Справа № 369/2932/16-ц Головуючий у І інстанції Усатов Д. Д. Провадження № 22-ц/780/4505/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 4 17.10.2017
УХВАЛА
Іменем України
17 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді Кашперської Т.Ц.,
суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,
за участі секретаря Марченка Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
У березні 2016 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом про поділ майна подружжя. Заявлені вимоги мотивувала тим, що перебувала із відповідачем у шлюбі із 14 жовтня 2006 року, під час якого народжено двоє дітей. Шлюб розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 березня 2014 року, рішення встановлено, що з січня 2013 року вони спільного господарства не ведуть і спільного бюджету не мають. За час їхнього шлюбу було набуто рухоме і нерухоме майно, з приводу поділу якого вони не дійшли згоди. Вказує, що за умов приховування відповідачем та витрачання ним на шкоду інтересам сім'ї спільного майна, а також за обставин проживання з нею двох неповнолітніх дітей, які не отримують від відповідача достатнього матеріального утримання, суд може відступити від засади рівності часток подружжя та збільшити частку майна позивача.
На підставі вищевикладеного просила в порядку поділу майна подружжя виділити ОСОБА_3 та визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1, земельну ділянку пл. 0,2500 га. за адресою Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Поповича, 37, виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на земельні ділянку пл. 0,2500 га. та 0,0700 га. за адресою Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Поповича, 35, житловий будинок за цією ж адресою, земельну ділянку пл. 0,1250 га. за адресою Києво-Святошинський район, с. Гурівщина, вул. Поповича, 37, легковий автомобіль НОМЕР_1, стягнути із відповідача на користь позивача 7165,61 грн. на відшкодування сплаченого судового збору, 2600 грн. на відшкодування понесених витрат на проведення експертної оцінки ринкової вартості майна, 44000 грн. на компенсацію витрат на правову допомогу.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2017 року позов частково задоволено. Визнано в порядку поділу майна подружжя право власності за кожним із подружжя по ? частці земельних ділянок, квартири та житлового будинку; стягнуто з ОСОБА_2 в якості компенсації вартості ? частини автомобіля НОМЕР_1 на користь ОСОБА_4 54497,50 грн., стягнуто із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 7165,61 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.
Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просив змінити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2017 року в частині стягнення з відповідача в якості компенсації вартості ? частини вартості автомобіля, ухваливши нове рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову, а також змінити рішення в частині стягнення судових витрат, ухваливши нове рішення щодо розподілу судових витрат з урахуванням ч. ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, посилався на те, що позивач не заявляла позовних вимог щодо стягнення на її користь компенсації вартості автомобіля і наполягала на його поділі в натурі, позовних вимог не змінювала. Крім того, на час розгляду справи майно у вигляді автомобіля було відсутнє, про що свідчили наявні у справі письмові докази; всупереч вимогам ст. 71 СК України питання згоди на отримання компенсації за частку у спільному майні та внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду не досліджувалось. Також суд повністю стягнув із нього судовий збір на користь позивача, незважаючи на часткове задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам закону.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, суд першої інстанції виходив із того, що спірне майно - квартира АДРЕСА_2, земельна ділянка пл. 0,2500 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 35; житловий будинок за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 35; земельна ділянка пл. 0,0700 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 35; земельна ділянка пл. 0,2500 га. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 37; земельна ділянка пл. 0,1250 га. для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 37; легковий автомобіль НОМЕР_2 набуте під час шлюбу, є спільним майном подружжя та підлягає поділу.
Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 14 жовтня 2006 року, під час якого народжені їх діти ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Шлюб розірвано рішенням Святошинського районного суду м. Києва 26 березня 2014 року, цим же рішенням встановлено, що сторони з січня 2013 року не ведуть спільного господарства, спільного бюджету не мають.
09 жовтня 2010 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав квартиру АДРЕСА_3 (а. с. 12 т. 1).
11 вересня 2007 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав домоволодіння № 35 по вул. Поповича в с. Гурівщина Києво-Святошинського району Київської області (а. с. 127 т 1).
