Постанова

від 13.10.2017 по справі 712/9950/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2017 року справа № 712/9950/17

16 год. 30 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МАКЛАУТ, ЛТД до головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

11.09.2017 з Соснівського районного суду м.Черкаси до Черкаського окружного адміністративного суду за підсудністю надійшла адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МАКЛАУТ, ЛТД» (далі - позивач), в якій позивач з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

визнати протиправними дії головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_3 (далі - відповідач) під час проведення планової перевірки ТОВ «МАКЛАУТ, ЛТД» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а також встановлення факту фальсифікації матеріалів перевірки;

визнати незаконною та скасувати постанову відповідача про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2017 №12/1023-5.5/313.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час проведення перевірки порушив вимоги законодавства України, що регламентують її здійснення. Зокрема, не попередив про проведення перевірки у 10 денний строк до її здійснення, не вручив позивачу акт перевірки та сфальсифікував матеріали перевірки. Крім того, спірне рішення прийняте за відсутності порушень законодавства. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що перевірка нею проведена в межах та у спосіб, що передбачені законодавством України, а оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного містобудівного законодавства за вчинене позивачем порушення, що полягало у внесенні до декларації про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх належність та достовірність, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Суд встановив, що на підставі наказу ДАБІ України від 26.12.2016 №1012 та направлення від 15.03.2017 №84 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області ОСОБА_3 здійснена планова перевірка позивача на об'єкті Реконструкція існуючої мережі з перекладкою на волоконно оптичну лінію інтернет мережі в с.Озірна, Звенигородського району Черкаської області.

За результатами перевірки складено акт від 14.03.2017, в якому зафіксовано, що замовником (позивачем) не надано правовстановлюючі документи на об'єкт реконструкції та документи щодо введення в експлуатацію об'єкта будівництва, що дає підстави вважати вказаний об'єкт новим будівництвом, а дані щодо реконструкції - недостовірними. Також, у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт вказано категорію складності - ІІІ, тоді як проектна документація складена на об'єкт ІІ категорії складності. Крім того, головним інженером проекту є ОСОБА_4, а у декларації вказано - головний архітектор.

На підставі акту перевірки відповідач оформив протокол від 24.03.2017 №49 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та постанову від 05.04.2017 №12/1023-5/5/313 за правопорушення, передбачене абз.3 п.4 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» , (далі - оскаржувана постанова) із застосуванням штрафу в сумі 57600,00грн.

Надаючи оцінку оскаржуваним діям і рішенню в контексті позовних вимог, суд врахував Частину другу ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч.1 ст. 41 Закону України від 17 лютого 2011 року №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - ЗУ №3038-VI) передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Ч.ч.2-3 ст. 41 цього Закону зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п.2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698 (далі - Порядок №698), нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок. Перевірки проводяться головним інспектором будівельного нагляду або кількома головними інспекторами будівельного нагляду.

На підставі пунктів 9-10 цього Порядку плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції, який затверджується до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

Планова перевірка об'єкта нагляду проводиться не частіше ніж один раз на півроку з виїздом на об'єкт нагляду.

Строк проведення планової перевірки не може перевищувати 20 робочих днів та за обґрунтованим письмовим зверненням головного інспектора будівельного нагляду може бути одноразово продовжений наказом Держархбудінспекції не більше ніж на 10 робочих днів.

Планові перевірки проводяться на підставі наказу Держархбудінспекції та направлення на проведення перевірки за формою згідно з додатком 1.

Згідно з підп. 4 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок №553), посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.

Порядок оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю визначені пунктами 15-21 Порядку №553 згідно з якими за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до ч.4 ст.41 ЗУ №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки серед іншого мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

Враховуючи межі позовних вимог, наявність відповідного наказу та направлення на проведення перевірки, суд дійшов висновку, що відповідач мав достатній обсяг повноважень для проведення перевірки та складання за наслідками перевірки акту, а тому відповідна позовна вимога про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Оскаржувану постанову від 05.04.2017 №12/1023-5.5/313 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, суд вважає неправомірною, з огляду на таке.

Суд врахував, що роботи на об'єкті Реконструкція існуючої мережі з перекладкою на волоконно-оптичну лінію інтернет мережі в с.Озірна, Звенигородського району Черкаської області здійснювались на підставі договору підряду від 06.04.2016 б/н, укладеного позивачем та ПП КОМ-СЕРВІС .

З огляду на викладене, суд врахував ч.1 ст.1 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-ХІІ (далі - ЗУ №2780-ХІІ), яким встановлено, що містобудуванням (містобудівною діяльністю) є цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об'єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об'єктів містобудування, спорудження інших об'єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об'єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Відповідно до абз.2, 5 ч.1 ст.1 Закону України від 20.05.1999 №687-ХІV «Про архітектурну діяльність» (у редакції станом на час виконання робіт) (далі - Закон №687-ХІV) об'єктами архітектурної діяльності (об'єктами архітектури) є будинки і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів; проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.4 Закону №3038-VI об'єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Суб'єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Згідно зі ст. 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня. Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.

До будівництва (будівельних робіт) згідно зі ст.ст.4, 9 Закону №687-ХІV, абзацу 2 пункту 1 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, належать роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту.

