Ухвала

від 18.10.2017 по справі 907/602/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а тел. 61-72-21

УХВАЛА

18.10.2017 р. Справа № 907/602/17

За позовом ОСОБА_1 районної організації партії ОСОБА_2 «Україна Вперед» , м. Виноградів

до відповідача ОСОБА_1 районної ради Закарпатської області, м. Виноградів

про стягнення 23 632 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого приміщення,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 районною організацією партії ОСОБА_2 «Україна Вперед» , м. Виноградів заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 районної ради Закарпатської області, м. Виноградів про стягнення 23 632 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого приміщення.

В судовому засіданні 10.10.2017 року брали участь представники: від позивача - ОСОБА_3, довіреність б/н від 03.08.2017 року, від відповідача - ОСОБА_4, довіреність № 01-6/415 від 05.10.2017 року, оголошувалась перерва за згодою сторін у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України до 18.10.2017 року до 10 год. 10 хв.

В судове засідання після оголошеної перерви представник позивача не з'явився. Поданими через канцелярію суду запереченнями б/н від 10.10.2017 року представник позивача заперечила проти поданих представником відповідача у судовому засіданні 10.10.2017 року письмових пояснень № 01-6/414 від 05.10.2017 року в обґрунтування його позиції щодо припинення дії договору оренди на підставі листа відділу з питань приватизації ОСОБА_1 районної ради № 18/04-6 від 03.04.2019 року, та як наслідок, щодо пропуску позивачем строку позовної давності при зверненні з позовом у даній справі. Зокрема, зазначила, що позивач жодних листів, в тому числі і листа Відділу з питань приватизації майна ОСОБА_1 районної ради № 18/04-6 від 03.04.2009 року, які б свідчили про повідомлення орендаря (позивача) про припинення договору оренди від 01.02.2009 року, не отримував. Додатково наголосила, що п. 10.7. договору оренди нежитлових приміщень від 01.02.2009 року не визнає підставою зміни чи припинення даного договору реорганізацію орендодавця чи орендаря. У випадку такої реорганізації, умови договору від 01.02.2009 року встановлюють чинність договору для нового власника орендованого приміщення, за винятком випадку приватизації майна.

Разом з тим, поданим через канцелярію суду клопотанням б/н від 10.10.2017 року представник позивача просить суд припинити провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що в ході судового розгляду даної справи було встановлено обставини, які свідчать про укладення договору оренди нежитлових приміщень від 01.02.2009 року не самою ОСОБА_1 районною радою, а її відділом з питань приватизації майна, що є окремою юридичною особою, з огляду на що стороною договору є Відділ з питань приватизації ОСОБА_1 районної ради, який і має нести обов'язок щодо відшкодування позивачеві вартості здійснених невідокремлюваних поліпшень орендованого майна згідно договору оренди від 01.02.2009 року. В подальшому, при розгляді справи були встановлені факти, які свідчать про те, що ні ОСОБА_1 районна рада, ні її Відділ з питань приватизації майна не можуть нести зобов'язання щодо відшкодування позивачеві вартості здійснених ним невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, оскільки 27.11.2014 року вказане майно на підставі договору купівлі - продажу було продано громадянці ОСОБА_5. Згідно п. 2.1. цього договору кошти в розмірі 23 632 грн. витрачені на поліпшення приміщень орендаря - покупцем не сплачуються, а умова п. 10.7. договору оренди від 01.02.2009 року так само як і положення статей 15, 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , встановлює, що перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого приміщення. За наведених обґрунтувань, представник позивача стверджує про те, що у даній справі у нього відсутні правові підстави вимагати відшкодування вартості невідокремлених поліпшень орендованого майна від визначеного ним відповідача - ОСОБА_1 районної ради, з огляду на що предмет спору у даній справі відсутній, а провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, представник позивача просить суд при припиненні провадження у справі повернути сплачену позивачем суму судового збору у відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» .

Поданим через канцелярію суду клопотанням б/н від 10.10.2017 року позивач просить суд розглянути справу без участі його уповноваженого представника з огляду на неможливість забезпечити його явку в судове засідання.

Відповідач в судове засідання після оголошеної перерви явку уповноваженого представника не забезпечив, натомість, поданими через канцелярію суду додатковими поясненнями № 01-6/427 від 11.10.2017 року інформував суд про те, що докази на підтвердження надіслання позивачеві листа № 18/04-6 від 03.04.2009 року у відповідача та його Відділу з питань приватизації майна, відсутні. Долученою до додаткових пояснень № 01-6/427 від 11.10.2017 року заявою відповідач просить суд розглянути справу без участі представника районної ради.