11 вересня 2007 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку пл. 0,0700 га., кадастровий номер 3222480803:03:001:0103 для ведення особистого селянського господарства за адресою Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 35, та одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 031338 (а. с. 14 - 17 т. 1).
11 вересня 2007 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку пл. 0,2500 га., кадастровий номер 3222480803:03:001:0104 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 35, та одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 031341 (а. с. 18 - 21 т. 1).
16 листопада 2007 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку пл. 0,2500 га., кадастровий номер 3222480803:03:001:0018 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 37, та одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 031340 (а. с. 22 - 25 т. 1).
16 листопада 2007 року ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу придбав земельну ділянку пл. 0,1250 га., кадастровий номер 3222480803:03:001:0019 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою Києво-Святошинський район, Бузівська сільська рада, село Гурівщина, вул. Поповича, 37, та одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 031339 (а. с. 26 - 29 т. 1).
Також за час шлюбу ОСОБА_2 придбав автомобіль НОМЕР_3, зареєстрований 22 березня 2008 року (а. с. 30 т. 1).
Згідно довідки регіонального сервісного центру МВС в м. Києві від 29 листопада 2016 року № 31/26-16286вх, автомобіль НОМЕР_3, зареєстрований 22 березня 2008 року на ОСОБА_2, знято з обліку для реалізації 21 березня 2013 року.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. п. 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.
Відповідно до ст. ст. 60, 69, 70 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ст. 71 СК України, неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Пунктом 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
Оскільки сторонами не було надано належних доказів вартості спірного майна під час розгляду справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неможливість його поділу, виходячи із вартості, та здійснив поділ шляхом визнання права власності на ? частку кожного з об'єктів нерухомого майна, а саме земельних ділянок, квартири та житлового будинку.
В даній частині рішення суду першої інстанції ніким не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.
Також судом встановлено, що автомобіль НОМЕР_3, зареєстрований 22 березня 2008 року, було придбано під час перебування сторін у шлюбі ОСОБА_2 та продано до його розірвання.
Згідно п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , у випадку, коли подружжя здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Під час розгляду справи та в апеляційній скарзі відповідачем не заперечувалось, що автомобіль було продано ним одноособово під час шлюбу без дозволу позивача, із якою спільного господарства на час продажу ним вже не велось. Із вартістю автомобіля сторони погодились.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність врахування вартості автомобіля, проданого відповідачем третій особі, шляхом стягнення половини його вартості на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги про неможливість поділу відсутнього в натурі майна і порушення вимог ст. 71 СК України щодо згоди сторони на отримання компенсації за частку у спільному майні полягають у помилковому розумінні вимог закону щодо поділу майна подружжя і змісту рішення, яким фактично автомобіль не було розділено, та не спростовують висновків суду першої інстанції про стягнення компенсації його вартості на користь позивача.
Колегія суддів не погоджується із доводами апеляційної скарги про вихід суду за межі позовних вимог, оскільки позивач просила здійснити поділ спільного майна подружжя, що і було здійснено судом, але у інший спосіб, тобто позов задоволено частково.
Оскільки суд задовольнив вимоги про поділ фактично всього спірного майна та вирішив питання щодо врахування вартості відчуженого відповідачем автомобіля, суд обґрунтовано стягнув із відповідача на користь позивача всю суму судових витрат, які полягають у 6890 грн. за подання позову та 275,61 грн. за подання заяви про витребування доказів, а всього 7165,61 грн., відтак доводи апеляційної скарги в частині стягнення судового збору є необґрунтованими та відхиляються колегією суддів.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Крім того, при поданні апеляційної скарги ОСОБА_2 сплатив 4547,40 грн.
З урахуванням ціни позову 4017713 грн., ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, та ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, яка встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, відповідач має доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031,60 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12 липня 2017 року залишити без змін.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3031,6 грн. (три тисячі тридцять одна грн. 60 коп.).
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Кашперська Т.Ц.
Судді: Фінагєєв В.О.
ОСОБА_7
Суд | Апеляційний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2017 |
Оприлюднено | 20.10.2017 |
Номер документу | 69637786 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Київської області
Кашперська Т. Ц.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні