Ухвала

від 17.10.2017 по справі 395/189/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1967/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Чельник О. І.

УХВАЛА

іменем України

17.10.2017 колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого: Чельник О.І.

суддів: Авраменко Т.М., Кіселика С.А.

за участі секретаря: Двоєнко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н до ОСОБА_2, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агролан про визнання договору оренди недійсним та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н (далі по тексту ТОВ Агроконтракт-Н ) звернулось у суд з позовом до ОСОБА_2 , Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агролан (далі по тексту СТОВ Агролан ) про визнання договору оренди недійсним та визнання договору оренди землі поновленим із попереднім орендарем.

В обґрунтування позову вказало , що ОСОБА_2 належить на праві власності земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,46 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:1156, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області. 09 жовтня 2008 року між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_2 було укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком на п'ять років. Договором передбачено, що орендар має переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін.

Посилався на те , що позивач добросовісно, належним чином виконував свої обов'язки за договором та більше як за місяць до спливу строку його дії, двічі, а саме 28 березня 2013 року та 06 березня 2014 року направив ОСОБА_2 листи-повідомлення про намір скористатися своїм переважним правом перед іншими особами на оренду земельної ділянки з проектом додаткової угоди. Однак, у визначений законом строк - у місячний термін, ОСОБА_2 так і не направила жодної відповіді на листи-повідомлення ТОВ Агроконтракт-Н та жодним іншим чином не повідомила позивача про прийняте рішення щодо поновлення договору оренди землі.

Вказував, що на момент закінчення строку дії договору оренди землі та після його спливу товариство користувалось спірною земельною ділянкою, яку обробляло, за що сплатило орендну плату.

Зазначив, що в 2015 році йому стало відомо, що ОСОБА_2 уклала договір оренди спірної земельної ділянки з СТОВ Агролан , що на думку ТОВ Агроконтракт-Н є порушенням його переважного права на поновлення договору оренди землі від 09 жовтня 2008 року, оскільки товариством повністю були дотримані вимоги, зазначені у статті 33 Закону України Про оренду землі .

Після уточнених позовних вимог, посилаючись на зазначені обставини позивач просив суд визнати недійсним договір оренди землі № 54 від 01 вересня 2014 року, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ Агролан щодо оренди земельної ділянки та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки, укладений 09 жовтня 2008 року між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_2

Рішенням Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду ТОВ Агроконтракт-Н подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким позовні вимоги ТОВ Агроконтракт-Н задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як убачається з письмових доказів по справі та встановлено судом першої інстанції 09.10.2008 між ТОВ Агроконтракт-Н , як орендарем, та ОСОБА_2, як орендодавцем, було укладено договір оренди спірної земельної ділянки строком на п'ять років, пунктом 14.1 якого передбачено набрання ним чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Пунктом 4.1 договору оренди передбачено, що орендна плата орендарем вноситься щорічно у грошовому розмірі, що складає 3,0 % річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, переданої в оренду.

Згідно з п.9.3.4. вказаного договору орендар має переважне право після закінчення строку договору на його поновлення на новий строк.

Відповідно до п.3.2 договору оренди сторони погодились, що дія договору продовжується на наступний термін дії, вказаний у пункті 3.1. цього договору, якщо жодна із сторін не пізніше ніж за шість місяців до його закінчення не отримала письмового повідомлення щодо інших пропозицій та не отримала підтвердження про його отримання іншою стороною.

До закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, укладеного з ОСОБА_2 9 жовтня 2008 року, позивач з метою скористатися своїм переважним правом щодо поновлення договору оренди землі двічі направляв відповідачці листи - повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди з проектом додаткової угоди № 1, а саме 28 березня 2013 року за № 116/6 та 06 березня 2014 року за №ПП-21.

Довіреністю № 21-02-2013 виданою 21 лютого 2013 року ТОВ Агроконтракт-Н в особі директора ОСОБА_3, уповноважено ОСОБА_4 від імені товариства, зокрема, укладати, змінювати, розривати цивільно-правові, трудові угоди, визначаючи умови правочинів на власний розсуд та з урахуванням обмежень щодо вчинення правочинів, визначених Статутом товариства. Уповноважено бути представником товариства перед юридичними та фізичними особами, вчиняти будь-які юридично значимі дії в межах повноважень директора товариства. Для виконання цієї довіреності надано повноваження подавати та підписувати від імені товариства заяви, пояснення тощо, одержувати необхідні довідки, документи, а також виконувати всі інші дії, необхідні для виконання цієї довіреності. У довіреності зазначено, що викладений перелік прав, наданих представнику, не є вичерпним. Довіреність дійсна до 31 грудня 2014 року (т.1,а.с.192).

Протоколом № 19/04-2013 загальних зборів учасників ТОВ Агроконтракт-Н від 19 квітня 2013 року підтверджується, що ОСОБА_4Є було призначено тимчасово виконуючим обов'язки директора ТОВ Агроконтракт-Н з 22 квітня 2013 року та надано йому повноваження без доручення діяти від імені товариства, зокрема, укладати усі види договорів, сума яких не перевищує 100 000,00 грн., а також, які не стосуються відчуження основних засобів, без рішення Зборів Учасників (т.1,а.с.190).

Відповідно до Витягу з ЄДРПОУ ОСОБА_4 з 12 серпня 2013 року є керівником ТОВ Агроконтракт-Н (т.1, а.с.222-225).

Зазначеними доказами підтверджується, що станом на 28 березня 2013 року ОСОБА_4 підписав лист-повідомлення ОСОБА_2 щодо поновлення договору оренди землі від 09 жовтня 2008 року та проект додаткової угоди договору оренди землі , як уповноважена особа ТОВ Агроконтракт-Н .

На спростування позовних вимог відповідачем ОСОБА_2 надано копії листів-повідомлень від 15 лютого 2014 року та від 26 квітня 2014 року щодо відмови у продовженні договору оренди землі з копіями квитанції про їх поштове відправлення, а позивачем отримано вказаний лист, що підтверджується книгою реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ Агроконтракт- Н за вх. № 223 від 29.04.2014 року (т.1 а.с. 226 зворот, 227, 246).

В період дії строку договору оренди земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року та після закінчення строку дії договору, тобто після 24 серпня 2014 року, ТОВ Агроконтракт-Н належним чином та відповідно до умов укладеного між сторонами договору, виконувало свої обов'язки орендаря, використовувало земельну ділянку за призначенням у власних інтересах, за що сплачувало відповідачу орендну плату, що підтверджується даними відомостей про виплату орендної плати ТОВ Агроконтакт- Н за 2009 - 2014 роки, в яких міститься підпис відповідача (т.1, а.с.23-28).

01 вересня 2014 року між ОСОБА_2 та СТОВ Агролан був укладений договір оренди землі № 54, відповідно до якого ОСОБА_2 надає, а СТОВ Агролан приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку № 1156 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Дібрівської сільської ради, площею 4,46 га, кадастровий номер 3523881300:02:000:1156, строком на 5 років(т. а.с.29-32).

Державна реєстрація договору була здійснена 09.12.2014 року у Реєстраційній службі Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області(т.1 а.с.38).

05 липня 2017 року між ОСОБА_2 та СТОВ Агроплан було укладено договір про встановлення права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису), державна реєстрація якого вчинена 07 липня 2017 року (т.2, а.с.21-22,23).

Відмовляючи у задоволенні позову про визнання договору оренди землі від 09 жовтня 2008 року поновленим, суд першої інстанції мотивував свій висновок тим, що договір оренди між позивачем та ОСОБА_2 від 09 жовтня 2008 року не пройшов державної реєстрації в порядку, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, тому не набув чинності, як правочин, у визначеному Законом порядку, а відтак не може вважатись належним правовстановлюючим документом, який би закріплював за позивачем законний титул щодо спірної земельної ділянки.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, оскільки в матеріалах цивільної справи міститься довідка відділу у Новомиргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградської області про те, що договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 3523881300:02:000:1156 укладений між ТОВ Агроконтракт - Н та ОСОБА_2 був дійсно зареєстрований 24 серпня 2009 року (т.2 а.с.24). Крім того, вказана обставина сторонами не заперечувалась.

Відповідно до ст.20 Закону України Про оренду землі укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року №2073, встановлено, що державна реєстрація договорів оренди землі проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Разом з тим, Указом Президента України від 17 лютого 2003 року №134 Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру функції з державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру покладалися на Державний комітет України по земельних ресурсах.

Відповідно до зазначеного Указу Держкомземом України видано наказ від 02 липня 2003 року за №174 Про затвердження Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель .

Згідно з пунктом 4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Функції з реєстрації, зокрема, договорів оренди землі були покладені на реєстраторів Державного реєстру земель - структурні підрозділи державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах - Центр ДЗК , у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Вказані структурні підрозділи Центру Державного земельного кадастру здійснювали видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди), а також вели Книгу реєстрації договорів оренди землі.

У вказаному Тимчасовому порядку була прописана процедура реєстрації договорів оренди землі.