Системно проаналізувавши зазначені норми законів, суд дійшов висновку, що роботами з будівництва, на які поширюються вимоги у сфері містобування, у т.ч. відповідальність за їх недотримання, є роботи зі створення об'єкта архітектури. Однак реконструкція мережі інтернет з перекладкою на волоконно-оптичну лінію не є створенням об'єкта архітектури і вимоги такого законодавства на них не поширюються.

Статтею 4 Закону №687-ХІV передбачено, що для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Згідно з положеннями ДБН А.2.2-3-2004 «Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» нове будівництво включає в себе будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі; під реконструкцією розуміється перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри).

Суд врахував, що відповідно до технічного завдання на проектування лінійно-кабельних споруд об'єкту Реконструкція існуючої мережі з перекладкою на волоконно-оптичну лінію інтернет-мережі с.Озірна (Звенигородського району) проектом передбачено реконструкцію діючої лінії зв'язку виконати засобом заміни кабелю по існуючій трасі.

Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що вищевказані роботи з реконструкції існуючої мережі з перекладкою на волоконно-оптичну лінію інтернет-мережі не є будівництвом у розумінні наведених норм містобудівного законодавства, оскільки не пов'язані зі створенням об'єктів архітектури.

Стосовно доводів відповідача про відсутність у позивача документа, що засвідчує користування земельною ділянкою, на якій здійснювались роботи, суд врахував ч.4 ст.34 ЗУ №3038-VI, якою встановлено, що реконструкція, реставрація або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їхніх фундаментів у плані, реконструкція або капітальний ремонт автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередачі, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій у межах земель їх розміщення, а також комплексна реконструкція кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду і нове будівництво об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури відповідно до містобудівної документації на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності можуть здійснюватися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Крім того, суд встановив, що відповідно до бухгалтерської довідки від 28.03.2017 №72 на балансі позивача перебуває телекомунікаційна мережа Звенигородка - Ватутіно - Озірна - Лисянка - Корсунь-Шевченківський - Канів , внесена засновником ОСОБА_5 на підставі акту прийому-передачі від 26.12.2014.

Щодо зазначення в акті перевірки та оскаржуваному рішенні, що у декларації про початок виконання будівельних робіт зазначено головного підрядника - позивача, замість ПП КОМ-СЕРВІС , суд врахував, що листом від 15.03.2017 №54 позивач повідомив відповідача про внесення змін у декларацію про початок виконання будівельних робіт в частині зазначення генерального підрядника - ПП КОМ-СЕРВІС .

У разі якщо замовник самостійно виявив технічну помилку у надісланому повідомленні про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, зареєстрованій декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об'єкта до експлуатації, а також у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які не є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом відповідно до закону, до такого повідомлення або декларації на підставі ч.1 ст.39-1 ЗУ №3038-VI вносяться зміни у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції відповідно до ч.4 ст.39-1 ЗУ №3038-VI за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.

Під час вирішення спору суд також врахував, що відповідно до висновків

Проекту Реконструкція існуючої мережі, з перекладкою на волоконно-оптичну лінію Інтернет мережі в с.Озірна Звенигородського району цьому об'єкту встановлений клас наслідків (відповідальності) СС2 та ІІІ категорія складності.

Отже, твердження відповідача, що у зареєстрованій декларації про початок виконання будівельних робіт вказано категорію складності - ІІІ, тоді як проектна документація складена на об'єкт ІІ категорії складності є безпідставним.

Посилання в акті перевірки та оскаржуваному рішенні, що головним інженером проекту є ОСОБА_4, а у декларації він вказаний, як головний архітектор, суд не взяв до уваги як формальну підставу. На суд покладено обов'язок з'ясувати дійсні фактичні обставини справи.

Крім того, суд встановив, що орган державного архітектурно-будівельного контролю не дотримався встановленого абз.6 п.12 Положення №533 обов'язку надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку, оскілька таке повідомлення було направлене позивачу лише за 3 дні до проведення перевірки.

Врахувавши встановлені обставини та викладені норми законодавства, застосувавши норми законодавства, враховуючи доводи сторін, суд дійшов висновку, що спірна постанова про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2017 №12/1023-5.5/313 є неправомірною та підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Суд врахував, що після роз'єднання Соснівським районним судом м. Черкаси позовних вимог до Черкаського окружного адміністративного суду направлені для розгляду матеріали про визнання неправомірними дій суб'єкта владних повноважень та скасування його рішення.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні докази щодо сплати судового збору за їх заявлення. Тому суд дійшов висновку стягнути з позивача на користь Державного бюджету судовий збір в сумі 1600 грн. та на підставі ст.94 КАС України повернути його позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 86, 94, 159 - 163, 254, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Черкаській області про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.04.2017 №12/1023-5.5/313.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МАКЛАУТ, ЛТД (ідентифікаційний код 35091793) до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок Черкаського окружного адміністративного суду (р/р №31212206784002, отримувач - УДКСУ у м. Черкасах Черкаської області, код отримувача 38031150, МФО 854018) судовий збір у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (ідентифікаційний код 37471912) на користь товариства з обмеженою відповідальністю МАКЛАУТ, ЛТД (ідентифікаційний код 35091793) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 18.10.2017.