Постанова

від 18.10.2017 по справі 551/728/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 р. Справа № 551/728/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 22.08.2017р. по справі № 551/728/17

за позовом ОСОБА_1

до Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області

про визнання дій незаконнини та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Шишацького районного суду Полтавської області з позовом до Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області, в якому просив суд: визнати незаконними дії Федунської сільської ради щодо відмови у задоволенні запиту на отримання публічної інформації ОСОБА_1 від 05 червня 2017 року; зобов'язати Федунську сільську раду Шишацького району Полтавської області надати доступ до публічної інформації на запит ОСОБА_1 від 05 червня 2017 року, а саме: надіслати на електронну адресу ОСОБА_1 копії всіх рішень Федунської сільської ради, прийнятих в період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області (38032, Полтавська область, Шишацький район, с. Федунка, вул. Шевченка 64/1, 33, код ЄДРПОУ 21048790) на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 7040,00 грн.; в разі задоволення позову у відповідності до ст. 267 КАС України встановити судовий контроль за виконаня рішення, встановивши строк подачі звіту про виконання судового рішення.

Позовні вимоги обґрунтував тим, що 05 червня 2017 року він звернувся до Федунської сільської ради із належним чином оформленим запитом на отримання публічної інформації, а саме копій рішень вказаної ради за період з 01.07.2015 року по 31.12.2015 року. Запитувану інформацію просив надати в електронній формі на зазначену ним у запиті електронну адресу. 16.06.2017 року позивач отримав електронний лист Федунської сільської ради яким у наданні запитуваної інформації в електронній формі йому було відмовлено. Вважаючи дії відповідача такими, що не відповідають вимогам законодавства та порушують його права, позивач просив визнати бездіяльність відповідача в частині ненадання запитуваної інформації незаконною та зобов'язати відповідача надати на електронну адресу позивача копії рішень сільської ради за вищезазначений період. На підтвердження витрат, понесених ним на оплату правової допомоги, пов'язаної із підготовкою та складанням позовної заяви, позивач надав до суду відповідні документи щодо надання йому правової допомоги представником ОСОБА_2

Постановою Шишацького районного суду Полтавської області від 22.08.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі, а саме: визнано незаконними дії Федунської сільської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 05 червня 2017 року. Зобов'язано Федунську сільську раду надати ОСОБА_1 доступ до публічної інформації за його запитом від 05 червня 2017 року шляхом направлення на вказану ним електронну адресу електронних копій рішень Федунської сільської ради, прийнятих в період з 01 липня 2015 року по 31 грудня 2015 року. В порядку розподілу судових витрат стягнуто з Федунської сільської ради (38032, Полтавська область, Шишацький район, с. Федунка, вул. Шевченка 64/1, 33, код ЄДРПОУ 21048790) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, 2560 (дві тисячі п'ятсот шістдесят) грн. на відшкодування понесених ним судових витрат. Застосовано заходи судового контролю за виконанням судового рішення, зобов'язавши Федунську сільську раду у місячний строк з дня набрання постановою законної сили подати до Шишацького районного суду Полтавської області звіт про виконання судового рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, в частині вирішення питання про стягення з відповідача витрат за надання правової допомоги, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану в цій частині та прийняти нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигувань на користь позивача витрати пов'язані із наданням правової допомоги у розмірі 7040,00 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.ч. 1, 3 ст. 87, ч. 1 ст. 90, ч. 1 ст. 94, ст. 159 КАС України, ч. 1 ст. 627 ЦК України, Постанови Кабінету Міністрів України № 590 від 27.04.2006 р. "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто в частині щодо стягнення судових витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що документально підтверджені судові витрати у справі понесені позивачем становлять 7040 грн. сплачених ним за надання правової допомоги представнику ОСОБА_2 (а.с.24).

Представник позивача ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права, що підтверджується копією диплома магістра ХА № 38422369 (а.с.18), а також витягом з ЄДРПОУ згідно якого одним з видів діяльності вказаної особи є діяльність у сфері права (а.с.19-22).

Надання ОСОБА_2 правової допомоги позивачу ОСОБА_1 передбачено умовами відповідного договору між вказаними особами від 29 червня 2017 року (а.с.15-17), а результат надання таких послуг оформлений актом виконаних робіт від 01 серпня 2017 року підписаним сторонами договору (а.с.25).