Розглянувши матеріали справи, позиції та доводи сторін спору, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.02.2009 року між Відділом з питань приватизації майна в районі ОСОБА_1 районної ради (орендодавцем) та ОСОБА_1 районною організацією Української соціал - демократичної партії, яка в подальшому перейменована на ОСОБА_1 районну організацію партії ОСОБА_2 «Україна Вперед» (орендарем) укладено договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець зобов'язався передати, а орендар прийняти в строкове платне користування окреме індивідуально визначене нежитлове приміщення, а саме, вбудовані приміщення колишнього Райвійськкомату, кімнати № 9, 10 та частина коридору № 11, площею 44,2 кв.м., розміщені на 1 поверсі будівлі за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53, яка перебуває на балансі ОСОБА_1 районної ради.

За актом приймання - передачі від 01.02.2009 року зазначене нерухоме майно передано в оренду орендарю (позивачу у даній справі).

Згідно п. 7.4. Договору оренди визначено обов'язок орендодавця у разі здійснення орендарем невідокремлених поліпшень орендованого приміщення, відшкодувати вартість таких поліпшень, за наявності дозволу орендодавця на такі поліпшення.

За наявності дозволу ОСОБА_1 районної ради № 30 від 03.04.2007 року, орендарем проведено ремонт та реконструкцію орендованих приміщень згідно поданого кошторису на суму 23 632 грн.

Аудиторським висновком № 11 від 10.05.2009 року підтверджено фактичні витрати зроблених невідокремлюваних поліпшень орендованих приміщень.

13.03.2017 року позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу на відшкодування вартості невідокремлених поліпшень орендованого приміщення за Договором оренди нежитлових приміщень від 01.02.2009 року.

Відповідач розглянувши звернення позивача, листом № 01-9/146 від 12.04.2017 року інформував позивача про те, що орендоване приміщення, яке було предметом оренди за договором від 01.02.2009 року, та в якому було здійснено поліпшення, відчужено згідно договору купівлі - продажу від 27.11.2014 року.

Позовною заявою у даній справі позивач просить стягнути з відповідача - ОСОБА_1 районної ради суму 23 632 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди від 01.02.2009 року в примусовому порядку.

Проте, як вбачається з договору оренди нежитлових приміщень від 01.02.2009 року, останній укладено з позивачем не ОСОБА_1 районною радою, а її Відділом з питань приватизації майна, що є окремою юридичною особою, яка і мала б нести обов'язок по відшкодуванню вартості здійснених позивачем невідокремлюваних поліпшень орендованого майна за цим договором.

Поряд з цим, на підставі договору купівлі - продажу від 27.11.2014 року вбудовані приміщення колишнього Райвійськкомату площею 44,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Виноградів, вул. Миру, 53, та були об'єктом оренди за договором оренди від 01.02.2009 року, продані ОСОБА_1 районною радою громадянці ОСОБА_5. Згідно п. 2.1. цього договору кошти в розмірі 23 632 грн. витрачені на поліпшення приміщень орендаря - покупцем не сплачуються.

Умова ж пункту 10.7. договору оренди від 01.02.2009 року, що кореспондується з приписами статей 15, 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» , встановлює, що перехід права власності на орендоване майно третім особам, не визнається підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого приміщення.

За наведених обставин та законодавчо визначених наслідків для орендаря від переходу права власності на орендоване приміщення до третьої особи, суд приходить до висновку про відсутність у позивача будь - яких правових підстав вимагати відшкодування суми 23 632 грн. вартості невідокремлюваних поліпшень орендованого приміщення згідно договору оренди від 01.02.2009 року від відповідача у справі - ОСОБА_1 районної ради, що в свою чергу свідчить про відсутність предмету спору у даній справі.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у разі відсутності предмету спору.

Враховуючи вищевикладене, заяву представника позивача про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору та подані у його підтвердження докази, провадження у справі підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Разом з тим, у відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення з бюджету судового збору, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

За положеннями п. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його оплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Стаття 7 Закону України „Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (п. 5 ч. 1).

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

В порядку даної норми представник позивача згідно поданого суду клопотання б/н від 10.10.2017 року просить суд повернути позивачу суму 1 600 грн. сплаченого ним квитанцією № 2 від 28.07.2017 року судового збору за подання позовної заяви у даній справі.

За таких обставин, сплачений згідно квитанції № 2 від 28.07.2017 року судовий збір в розмірі 1 600 грн., підлягає поверненню ОСОБА_1 районній організації партії ОСОБА_2 «Україна Вперед» із Державного бюджету України у встановленому законом порядку на підставі 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір".

Керуючись ст. 7 Закону України „Про судовий збір» , п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Судовий збір в розмірі 1 600 грн., сплачений згідно квитанції № 2 від 28.07.2017 року (оригінал якої міститься в матеріалах даної справи) повернути із Державного бюджету України платнику - ОСОБА_1 районній організації партії ОСОБА_2 «Україна Вперед» , АДРЕСА_1 (код ЄДРПОУ 34747725).

3. Копію ухвали надіслати учасникам спору.

Суддя Пригара Л.І.