Ухвала

від 13.09.2017 по справі 808/2678/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2017 рокусправа № 808/2678/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Востокмет" до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «ВОСТОКМЕТ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000041400 від 16.02.2016, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1184410 грн. 50 коп., з яких: 789607 грн. 00 коп. - основний платіж, 394803 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000051400 від 16.02.2016, яким зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 980179 грн. 00 коп. за жовтень 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000051400 від 16.02.2016 форми В4 , складене Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма ВОСТОКМЕТ зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 980179 грн. 00 коп. за жовтень 2015 року. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000041400 від 16.02.2016 форми Р , складене Запорізькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма ВОСТОКМЕТ збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1184410 грн. 50 коп., з яких: 789607 грн. 00 коп. - основний платіж, 394803 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції. Вирішено питання про розподіл судових витрат

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (ОСОБА_1А.) доводи, викладені в апеляційній скарзі підтримала в повному обсязі. Представник позивача за довіреністю (ОСОБА_2С.) щодо доводів апеляційної скарги заперечувала, зазначивши про їх необґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі наказу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 15.01.2016 року № 14, направлення від 15.01.2016 року № 11 посадовою особою податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ НВФ «Востокмет» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Містрал» за період з 01.01.2015р. по 31.10.2015 р.

За результатами перевірки складено акт №5/08-29-14-09/38415691 від 27.012016 року, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), що призвело до: заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті (рядок 25) на загальну суму 789607 грн., в т.ч. по періодам: - жовтень 2015р. - на суму 789607 грн.; завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту (рядок 19) на суму 396732 грн., в т.ч. по періодам: - жовтень 2015р. - на суму 396732 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на суму 980179 грн., в т.ч. по періодам: - жовтень 2015р. - на суму 980179 грн.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області 16.02.2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:

- №0000051400 від 16.02.2016 форми В4 , яким позивачу зменшено від'ємне значення з податку на додану вартість у сумі 980179 грн. за жовтень 2015 року;

- №0000041400 від 16.02.2016 форми Р , яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1184410 грн. 50 коп., ( 789607 грн. 00 коп. - основний платіж; 394803 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції).

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 16.02.2016 №0000041400 та №0000051400 оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізької області (скарга від 18.03.2016 року вих.№273).

Відповідно до Наказу ГУ ДФС у Запорізькій області Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №328 від 07.04.2016 проведено позапланову документальну виїзну перевірку позивача, починаючи з 11.04.2016 року (т.1, а.с.172).

12.05.2016 року, за результатами перевірки, до позивача від ГУ ДФС у Запорізькій області надійшов Акт №30/08-01-14-05/38415691 від 22.02.2016 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НВФ ВОСТОКМЕТ (код ЄДРПОУ 38415691) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ МІСТРАЛ (код ЄДРПОУ 39735887) за період з 01.10.2015 по 31.10.2015, що стали предметом оскарження (скарга ТОВ НВФ ВОСТОКМЕТ від 18.03.2016 року №273 (вх.№2072/10 від 18.032016)).

Актом перевірки №30/08-01-14-05/38415691 від 22.02.2016 року ГУ ДФС у Запорізькій області підтвердило висновки ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, викладені в Акті перевірки №5/08-29-14-09/38415691 від 27.01.2016 року, на підставі яких винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що господарські операції позивача з визначеним контрагентом мають реальний характер, а тому податкові повідомлення-рішення від 16.02.2016 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з фактичних обставин справи, частково погоджується з такими висновками суду та вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За приписами п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України). Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Отже, колегія суддів зазначає, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, що складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судова практика вирішення податкових спорів виходить із презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість його дій, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, і достовірність відомостей у бухгалтерській та податковій звітності платника.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, висновок податкового органу щодо того, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Містрал, по якій сформовано податковий кредит за жовтень 2015 року, не була спрямована на реальне настання правових наслідків, оскільки по операціям між вищезазначеними контрагентами простежується тільки рух документів без фактичної поставки товару, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «НВФ «Востокмет» (покупець) та ТОВ «Містрал» (постачальник) укладеного договір поставки від 01 жовтня 2015 року № 80 (а.с.32, т.1).

Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим Договором, поставляти Товар, а Покупець зобов'язується в порядку та умовах, визначених цим Договором, прийняти Товар та оплатити його вартість за цінами, вказаними у відповідних видаткових накладних (п.1.1). Найменування (асортимент), ціна і кількість Товару вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору (п.1.2). Сума Договору визначається шляхом підсумовування вартості Товару, зазначеною у видаткових накладних (п.2.1.). Покупець зобов'язаний здійснити оплату Товару протягом 30 банківських днів з моменту отримання Товару (п.2.2). Розрахунки між сторонами проводяться у безготівковій формі згідно з платіжними реквізитами, вказаними в Договорі (п.2.3). Поставка Товару здійснюється на склад Покупця протягом 1 календарних днів з моменту виставлення рахунку (рахунку-фактури) або в інше місце за згодою Сторін (п.3.1). Приймання Товару за кількістю, асортиментом та якістю здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення і Товарів народного споживання за кількістю № П-6, затвердженою Постановою Держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15 червня 1965 року та Інструкції про порядок приймання Товару виробничо-технічного призначення і Товарів народного споживання за якістю № П-7, затвердженої постановою Держабітражу при ОСОБА_3 СРСР від 25.04.1966 року (п.3.2).

На виконання умов договору, суб'єктом господарювання виписано:

- видаткові накладні (а.с.33, 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49, 51, 53, 55, 57, 59, 61, 63, 65, 67, 69, т.1);

- податковими накладними (а.с.242-263, т.1);

- рахунками-фактурами (а.с.28-46, т.2);

- товарно-транспортними накладними (а.с.34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, т.1).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено у безготівковому порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с.83-115, т.1).

Крім того, на вимогу суду позивачем надано виписки із сертифікатів якості та відповідні платіжні доручення, які підтверджують розрахунки з ТОВ "Містрал".

Зазначені первинні документи повністю підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Містрал» та спростовують висновок податкового органу щодо нікчемності укладених угод.

Колегія суддів вважає неспроможними посилання апелянта в акті перевірки на ухвалу Печерського районного суду міста Києва по справі №757/11553/16-к від 16.03.2016, в якій зазначено, що в провадженні ГСУ НП України перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42016000000000493 від 17.02.2016 за фактами фіктивного підприємництва - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, та легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.209 КК України, з огляду на наступне.

Так, в матеріалах справи відсутні обвинувальні вироки відносно посадових осіб ТОВ «НВФ «Востокмет» та ТОВ «Містрал» , а тому неможливо підтвердити або спростувати факт, що у періодах здійснення поставок від зазначеного контрагенту позивачеві це підприємство здійснювало фіктивну господарську діяльність.

Наявний у справі протокол допиту свідка ОСОБА_4 підтверджує створення ТОВ "Елізет" з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, а також створення ТОВ "Брендстаф" та ТОВ "Аеро", з якими позивач не мав господарських правовідносин.

Доводи апелянта щодо фізичної неможливості здійснювати перевезення придбаного товару, колегія суддів вважає неспроможними з огляду на те, на день здійснення перевезень відповідачем не перевірено кому саме належали транспортні засоби, зазначені в товарно-транспортних накладних. Також колегія суддів зазначає, що недотримання автомобільним перевізником/водієм приписів Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів , затвердженого 07.06.2010 Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №340, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, не може свідчити про неможливість перевезення товару.

Отже, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, недоліки у формування товарно-транспортної накладної, не можуть бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Також колегія суддів критично розцінює посилання в акті перевірки на податкову інформацію по ТОВ «Містрал» та окремо зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Доводи апелянта, стосовно відсутності у податкових накладних ТОВ «Містрал» УКТ ЗЕД, колегія суддів вважає неспроможними, з огляду на те, що зазначені податкові накладні зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, що свідчить про прийняття контролюючим органом цих накладних. Крім того, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ «Містрал» знято з реєстраційного обліку або у нього анульовано Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість на день виписки податкових накладних по операціям з ТОВ «НВФ «Востокмет» .

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, вірно дана правова оцінка обставинам у справі; судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, що згідно ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції без змін.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення не допущено порушень норм матеріального і процесуального права, а викладені в ньому висновки відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року по справі № 808/2678/16- залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: А.В. Шлай