Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/15823/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/15823/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Верес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕМА-ПАРКЕТ" простягнення 104 691,51 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Бахов Г.І. - керівник від відповідача не з'явився

У судовому засіданні 18.10.2017 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верес" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕМА-ПАРКЕТ" про стягнення 104 691,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено контракт субпідряду на виконання оздоблювальних робіт № 03-08 від 05.08.2014, на виконання якого позивач перерахував на поточний рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 50 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №184 від 10.09.2014. Проте, відповідач всупереч умовам контракту своїх гарантій не дотримався, підрядні роботи не виконав, їх результат позивачеві не передав, у зв'язку з чим позивач направив відповідачеві претензію про повернення суми попередньої оплати. Оскільки станом на момент звернення позивача з позовом до суду відповідач кошти не повернув, роботи не виконав, позивач просить суд стягнути з останнього суму попередньої оплати у розмірі 50 000,00 грн. та пеню у розмірі 54 691,51 грн., що нарахована в період з 01.10.2014 по 15.08.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017 порушено провадження у справі № 910/15823/17 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 18.10.2017.

У судове засідання, призначене на 18.10.2017, з'явився представник позивача, який на виконання вимог ухвали суду надав документи, що були долучені до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги та надав пояснення по суті спору.

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника повторно не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

05 серпня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Верес" (надалі- позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БОГЕМА-ПАРКЕТ" (надалі - відповідач, субпідрядник) було укладено контракт субпідряду №03-08 на виконання оздоблювальних робіт (надалі-договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов'язався виконати на замовлення підрядника оздоблювальні роботи на ж/будинку № 55-а по проспекту Науки -секція 2.

Відповідно до п. 1.2. договору субпідрядник зобов'язується виконати доручені підрядником роботи в строки, які встановлені цим договором, а підрядник зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.3. договору сторони встановили термін виконання робіт: початок робіт - серпень 2014 року, закінчення робіт - вересень 2014 року.

За умовами договору підрядник, зокрема, зобов'язаний забезпечити своєчасне фінансування робіт (п. 3.3. договору), а субпідрядник зобов'язаний здати підряднику виконані роботи в обумовлені строки з пред'явленням відповідних документів (п. 4.2. договору).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 вересня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку дії контракту не звільняє сторін від виконання прострочених зобов'язань та від відповідальності за невиконання своїх обов'язків (п. 9.1. договору).

Як вбачається із матеріалів справи, 10 вересня 2014 року відповідач звернувся до позивача з вимогою сплатити авансовий платіж для своєчасного виконання зобов'язань згідно договору № 03-08 від 05.08.2014 у розмірі 50 000,00 грн. Виконання оздоблюваних робіт за договором відповідач гарантував виконати до 30 вересня 2014 року.

10.09.2014 року згідно платіжного доручення № 184 позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "БОГЕМА-ПАРКЕТ" 50 000,00 грн., з призначенням платежу "Попередня оплата згідно листа від 10.09.2014 до договору № 03-08 від 05.08.2014".

Проте, за твердження позивача, виконання оздоблюваних робіт на ж/будинку № 55-а по проспект Науки у гарантований відповідачем строк не здійснено.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 21 від 28.04.2015 щодо повернення попередньої оплати у розмірі 50 000,00 грн., однак, станом на момент звернення позивача з позовом до суду, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що 10.09.2014 року позивачем згідно платіжного доручення № 184 було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "БОГЕМА-ПАРКЕТ" 50 000,00 грн., з призначенням платежу "Попередня оплата згідно листа від 10.09.2014 до договору № 03-08 від 05.08.2014".

У листі від 10.09.2014, яким ТОВ "БОГЕМА-ПАРКЕТ" просила здійснити попередню оплату за договором, було гарантовано виконання оздоблювальних робіт до 30 вересня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України ).

Відповідач з урахуванням п.1.3. договору повинен був закінчити роботи у вересні 2014 року.

Однак, в порушення умов договору відповідачем своїх зобов'язань по виконанню робіт виконано не було.

28 квітня 2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 21, відповідно до якої просив повернути отриманий аванс у розмірі 50 000,00 грн.

Проте, як свідчать матеріали справи, станом на момент розгляду справи відповідачем обумовлені договором роботи не виконані, сума попередньої оплати у розмірі 50 000,00 грн. не повернута.

Згідно зі ст. ст. 33 , 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували факт виконання відповідачем робіт за договором № 03-08 від 05.08.2014 чи повернення грошових коштів у розмірі 50 000,00 грн., які сплачувались позивачем в рахунок попередньої оплати за договором.

Беручи до уваги доведеність факту неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 03-08 від 05.08.2014, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення з ТОВ "БОГЕМА-ПАРКЕТ" суми попередньої оплати в розмірі 50 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 54 691,51 грн., що нарахована в період з 01.10.2014 по 15.08.2017.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання робіт за контрактом, порушення строків (графіка) виконання окремих етапів або видів робіт, субпідрядник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості неоплачених робіт за кожен день затримки.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

З урахуванням викладеного, судом здійснено перерахунок розміру пені, який становить 8505,48 грн, а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 50000.00 01.10.2014 - 12.11.2014 43 12.5000 % 0.068 %* 1472.60 50000.00 13.11.2014 - 05.02.2015 85 14.0000 % 0.077 %* 3260.27 50000.00 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 1389.04 50000.00 04.03.2015 - 01.04.2015 29 30.0000 % 0.164 %* 2383.56

Таким чином врахувавши положення ч. 6 статті 232 ГК України та умови п. 6.2. договору, суд дійшов висновку, що з відповідача на корить позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 8505,48 грн., яка нарахована в межах шестимісячного строку, тобто в період з 01.10.2014 по 01.04.2015. В частині стягнення пені у розмірі 46 186,03 грн. слід відмовити.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БОГЕМА-ПАРКЕТ" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, будинок 27, корпус 1; ідентифікаційний код 39275999) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Верес" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, буд. 41; ідентифікаційний код 19495961) попередню оплату у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 8 505 (вісім тисяч п'ятсот п'ять) грн. 48 коп. та судовий збір у розмірі 894 (вісімсот дев'яносто чотири) грн. 14 коп.

3. В частині стягнення пені у розмірі 46 186,03 грн. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2017

Суддя Пукшин Л.Г.