Ухвала

від 20.09.2017 по справі 344/12107/17

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12107/17

Провадження № 1-кс/344/3599/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2017 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Івано-Франківського ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12017090010002176 від 30.05.2017р.,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилалася на те, що ОСОБА_5 при невстановлених слідством обставинах отримав у володіння підроблений державний акт серії ІФ (реєстраційний №2319 від 30.08.1994 року) на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку на своє ім`я.

В подальшому зазначений підроблений державний акт ОСОБА_5 подав до ПП «Галко-ІФ» (код ЄДРПОУ 35516977) разом із заявою щодо виготовлення на підставі нього технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), таким чином використавши його. Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні дій, які виразились у використанні завідомо підробленого документа, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування (згідно листа-відповіді відділу Держгеокадастру у м. Івано-Франківську №10-28-0.3-999/2-17), що згідно даних Державного реєстру земель у книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі запис про реєстрацію державного акту на право приватної власності на земельну ділянку на прізвище ОСОБА_5 відсутній.

Крім того установлено, що під №2319 у Книзі записів державної реєстрації державних актів на право власності на землю зареєстрований державний акт на ім`я ОСОБА_6 на земельну ділянку площею 0,0223 га для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Також, з отриманої в установленому КПК України порядку завіреної копії рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради №486 від 29.12.1993 (додаток №1) вбачається, що ОСОБА_5 не має серед осіб, яким надано земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків.

В той же час, на підставі зазначеного державного акту ОСОБА_5 набув право власності на земельну ділянку площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговуванняжитловогобудинку та 13.03.2017р. на підставі договору купівлі-продажу відчужив ОСОБА_7 (реєстраційний номер обліковоїкартки платника податків: НОМЕР_1 , паспорт громадянинаУкраїни, серія та номер: НОМЕР_2 , виданий 02.10.1996, видавник Ввано-Франківський МУВС МВС в Івано-Франківській області, країнагромадянства: Україна).

Постановою слідчого від 14 вересня 2017 року вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні. Метою застосування арешту майна слідчий зазначила збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Володілець майна в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду такого.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Ст. 173 КПК України визначено порядок вирішення питання про арешт майна.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що у провадженні Івано-Франківського ВП ГУ НП України в Івано-Франківській області перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12017090010002176 від 30.05.2017р. за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

Постановою слідчого від 14 вересня 2017 року земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:05:001:0180, площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки вона фактично є об`єктом кримінально протиправних дій.

В той же час, згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Слідчим поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що земельна ділянка, кадастровий номер 2610100000:05:001:0180, площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 ,яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 є об`єктом злочину, тобто відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, та з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки, незастосування накладення арешту, може призвести до наслідків, визначених ч. 11 ст. 170 КПК України, зокрема, таких як його зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, вважаю,що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку, кадастровий номер 2610100000:05:001:0180, площею 0,0472 га по АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_7 , шляхом заборони на її розпорядження та користування.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1