Ухвала

від 19.10.2017 по справі 814/2810/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/2810/16

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Князєв В.С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді : Бойка А.В.,

суддів: Димерлія О.О.,

ОСОБА_1,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року по справі за позовом приватного підприємства Южноукраїнський комбінат харчування до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.12.2016 року приватне підприємство Южноукраїнський комбінат харчування звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.12.2016 року №000012/14-09-14/36230520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 487 149 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 243 574,50 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року позов приватного підприємства Южноукраїнський комбінат харчування задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 04.05.2017 року Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області подала апеляційну скаргу, обґрунтовану порушенням судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні спору не надано належної правової оцінки посиланням податкового органу на те, що контрагенти позивача ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт не декларували придбання товарів, які ними нібито реалізовано на адресу ПП Южноукраїнський комбінат харчування . Вказані підприємства-постачальники відсутні за місцезнаходженням, не мали зареєстрованих потужностей у Державному реєстрі потужностей операторів ринку Миколаївської області, у них відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості для вчинення задекларованих господарських операцій.

Також, апелянт зазначає, що ПП Южноукраїнський комбінат харчування не надало до перевірки сертифікати якості та сертифікати відповідності на придбаний у ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт товар, посилаючись на їх знищення після використання продуктів у громадському харчування, тоді як акти знищення первинних документів у позивача також відсутні.

У зв'язку з цим, в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 29.03.2017 року та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог приватного підприємства Южноукраїнський комбінат харчування .

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.12.2016 року №000012/14-09-14/36230520, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 487 149 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції в сумі 243 574,50 грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області на підставі акту №14/14-09-14-01/36230520 від 17.11.2016 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП Южноукраїнський комбінат харчування з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за періоди: серпень 2015 року - грудень 2015 року, січень 2016 року - червень, травень 2016 року по взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками ТОВ Кардіан торг (код ЄДРПОУ 39483867) за період серпень - листопад 2015 року, ТОВ Олаф-Опт (код ЄДРПОУ 39483909) за період грудень 2015 року та січень - травень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким зафіксовано порушення позивачем п.198.1, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за період квітень 2014 року, червень 2014 року, серпень - грудень 2015 року, квітень 2016 року в сумі 487149 грн.

Зокрема, згідно акту перевірки підставою для висновків про заниження позивачем податку на додану вартість стало посилання податкового органу на нереальність господарських відносин позивача з ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт , що ґрунтується на отриманій від органів ДФС інформації про те, що у даних контрагентів позивача відсутні трудові та матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, на підприємствах відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської діяльності, також, що підприємства-контрагенти не мали в період, що перевірявся, задекларованих потужностей операторів ринку.

На підставі викладеного, Южноукраїнська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Миколаївській області дійшла висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій ПП Южноукраїнський комбінат харчування з контрагентами-постачальниками ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт .

Задовольняючи позов ПП Южноукраїнський комбінат харчування суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено порушення позивачем, зафіксовані актом перевірки №14/14-09-14-01/36230520 від 17.11.2016 року, у зв'язку з чим визначення позивачу на підставі такого акту до сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість, а також нарахування штрафних санкцій є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком Миколаївського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для відображення у бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують та підтверджують факти здійснення господарських операцій і які повинні мати визначені цим Законом та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.п. а п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п.200.1 ст.200 Кодексу).

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків. Для правильного вирішення спору встановленню, також, підлягає факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реальної поставки товарів (виконання робіт, надання послуг) тощо.

Право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: фактичності придбання товару (роботи, послуги), тобто, реальності відповідної господарської операції; наявності податкових накладних та інших документів на підтвердження відповідного придбання; подальшого використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Апеляційний суд встановив, що у перевірений період ПП Южноукраїнський комбінат харчування , відповідно до КВЕД-2010, здійснювало діяльність з постачання готових страв, надання послуг мобільного харчування, роздрібної торгівлі харчовими продуктами, напоями, оптовою торгівлею фруктами й овочами, виробництвом м'ясних продуктів. Основним споживачем послуг їдалень, буфетів, кафе є Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом .

На формування спірних податкових зобов'язань позивача у перевіряємому періоді вплинули його господарські операції з контрагентами ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт щодо виконання договорів поставки.

Апеляційний суд встановив, що 02.02.2015 року між ТОВ Кардіан Торг , як Постачальником, та ПП Южноукраїнський комбінат харчування , як Покупцем, укладено договір поставки №15/02, за умовами якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари народного споживання в порядку та на умовах, визначених даним договором. Найменування, кількість, розгорнутий асортимент та ціна товарів визначаються при кожній поставці та основі заявки, переданої в усній формі за допомогою засобів зв'язку.

