Постанова

від 09.10.2017 по справі 804/5639/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2017 р. Справа № 804/5639/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіРябчук О.С. при секретаріСкупейко І.М. за участю: представника позивача представника відповідача Шмельової О.В. Савченко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства РЕНАР , третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2017 року Головне управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства РЕНАР (далі по тексту - відповідач), третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, про стягнення податкового боргу з відповідача на користь державного бюджету в сумі 33798,00грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначила наступне. Відповідач має новостворений податковий борг з єдиного податку у сумі 33798грн., який утворився за період з 26.08.2016 по 15.06.2017 рр. Сума новоствореної заборгованості виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих зобов'язань по деклараціям № 1600007634 від 03.11.2016 р. та №1700010128 від 26.04.2017 р. Податковою інспекцією вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Так, у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України була сформована та вручена платнику податкова вимога №1963-17 від 01.06.2016 р. Однак сума податкового боргу залишається не погашеною відповідачем у добровільному порядку, що зумовлює накопичення. У зв'язку з чим, позивач наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечував, податковий борг по єдиному податку визнав.

Представник третьої особи - Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доводи представника позивача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Приватне підприємство РЕНАР (код ЄДРПОУ 39275150) зареєстроване 26.06.2014 р., про що здійснено запис в ЄДРПОУ про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Відповідач перебуває на обліку в Лівобережній податковій інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з 27.06.2014 р. як платник єдиного внеску.

Згідно з довідкою про стан розрахунків з бюджетом за ПП РЕНАР (код ЄДРПОУ 39275150) рахується недоїмка у загальному розмірі 100 454,08грн. по єдиному податку з юридичних осіб (код бюджетної класифікації 18050301), а.с.17.

Заявлено до стягнення 33798,00грн. заборгованості по єдиному податку з юридичних осіб, яка є новоствореною.

Як встановлено матеріалами справи, заборгованість з по єдиному податку у розмірі, що заявлений до стягнення, утворилась за рахунок несплати по строку самостійно здекларованих зобов'язань, а саме:

- у розмірі 17 894,00грн. задекларованого зобов'язання згідно з податковою декларацією платника єдиного податку ІІІ групи (юридичні особи) від 03.11.2016 №1600007634 (а.с.14), по строку 18.11.2016 р. не сплаченого;

- у розмірі 15 904,00грн. згідно з податковою декларацією єдиного податку ІІІ групи (юридичні особи) від 26.04.2017 №1700010128 (а.с.15), по строку 19.05.2017 не сплаченого.

На виконання положень ст.59 Податкового кодексу України відповідачу виставлена податкова вимога №1963-17 від 01.06.2016 на суму 29834,08грн., яка надіслана та вручена відповідачу (а.с.13).

На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було.

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Підпунктами 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (п.291.3 ст. 291 ПК України).

За приписами п. 291.4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень

Згідно з п. 293.1 ст. 293 ПК України ставки єдиного податку для платників першої - другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Пунктом 293.5 ст. 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку для платників четвертої та шостої груп встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 цієї статті:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 4 і 6 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал. (п. 294.1 ст. 294 ПК України).

Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої - шостої груп сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з положенням п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач своєчасно звітує, проте порушує строки сплати грошових зобов'язань по єдиному податку третьої групи (юридичні особи), визначених самостійно.

Грошове зобов'язання у розмірі 17 894,00грн., задеклароване у податковій декларації від 03.11.2016 р. №1600007634, по терміну 18.11.2016 р. не сплачено.

Грошове зобов'язання у розмірі 15 904,00грн., задеклароване у податковій декларації від 26.04.2017 р. №1700010128, по терміну сплати 19.05.2017 р. не сплачено.

Отже, сума податкової заборгованості, що заявлена у позові до стягнення, є саме податковим боргом відповідача.

Матеріалам справи підтверджено вручення відповідачу вимоги від 01.06.2016 р. №1963-17 на суму 29 834,08грн. по платежу єдиний податок (а.с.13).

Отже, контролюючим органом здійснено всі передбачені чинним податковим законодавством дії, що передують зверненню до суду з позовом про стягнення податкового боргу.

Враховуючи викладене, а також визнання відповідачем суми боргу, з урахуванням встановленого Податковим кодексом України правила черговості вжиття податковим органом заходів щодо погашення податкового боргу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню, а саме, кошти у розмірі 33798,00грн. підлягають стягненню з рахунків відповідача в обслуговуючих банках.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства РЕНАР , третя особа: Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути податковий борг Приватного підприємства РЕНАР (код ЄДРПОУ 39275150) на користь державного бюджету сумі 33798,00 грн. (тридцять три тисячі сімсот дев'яносто вісім гривень 00 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2017 року

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 17.10.2017 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді О.С. Рябчук М.М.Бухтіярова