Отже договір оренди землі між ТОВ Агроконтрак-Н та ОСОБА_2, укладений 09 жовтня 2008 року, був зареєстрований 28 травня 2009 року спеціальним органом - структурним підрозділом Центру ДЗК щодо ведення державного реєстру земель по відношенню до органів місцевого самоврядування у складі Держкомзему України.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1088 повноваження щодо ведення державного реєстру земель також були покладені на Центр ДЗК.

Ця постанова Кабінету Міністрів України була прийнята пізніше, ніж Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073, на яку посилався суд першої інстанції і регулювала правовідносини щодо реєстрації договорів оренди землі на час укладення та державної реєстрації спірного договору оренди землі.

Тому суд мав керуватись нормативно-правовим актом, який прийнятий пізніше та спеціальними нормами, які передбачають спеціальний орган щодо ведення державного реєстру земель у складі Держкомзему України.

За таких обставин, висновок суду про те, що договір оренди землі від 09 жовтня 2008 року не пройшов державної реєстрації, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом (стаття 20 Закону України "Про оренду землі").

Отже, договір оренди землі, укладений між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_2 09 жовтня 2008 року, пройшов державну реєстрацію в установленому законом порядку відповідно до діючого на той час законодавства та набув чинності з моменту його державної реєстрації, тобто з 24 серпня 2009 року.

Судом встановлено, що ТОВ Агроконтракт - Н , відповідно до вимог статті 33 Закону України Про оренду землі з метою скористатися своїм переважним правом на укладення договору оренди двічі направляло відповідачеві листи -повідомлення з пропозицією поновлення договору оренди, до яких було додано проект додаткової угоди, що підтверджується листом повідомленням за вих. № .№ ЛП-21 від 28.03.2013 та за вих. № 116/6 від 06.03.2014. Проте, доказів про вручення вказаної кореспонденції ОСОБА_2 позивачем не надано.

Крім того, у судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що листи-повідомлення на ім'я ОСОБА_2 направлялися товариством на адресу: с. Дібрівка Новомиргородського району Кіровоградської області. Натомість відповідач з 1984 року та по теперішній час проживає та зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1 а.с.234 зв.), тобто за адресою, яка була зазначена і у договорі оренди земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року, укладеному між ТОВ Агроконтракт-Н та ОСОБА_2

Відповідно до ст.33 Закону України Про оренду землі не встановлено порядок надіслання такого листа-повідомлення на адресу орендодавця, але захищено права орендодавця як власника земельної ділянки, а тому не вказано, що це має бути лише формальною процедурою.

Відповідно до ч.4 ст.33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін, а у разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, думка орендодавця з приводу поновлення договору оренди землі є обов'язковою і суттєвою для подальших взаємовідносин між сторонами договору, а питання щодо підтвердження факту отримання орендодавцем такого листа-повідомлення є суттєвим для вирішення спору про переважне право позивача на укладення договору оренди землі на новий строк.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про неналежне повідомлення відповідача ОСОБА_2І позивачем про намір продовжити строк дії договору між ними, оскільки листи-повідомлення на ОСОБА_2 щодо продовження договору оренди від 09 жовтня 2008 року, не були направлені на юридичну адресу відповідача, зазначену в договорі оренди земельної ділянки від 09 жовтня 2008 року.

Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем доказів про поновлення договору не надано, у зв'язку з чим укладений між сторонами договір припинив свою дію.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про визнання договору оренди землі від 09 жовтня 2008 року поновленим суд першої інстанції виходив з інших підстав, а саме, що оскільки договір оренди земельної ділянки, укладений між позивачем та ОСОБА_2, не пройшов державної реєстрації в установленому законом порядку, тому не набув чинності у визначеному законом порядку.

Колегія суддів вважає, що договір оренди землі було зареєстровано в установленому законодавством порядку та розпочав діяти з моменту державної реєстрації - з 24.08.2009, проте, позивач, маючи намір на продовження орендних відносин між сторонами правочину не повідомив належним чином відповідача ОСОБА_2 про такий намір.

В частині визнання договору оренди земельної ділянки, укладеному між відповідачами 01 вересня 2014 року рішення суду є законним та обгрунтованим. У судовому засіданні встановлено, що на час розгляду справи у суді договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та СТОВ "Агролан" 01 вересня 2014 року за №54, угодою про дострокове розірвання договору оренди, укладеною між сторонами 04 липня 2017 року, оспорюваний договір оренди достроково розірвано, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 30.08.2017 №9578909.

Колегія суддів дійшла висновку при цьому, що оскільки неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки не призвело до неправильного вирішення справи, а правильне по суті рішення не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань, тому відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агроконтракт-Н відхилити.

Рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 30 серпня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: О.І. Чельник

Судді: Т.М. Авраменко

ОСОБА_5