Постанова

від 10.10.2017 по справі 804/6131/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2017 р. Справа № 804/6131/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

21.09.2017 року ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення від 28.04.2017 року № 2133898-1302 та № 2133900-1302.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням податкового законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, вважає за необхідне задовольнити позов з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_3 є власником комплексу нежитлових приміщень 1, 2, 7 поверхів в адміністративному корпусі літ. А-7, що знаходяться за адресою: м. Дніпро, вул. Горького, 22, що підтверджується договором купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень від 20.02.2012 року.

Згідно з п. 1 договору від 20.02.2012 року придбаний позивачем об'єкт нерухомості розташований на:

- земельній ділянці площею 0,1204 га, кадастровий номер 1210100000:06:104:0018, яка перебуває у спільному постійному користуванні (частка володіння Продавця складає 52, 72% або 0, 0635 га);

- земельній ділянці площею 0,2154 га, кадастровий номер 1210100000:06:104:0004, яка перебуває у володінні Продавця на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування, виданого 15.05.2001 року на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3259 від 21.12.2000 року.

28.04.2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області були прийнято податкові повідомлення-рішення по земельному податку № 2133898-1302 та № 2133900-1302.

Вирішуючи спір суд зазначає, що згідно статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Положеннями статті 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

У відповідності до вимог статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Статтею 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У відповідності до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно пункту 286.6 статті 286 Податкового кодексу України на земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб: у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом; пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності; пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

З аналізу зазначених норм вбачається, що позивач є платником земельного, оскільки є власником нежитлових приміщень 1, 2, 7 поверхів в адміністративному корпусі розташованих за адресою м. Дніпро, вул. Горького, 22.

Разом з цим суд зазначає, що згідно вимог статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, який відповідно до підпункту 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Судом було витребувано від відповідача розрахунки та документи на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, однак у строк визначений судом витребувані документи суду надані не були.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Положеннями частини 26 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, у зв'язку із ненаданням відповідачем витребуваних судом доказів, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів.

Як вбачається із матеріалів справи будь-які докази того, чи проводилась нормативно грошова оцінка земельних ділянок, та яким чином відповідачем розраховано 1 відсоток від нормативної грошової оцінки земельних ділянок відсутні.

За таких обставин суд вважає, що податкові повідомлення від 28.04.2017 року № 2133898-1302 та № 133900-1302 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов м ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2017 року № 2133898-1302 та № 2133900-1302.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 3783 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1