02.12.2015 року між ТОВ Олаф-Опт , як Постачальником, та ПП Южноукраїнський комбінат харчування , як Покупцем, укладено договір поставки №10/04, за умовами якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати товари народного споживання в порядку та на умовах, визначених даним договором. Найменування, кількість, розгорнутий асортимент та ціна товарів визначаються при кожній поставці та основі заявки, переданої в усній формі за допомогою засобів зв'язку.

Вказані договори підписано директорами підприємств, які мали повноваження на укладення угод, їх підписи завірено печатками юридичних осіб.

В підтвердження поставки товару на виконання умов зазначених договорів позивачем, на виконання вимог ухвали від 28.09.2017 року, надано суду видаткові та податкові накладні. Всі податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладні.

Оплата товарів здійснювалась в готівковій та безготівковій формі. В бухгалтерському обліку операції з придбання товарів, отриманих від ТОВ Кардіан торг та ТОВ Олаф-Опт відображено по рахунку № 631 Розрахунки з постачальниками .

Оцінивши наявні в матеріалах справи копії первинних документів, колегія суддів доходить висновку, що зазначені документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. А відтак, вказані документи підтверджують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Варто зазначити, що в акті перевірки №14/14-09-14-01/36230520 від 17.11.2016 року зазначено про надання ПП Южноукраїнський комбінат харчування документів, оформлених за наслідками здійснення господарських операцій з контрагентами ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт , які перевірено суцільним порядком та зауважень щодо достатності та правильності оформлення яких не зафіксовано.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у справах з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати оскаржуване рішення або відмовити у цьому.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Так, з акту перевірки податкового органу вбачається, що фактичною підставою для нарахування товариству податкових зобов'язань за результатом проведених спірних господарських операцій став факт виявлення відсутності певних основних засобів та великої кількості трудових ресурсів у контрагентів позивача.

Однак, колегія суддів вважає, що сама по собі наявність або відсутність у контрагентів окремих документів, транспортних засобів, нерухомості, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків, у зв'язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на декларування витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником.

Чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, податковий орган не надав пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб, транспортних засобів тощо достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентами.

Апеляційний суд, також, зазначає, що порушення контрагентами позивача вимог податкового законодавства та дисципліни складання первинних документів не може слугувати підставою для зменшення добросовісному суб'єкту господарювання суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Факт порушення контрагентом може мати податкові наслідки для платника, лише якщо податкова служба доведе, що платник діяв без достатньої обачливості і обережності, та йому мало бути відомо про порушення контрагента, або його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди при операціях переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань.

У справі, що розглядається, Южноукраїнською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Миколаївській області, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не подано доказів того, що по спірних операціях у позивача була відсутня розумна ділова мета, або того, що позивач та його контрагенти діяли спільно з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди.

В акті перевірки та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ДПІ зазначає про ненадання позивачем сертифікатів якості товару, придбаного за вказаними договорами з ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт ..

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки сертифікати якості товару не є первинними документами та/або документами, на підставі яких ПП Южноукраїнський комбінат харчування зобов'язано вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування чи податкових зобов'язань.

Варто зазначити, що ані актом перевірки, ані іншими матеріалами справи не встановлено жодного порушення саме позивачем вимог законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт .

Дослідивши наявні в матеріалах справи укладені ПП Южноукраїнський комбінат харчування договори з вказаними контрагентами апеляційний суд встановив, що вказані договори відповідають вимогам ст.203 ЦК України, не порушують публічний порядок, не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, недійсність таких договорів прямо законом не встановлена, а також такі договори судом недійсними не визнавалися, а отже є чинними.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. В акті документальної перевірки викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів.

Відповідно до ст.83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як вбачається з акту перевірки від №14/14-09-14-01/36230520 від 17.11.2016 року податковий орган безпосередньо не досліджував та не надав оцінки первинним документам, які оформлялись по господарських операціях з поставки товарів на його адресу контрагентами, а усі висновки акту ґрунтуються на податковій інформації, без встановлення порушень норм податкового законодавства саме ПП Южноукраїнський комбінат харчування .

Таким чином, висновок документальної перевірки про безтоварність господарських операцій ПП Южноукраїнський комбінат харчування з ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт обґрунтований виключно матеріалами, складеними іншими податковими органами, в той час як згідно Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015р. №727, висновки про встановлені порушення податкового законодавства не можуть бути обґрунтовані виключно додатковою інформацією, одержаною не з первинних документів ПП Южноукраїнський комбінат харчування .

Суд апеляційний інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкова інформація не може бути єдиним джерелом одержання даних для формування висновків про порушення платником, що перевіряється, вимог податкового законодавства.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність господарських операцій ПП Южноукраїнський комбінат харчування з ТОВ Кардіан Торг та ТОВ Олаф-Опт , суб'єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, наявність первинних документів та інших доказів на підтвердження товарності правочинів, укладених з вказаними контрагентами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про незаконність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області від 07.12.2016 року №000012/14-09-14/36230520.

Апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги обґрунтовані доводами, яким Миколаївським окружним адміністративним судом правильну надано правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко