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; за користування радіочастотним ресурсом України; за спеціальне використання води; за спеціальне використання лісових ресурсів; за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Згідно з вимогами п. 251.1 ст. 251 Податкового кодексу України рентна плата складається з: рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України.

Статтею 252 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до п.п. 252.1.1 п. 252.1 ст. 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був отриманий спеціальний дозвіл від 21.12.2010 за реєстраційним номером 5255 на користування надрами з метою видобування торфу на ділянці Бурівське родовища Замглай , що знаходиться на території Чернігівської області (а.с. 9).

У відповідності до Угоди про умови користування надрами з метою видобування надрами з метою видобування корисних копалин від 16.11.2011 № 5255 (а.с. 10) Державна служба геології та надр України надає Надрокористувачу - ТОВ Замглайторф право користування ділянкою надр з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач зобов'язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених ОСОБА_3, цією угодою та діючим законодавством. Місцезнаходження ділянки надр Ріпкинський, Городнянський район, Чернігівської області.

У відповідності пункту 7.1 статті 7 ПК України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи: платники податку; об'єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Як вже зазначалося, платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл)

Отже, отримання позивачем ОСОБА_3 на користування надрами є наслідком набуття статусу платника рентної плати за користування ділянкою надр для видобування корисних копалин та обов'язку дотримання частини 252.23 ст. 252 ПК України щодо подання податкової звітності (деклаарцій/розрахунків).

У відповідності до пункту 252.23 статті 252 ПК України податкові декларації з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин подаються її платником починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав або переоформив спеціальний дозвіл.

Судом звертається увага на той фак, що, форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, який набув чинності 29.09.2015.

Водночас пунктом 9 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 71 Кабінет Міністрів України зобов'язано протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність до цього Закону.

Державна фіскальна служба України у листі від 29.01.2015 № 2703/7/99-99-15-04-02-17 "Про особливості справляння рентної плати у 2015 році" рекомендувала платникам рентної плати, до затвердження належних форм податкової звітності, використовувати форми податкової декларації залежно від об'єкта оподаткування та звітуватися, зокрема за формами податкових розрахунків з плати за користування надрами.

Що стосується оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 22.07.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за штрафними санкціями в розмірі 2040,00 грн. за неподання податкового розрахунку за звітні періоди з 01.04.2012 по 31.03.2015, суд зазначає наступне.

У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 17.09.12 № 1000 "Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами" затверджена форма Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Отже, до набрання чинності (29.09.2015) наказу Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, яким затверджена форма податкової декларації з рентної плати, податковою звітністю за користування надрами був також податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Враховуючи викладене, спростовуються доводи позивача про відсутність у нього обов'язку подання звітності у зв'язку з відсутністю у нього показників, які підлягають оподаткуванню (бази оподаткування) та відсутності об'єкта оподаткування.

З наведеного слідує, що відповідач у відповідності до вимог п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за неподання податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом правомірно застосовував до позивача штрафні санкції та прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.07.2015 № НОМЕР_1, від 09.10.2015 № НОМЕР_2, від 30.12.2015 № НОМЕР_3, від 04.05.2016 № НОМЕР_4.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наявні у справі докази свідчать про правомірність прийнятих податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Водночас позивач, всупереч наведеним вимогам, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності рішень відповідача.

З огляду на зазначене та беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є не обґрунтованими, а його вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Замглайторф" відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя В.І. Д'яков