Ухвала

від 20.10.2017 по справі 757/49753/17-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/49753/17-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2017 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 19 лютого 2015 року , яке підтримано адвокатом ОСОБА_4 під час його розгляду та обгрунтовано наступними обставинами.

19 лютого 2015 року слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 було постановлено ухвалу у справі № 757/5662/15-к про накладення арешту на

підставі клопотання старшого слідчого слідчого відділу ГУ СБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_6 за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області на земельні ділянки, що розташовані в межах Ходосівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, а саме на земельні ділянки з кадастровими номерами:

3222487000:03:001:0893, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0894, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0895, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0896, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0897, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0898, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0899, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0900, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_7 ;

3222487000:03:001:0939, право власності оформлене на

ОСОБА_8 ;

3222487000:03:001:0940, право власності оформлене на

ОСОБА_9 ;

3222487000:03:001:0947, право власності оформлене на ОСОБА_10 ;

3222487000:03:001:0948, право власності оформлене на ОСОБА_11 ;

3222487000:03:001:0949, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_12 ;

3222487000:03:001:0950, право власності оформлене на

ОСОБА_13 ;

3222487000:03:001:0951, право власності оформлене на ОСОБА_14 ;

3222487000:03:001:0952, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0953, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_16 ;

3222487000:03:001:0954, право власності оформлене на

ОСОБА_17 ;

3222487000:03:001:0955, право власності оформлене на

ОСОБА_18 ;

3222487000:03:001:0956, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0957, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0958, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_19 ;

3222487000:03:001:0959, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0961, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_20 ;

3222487000:03:001:0962, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_21 ;

3222487000:03:001:0963, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0964, право власності оформлене на

ОСОБА_22 ;

3222487000:03:001:0965, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0966, право власності оформлене на

ОСОБА_23 ;

3222487000:03:001:0967, цільове призначення - для ведення індивідуального садівництва, право власності оформлене на ОСОБА_15 ;

3222487000:03:001:0968, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_24 ;

3222487000:03:001:0969, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_25 ;

3222487000:03:001:0970, право власності оформлене на ОСОБА_26 ;

3222487000:03:001:0971, право власності оформлене на

ОСОБА_27 ;

3222487000:03:001:0972, право власності оформлене на

ОСОБА_28 ;

3222487000:03:001:0973, право власності оформлене на

ОСОБА_29 ;

3222487000:03:001:0976, право власності оформлене на

ОСОБА_30 .

В тому числі накладено арешт на земельні ділянки, які належать ОСОБА_3 , на праві власності, цільове призначення їх - для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери яких 3222487000:03;001:0977,

3222487000:03:001:0978, 3222487000:03:001:0979, 3222487000:03:001:0980,

3222487000:03:001:0981, 3222487000:03:001:0982.

Та на земельні ділянки за кадастровими номерами : - 3222487000:03:001:0983, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_31 ;

- 3222487000:03:001:0984, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, право власності оформлене на ОСОБА_32 ;

- 3222487000:03:001:0985, право власності оформлене на ОСОБА_33 ;

3222487000:03:001:0986, право власності оформлене на

ОСОБА_34 .

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України

підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Згідно ч. 2 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Таким чином, для звернення до суду необхідно зазначити всі критерії, а саме, звернення з клопотанням власника майна на яке накладено арешт, та його відсутність у судовому засіданні під час прийняття рішення щодо забезпечення заходів кримінального провадження - накладення арешту.

Як випливає з вищенаведеної ухвали слідчого судді, під час вирішення питання про арешт майна не було встановлено перебування у власності заявника 6 земельних ділянок як у добросовісного набувача з 2011 року, заявник не був присутнім в судовому засіданні, чим був позбавлений можливості висловити свої заперечення.

Крім того, необґрунтованість накладеного арешту слідчим суддею випливає з наведеного нижче.

При застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України, та судової процедури, гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню (ст. 2 КПК України).

Обов`язковою передумовою, яка обґрунтовує необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, є наявність достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину.

При цьому, обов`язок доведення існування зазначеної умови, КПК України покладає на слідчого та/або прокурора, а обов`язок перевірки цих обставин - на слідчого суддю при розгляді відповідного клопотання.

В порушення вищезазначених положень КПК України, слідчим не наведено конкретних доводів та конкретних доказів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 , а слідчим суддею не перевірено цих обставин.

Також, варто зауважити, що в ухвалі слідчого судді відсутнє чітке зазначення фактів, обставин, або інших конкретних даних саме про злочинну діяльність навіть з боку фізичних осіб у яких мною придбано земельні ділянки.

