Рішення

від 18.10.2017 по справі 913/697/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

18 жовтня 2017 року Справа № 913/697/17

Провадження № 9/913/697/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Східенергомонтаж , м. Алчевськ Луганської області

до Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат , м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 367876 грн. 30 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув,

від відповідача - представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору : позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача боргу в сумі 136012,00 грн., пені у розмірі 136198,52 грн., інфляційних втрат в сумі 85418,31 грн. та 3% річних в сумі 10247,47 грн. за договором підряду № АМК-2178-2014-ПДР від 01.08.2014.

Сторони участь своїх представників у засіданні суду не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового розгляду справи судом повідомлялися належним чином.

Відповідач , ПАТ "Алчевський металургійний комбінат", письмовим відзивом № 026-59/2 від 29.09.2017, який надійшов на адресу суду 03.10.2017, погодився з наявністю боргу в сумі 136012,00 грн., проте звернув увагу на суми нарахованих та заявлених до стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені.

За наданим відповідачем контррозрахунком пеня має становити 133927,24 грн., 3% річних мають становити 10247,08 грн., інфляційні втрати - 83380,23 грн.

Крім того, відповідач звернувся до суду із заявою № 026-59/3 від 29.09.2017 про розстрочку виконання рішення суду у даній справі, строком на 3 (три) місяці зі сплатою стягнутої суми щомісячно рівними частинами.

Заява обґрунтована наданими доказами.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважних представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, приймаючи позицію відповідача щодо спірних відносин, суд встановив такі фактичні обставини.

01 серпня 2014 року між сторонами у справі було укладено договір підряду № АМК-2178-2014-пдр (далі - договір) (а.с. 13-18), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручив, а позивач (підрядник) зобов'язався виконати роботи з поточних ремонтів та технічного обслуговування енергетичного обладнання на об'єкті замовника, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити ці роботи.

За умовою п. 5.2 договору акти приймання виконаних робіт за формою Р-2 мають бути розглянуті замовником протягом 5-ти робочих днів з дати їх отримання від підрядника.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості виконаних робіт має проводитися протягом місяця, наступного за звітним на підставі платіжних вимог-доручень підрядника, які мають бути надані не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітним.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-здачі виконаних робі, підписаними сторонами (а.с. 21-31).

У порушення умов договору відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем підрядних робіт не виконані.

Неналежне виконання грошового зобов'язання та наявність боргу в сумі 136012,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не оспорюється відповідачем.

Пунктом 8.2 договору сторони передбачили відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді пені у розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, від суми боргу за кожен день прострочення.

Пунктом 8.9. сторони передбачили, що нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення до моменту фактичного належного виконання без обмеження строку давності нарахувань.

Відповідно до умов п. 8.2 договору, а також з урахуванням приписів ст. 232 Господарського кодексу України, позивачем за період з 01.02.2015 по 31.07.2017 нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 136198,52 грн.

Крім того, на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в загальній сумі 10247,47 грн., за період з 01.02.2015 по 30.06.2017, та інфляційні втрати в сумі 85418,31 грн., за період з лютого 2015 року по липень 2017 року, з урахуванням кожного окремого акту виконаних робіт (а.с. 4-5).

Письмовим відзивом відповідачем позовні вимоги фактично визнані.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором підряду за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За правилом п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору підряду. Обов'язок з оплати виконаних позивачем ремонтних робіт відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконаний не був.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок та правильність нарахування заявлених до стягнення сум, суд дійшов висновку, що вони не відповідають фактичним обставинам, оскільки:

- під час розрахунку 3% річних позивач припустився арифметичної помилки, сума 3% річних має становити 10247,08 грн.,

- під час розрахунку пені позивач припустився арифметичної помилки, сума пені, яка має бути заявлена до стягнення, повинна становити 133 927,24 грн.,

- під час розрахунку інфляційних втрат позивач невірно визначив строк нарахування, включивши до розрахунку неповні місяці прострочення.

Відповідно до п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , згідно з яким розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Загальний розмір інфляційних втрат повинен складати 83380,23 грн., який й підлягає до стягнення.

Суд здійснив розрахунки заявлених позивачем сум пені, 3% річних та інфляційних втрат за допомогою програми "Законодавство".

Щодо клопотання про розстрочку виконання рішення суду .

В силу ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду викладені у ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд має право за заявою сторони залежно від обставин справи розстрочити або відстрочити виконання рішення суду. Підставою для розстрочки або відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його виконання неможливим у передбачений законом строк. За заявою сторони суду надане право надавати розстрочку або відстрочку виконання рішення лише у виняткових випадках .

Відповідач обґрунтував свою заяву обставинами, що носять виключний характер, що підтверджено відповідними доказами, доданими до клопотання.

Розглядаючи клопотання відповідача, суд виходить з того, що господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи утруднюють його виконання, тому розглядаючи цю заяву відповідача, суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Суд враховує докази, які додані відповідачем до заяви в обґрунтування виняткових обставин, які мають вплинути на надання йому розстрочки:

- лист Служби безпеки України № 16/3977 від 15.08.2014,

- фінансова звітність за перший квартал 2017 року,

- відомості про тимчасове обмеження щодо перевезень,

- акти розслідування аварії № І - 35/15 за період з 21.01.2015 по 17.07.2016, тощо.

Виходячи з фактичних обставин справи, суд вважає, що клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення слід задовольнити з огляду на співвідношення майнових інтересів сторін та те, що у виникненні заборгованості за спірним договором існує вина відповідача.

З урахуванням викладеного вище позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами частково, а тому підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 136012,00 грн., пені в розмірі 133927,24 грн., інфляційних втрат в сумі 83380,23 грн., 3% річних у сумі 10247,08 грн., з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, Публічного акціонерного товариства Алчевський металургійний комбінат , 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 20-А, код 05441447, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю Східенергомонтаж , 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Горького, буд. 12, код 33157815, борг в сумі 136012,00 грн., пеню в розмірі 133927,24 грн., інфляційні втрати в сумі 83380,23 грн., 3% річних у сумі 10247,08 грн., разом - 363566,55 грн., крім того, витрати зі сплати судового збору у розмірі 5453,50 грн.

3. В решті позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення на 3 (три) місяці, зі сплатою грошових коштів рівними частинами по 121188,85 грн. щомісяця, починаючи з жовтня 2017 року.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 20.10.2017.

Суддя А.Г. Ворожцов