Таким чином, витрати позивача на надання йому правової допомоги ФОП ОСОБА_2 можуть бути компенсовані в порядку ст.ст. 16, 90, 94 КАС України.

Суд першої інстанції, вирішуючи питання про стягення з відовідача витрат за надання правової допомоги у розмірі 2560 грн., виходив з того, що представником позивача завищено кількість виконаних ним робіт та, як наслідок, і витрати на правову допомогу, а отже стягненню підлягає сама зазначена сума 2560 грн. 00 грн., а не 7040 грн. 00 коп. як просить позивач у позовній заяві.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 87 КАС України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України гарантовано свободу договору, тобто відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та його представником - ОСОБА_2 укладено Договір про надання правової допомоги від 29.06.2017, який діє до 18.05.2019 (а.с. 15-17).

Так, відповідно до пункту 1.1 Договору позивач доручив, а його представник взяв на себе зобов'язання надавати позивачу правову допомогу у справі про оскарження дій Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області пов'язаних із розглядом запиту на отримання публічної інформації від 05.06.2017, а також, в разі необхідності та бажання позивача, із інших питань на строк дії цього Договору.

Тобто, метою та першочерговим завданням підписання вказаного Договору був захист інтересів позивача у конкретній справі, пов'язаний із порушенням його права на доступ до публічної інформації Федунською сільською радою Шишацького району Полтавської області шляхом неналежного розгляду його запиту на отримання публічної інформації.

Представник позивача є фахівцем у галузі права, що підтверджується дипломом серія ХА №382369 від 12.06.2010 (а.с. 18).

Окрім того, представник позивача є приватним підприємцем, одним з видів його економічної діяльності є діяльність у сфері права (код 69.10) (а.с. 19-22).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" передбачено, що за втрачений заробіток - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до статті 7 Закону України Про державний бюджет України на 2017 рік з 1 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1600 гривень. Таким чином, вартість послуг фахівця у галузі права з надання правової допомоги не може перевищувати 640 гривень за одну годину.

Відповідно до калькуляції-рахунку №1 від 01.08.2017 (відповідно до пункту 4.2 Договору за домовленістю сторін калькуляції-рахунки не потребують засвідчення підписами сторін) та квитанції до прибуткового касового ордера №0108/17 від 01.08.2017 (Типова форма № КО-1, Додаток 2 до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004. (а.с. 23, 24) ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_2 7040,00 грн. за надання правової допомоги, пов'язаної із розглядом цієї скарги.

Факт надання правової допомоги додатково відображено в акті виконаних робіт від 01.08.2017 (а.с. 25).

Таким чином, колегія суддів зазначає, що визначення розміру вартості наданої правової допомоги проведено у чіткій відповідності до вимог законодавства. Надання правової допомоги, її межі, обсяги і вартість підтверджені належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи.

Крі того, колегія суддів зазначає, що при цьому, конструкція ...вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням... наразі нормативно не визначена.

У юридичній доктрині до окремих процесуальних дій, як правило, відносять дії суду поза судовим засіданням, зокрема, огляд доказів на місці, регламентований статтею 147 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, в силу положень частини 1 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчинити ця особа. Відповідно до частини 5 статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов'язково додається витяг із договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Системний аналіз зазначених законодавчих положень дає підстави стверджувати, що до обсягу понять процесуальні дії , окремі процесуальні дії , якими оперує Кодекс адміністративного судочинства України, включено не лише активні дії суду, але також й дії, повноваження на вчинення яких має особа, яка бере участь у справі (тобто дії, що спрямовані до суду, в яких суд виступає пасивною стороною, у тому числі, як адресат відповідних процесуальних документів).

У свою чергу, з приводу аспекту вчинення вказаних процесуальних дій поза судовим засіданням необхідно зазначити наступне.

Всі процесуальні дії поза судовим засіданням мають спільні риси. Так, всі ці дії: неможливо вчинити під час судового засідання (написання клопотань, заяв, заперечень інших письмових документів, збирання доказів тощо); вчиняються у межах прав та обов'язків сторін, визначених Кодексом адміністративного судочинства України; впливають на правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства шляхом їх породження (складання та подання позову, апеляційної, касаційної скарги), зміни (заява про збільшення / зменшення позовних вимог, зміна предмету позову), або мають мету вплинути на процесуальну дію суду (складання та подання клопотань про забезпечення позову - з метою винесення судом відповідної ухвали: збирання доказів, складання письмових пояснень - для кращої аргументації своєї позиції по справі, з метою вплинути цими діями на рішення суду по суті).