Само по собі, перелік частин однієї статті КПК України (мається на увазі ч. ч. 1, 2, 7 ст. 170 КПК України), свідчить про передчасність та помилковість висновку слідчого судді, а отже і незаконності самої ухвали від 19.02.2015 року.

Крім того, звертається увага, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, а тому прошу взяти до уваги положення ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та застосувати як джерело права позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої: «термін обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Serie» А, N 182).

Матеріали справи не містять інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що заявник, чи саме продавці належних мені земельних ділянок вчинили кримінальне правопорушення, про яке вказує слідчий суддя, обґрунтовуючи накладення арешту.

Крім того, заявник не має статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несе за законом матеріальну відповідальність за дії невстановлених досудовим слідством осіб, а також звертаю увагу суду, що навіть відносно продавців відсутнє кримінальне провадження.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п. п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України).

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судці, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

З тексту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя взагалі не зазначив будь- яких обставин, які виправдовували б такий спосіб втручання у розпорядження заявником своєю власністю.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та гарантувати дотримання права, свобод та законних інтересів осіб та умов за яких жодна особа не була б піддана необгрунтованому процесуальному обмеженню.

Згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь - яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже, суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у випадках, якщо існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування, відчуження майна, (ч. 7 ст. 170 КПК України).

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч. 4 ст. 173 КПК України).

Поряд з цим, слідчий суддя не врахував, що арешт належних заявнику на праві власності шести земельних ділянок, поза розумним сумнівом, спричинить обмеження мох прав власника.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, відповідно ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях (КАРАБЕТ ТА ІНШІ ПРОТИ УКРАЇНИ», «СІЗАРЄВ ПРОТИ УКРАЇНИ», «ВАСИЛЬЧУК ПРОТИ УКРАЇНИ», «САЛАХОВ ТА ІСЛЯМОВА ПРОТИ УКРАЇНИ» зазначав про те, що кожна особа, яка вказує на порушення вимог ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню), повинна мати ефективний засіб правового захисту та необхідні процесуальні гарантії від зловживання з боку представників держави.

Також, Європейський суд з прав людини вважає, що принцип процесуальної рівності сторін як один із елементів більш широкої концепції справедливого судового розгляду вимагає, щоб кожній стороні надавалась розумна можливість представляти свою позицію за таких обставин, які не ставлять цю сторону в істотно невигідне щодо протилежної сторони становище (див. пункт 72 і пункт 74 рішення ЄСПЛ від 7 червня 2001 р. у справі «Кресс проти Франції»),

Відповідно цо ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 41 Конституції України закріплено, що право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні.

За таких обставин, можна дійти висновку, що належні заявнику на праві власності земельні ділянки арештовані помилково, матеріали клопотання про арешт майна в частині належних йому земельних ділянок не містять фактичних даних, які б свідчили про те, що майно набуте в результаті кримінального правопорушення та/або є предметом кримінального правопорушення, щоб виправдовувало втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі "Іатрідіс проти Греції" (заява N 31107/96, п. 58, ЕСНК. 1999-П), існують правові підстави для задоволення його клопотання та скасування арешту на земельні ділянки, належні заявнику на праві власності.

Слідчий за клопотанням якого було накладено арешт в судове засідання не з`явився, пояснень на надав, про час і місце судового розгляді повідомлявся належним чином.

Вислухавши адвоката, вивчивши матеріали клопотання про накладення арешту, та матеріали додані до клопотання про його скасування, слід дійти наступного висновку.

Згідно ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.

Викладені адвокатом доводи та додані до клопотання матеріали, які в силу відсутності заявника під час вирішення клопотання слідчого не були предметом вивчення слідчим суддею, переконують в необґрунтованості накладеного арешту. В той же час слід врахувати те, що захід забезпечення кримінального провадження триває протягом двох років, що є надмірним тягарем у позбавленні власника права мирно володіти своїм майном без будь-яких пояснень такого обмеження. За викладених обставини подане клопотання підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, та керуючись ст.ст.2,174,309 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_5 від 19.02.2015 у справі №757/5662/15-к за клопотанням старшого слідчого відділу ГУ ЄБ України у м. Києві та Київській області старшого лейтенанта ОСОБА_35 за погодженням із прокурором відділу прокуратури Київської області, на земельні ділянки, належні ОСОБА_3 , на праві власності, цільове призначення їх - для ведення особистого селянського господарства, кадастрові номери яких 3222487000:03:001:0977, 3222487000:03:001:0978, 3222487000:03:001:0979, 3222487000:03:001:0980, 3222487000:03:001:0981, 3222487000:03:001:0982.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили негайно.

Слідчий суддя ОСОБА_1