Рішення

від 18.10.2017 по справі 909/770/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 р. Справа № 909/770/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота", АДРЕСА_1, 03186

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", АДРЕСА_2, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 265529, 56 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №1 від 19.05.17),

від відповідача: ОСОБА_2 - представник, (довіреність №б04/01 від 04.01.16).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" про стягнення 265529, 56 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов"язань згідно договору на обслуговування № П154/09 від 10.10.11 в частині оплати наданих послуг.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Предметом позову в даній справі є матеріально - правова вимога товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота" до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" про стягнення 265529, 56 грн. вартості наданих послуг та 3% річних.

10.10.11 між сторонами даного спору укладено договір на обслуговування №П154/09.

Відповідно до п.1.1. даного договору, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) приймає на себе виконання шиномонтажних послуг по обслуговуванню автошин замовника.

Пунктом 3.1. договору встановлено, що в день надання послуги за даним договором, виконавець передає замовнику акт надання послуг на виконану послугу та видаткову накладну на ТМЦ, що були використані при наданні послуг.

Згідно п.4.1. договору, розрахунок за надані послуги проводиться протягом 5 (п"яти) банківських днів, після отримання сторонами акта надання послуг, рахунку- фактури та видаткової накладної шляхом перерахування на поточний рахунок виконавця замовником суми, зазначеної в рахунку.

На виконання умов укладеного договору, позивач за період з 10.10.11- 07.08.17 надав відповідачу послуги по ремонту та обслуговуванню автошин на суму 3981204,85 грн., що підтверджується актами здачі - приймання робіт (надання послуг), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими їх печатками, копії яких долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов"язань відповідач частково оплатив надані послуги.

Таким чином, станом на день винесення рішення, за документальними даними поданими позивачем заборгованість становить 263022,00 грн. та не заперечується відповідачем.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України.

Оскільки договір на обслуговування №154/09 від 10.10.11 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем грошового зобов'язання, позовні вимоги щодо стягнення 263022,00 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором на обслуговування №П-154/09 від 10.10.11 підтверджується матеріалами справи.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону, враховуючи порушення строків виконання грошового зобов"язання, позивачем за період з 06.02.17 по 02.08.17 нараховано 3% річних в сумі 2507,56 грн., яка визнана відповідачем.

Відповідно до вимог частини 1 статті 4-7 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом, враховуючи п.4.1. договору та межі позовних вимог щодо періоду нарахувань, перевірено правильність нарахування позивачем 3% річних, які згідно арифметичного розрахунку, проведеного судом за допомогою ІПС "Законодавство" менші за суму заявлену позивачем до стягнення, тому суд задовольняє вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 2423,97 грн. В решті суми нарахованих 3% річних слід відмовити. Визнання відповідачем заявленої позивачем суми 3% річних не є для господарського суду обов"язковим та остаточним, оскільки визнана сума не узгоджується із розрахунком суду.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення частково в сумі 265445,97 грн., з яких: 263022,00 грн. - основного боргу та 2423,97 грн. - 3% річних.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до 124, 129 Конституції України, керуючись ст. 4-7, 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота" до товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 265529, 56 грн. задовольнити частково.

Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю "Європа-Транс ЛТД", АДРЕСА_2, 76000 (код 32605152) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дакота", АДРЕСА_1, 03186 (код 36509625) - 263022,00 (двісті шістдесят три тисячі двадцять дві гривні) - основної заборгованості та 2423,97 (дві тисячі чотириста двадцять три гривні дев"яносто сім копійок) - 3% річних, а також 3981,74 (три тисячі дев"ятсот вісімдесят одну гривню сімдесят чотири копійки) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 83,59 (вісімдесяти трьох гривень п"ятдесяти дев"яти копійок) 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.17

Суддя Максимів Т.В.