Таким чином, складання відповідних процесуальних документів (а також дії, що їм передують і які необхідні для їх вчинення), необхідно тлумачити як вчинення стороною окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, за що Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах передбачена компенсація.

Окреслений спосіб застосування норми статті 1 Законом України Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах повністю відповідає концепції правової держави та узгоджується з принципом верховенства права, що визнається і діє в Україні відповідно до частини 1 статті 8 Конституції України.

Так, згідно з пунктом 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 р. № 15- рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

При цьому, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до частини 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини визнається в Україні офіційним джерелом права, одним з елементів верховенства права та правової визначеності є концепт законних очікувань.

Законне очікування - це очікування можливості (ефективного) здійснення певного права, як прямо гарантованого, так і опосередкованого (того, яке випливає з інших прав), у разі якщо особа прямо не виключена з кола тих, хто є носіями відповідного права.

Як зазначено у пункті 54 Рішення у справі IATRIDIS v. GREECE (рішення від 25.03.1999р.), концепція майна в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності , а відтак і майном .

Питання, що має бути розглянуто, полягає утому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, якій по суті захищається статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У зв'язку з цим, якщо законодавча норма, яка встановлює певну компенсацію, є чинною, а передбаченні для її застосування умови - дотриманими, неприпустимою видається відмова органів державної влади у наданні особі такої компенсації. Це особливо стосується справ адміністративного судочинства, завданням якого є захист прав, свобод та інтересів так званої слабкої сторони - фізичних та юридичних осіб - від порушень з боку органів публічної адміністрації при здійсненні останніми владних управлінських функцій.

Виходячи з викладеного та враховуючи законодавчо передбачену гарантію відшкодування витрат на правову допомогу, особа, яка звертається до адміністративного суду за захистом свого порушеного права, при вирішенні справи на її користь може правомірно очікувати на задоволення свого законного інтересу щодо отримання компенсації витрат, здійснених нею на правову допомогу у такій судовій справі, у тому числі стосовно складання адвокатом, іншим фахівцем у галузі права відповідних процесуальних документів. У протилежному випадку, наявна процесуальна норма стосовно можливості відшкодування витрат, здійсненних на правову допомогу, була б декларативною, що своєю чергою суперечило б концепції правової визначеності як одному з аспектів принципу верховенства права.

Суд першої інстанції, в обгрунтування свого висновку про завищення представником позивача кількості виконаних ним робіт та, як наслідок, і витрат на правову допомогу, зазначив, що в серпні 2017року в Шишацькому районному суді Полтавської області розглядалось 12 позовів колишніх учасників АТО та аналогічні справи позивачів але вже до Яреськівської сільської ради Шишашацького району Полтавської області. Представником кожного з позивачів є ОСОБА_2 та в кожній справі ним надано ідентичні розрахунки виконаних робіт на суму 7040 грн. В той же час, вказані позовні заяви є типовими, відрізняються одна від одної лише назвами сторін та періодами за які запитувались рішення сільської ради. Таким чином, на думку суду, виготовлення даної позовної заяви позивачем звелось лише до зміни найменувань сторін та періодів за які витребовувалась інформація, а також деяких механічних правок.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що об'єм виконаних робіт адвокатом по іншим справам не підлягає дослідженню при розгляді даної справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що визначення розміру вартості наданої правової допомоги проведено у чіткій відповідності до вимог законодавства, надання правової допомоги, її межі, обсяги і вартість підтверджені належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи, а отже стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 7040,00 грн.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови в частині вирішення питання про стягнення судових витрат, понесених позивачем, були порушені норми чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню в цій частині з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шишацького районного суду Полтавської області від 22.08.2017р. по справі № 551/728/17 скасувати в частині стягнення судових витрат.

Прийняти в цій частині нову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Федунської сільської ради Шишацького району Полтавської області (38032, Полтавська область, Шишацький район, с. Федунка, вул. Шевченка 64/1, код ЄДРПОУ 21048790) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, судові витрати пов'язані із наданням правової допомоги у розмірі 7040 (сім тисяч сорок) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_5