Постанова

від 18.10.2017 по справі 820/4060/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 жовтня 2017 р. 15:03 год. справа № 820/4060/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Біленського О.О.

при секретарі судового засідання Король Д.О.

за участю:

представників позивача - Могильова І.А., Міловський Б.В.,

представника відповідача - Потапенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення №0001891411 від 23.08.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході перевірки не було виявлено жодних фактів, що могли б свідчити про порушення вимог чинного законодавства, у акті не зазначено жодних даних стосовно первинних документів, які б не відповідали законодавству чи містили недоліки форми або змісту, що в свою чергу зумовило б втрату ними доказової сили в розумінні ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні або виключило б можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні податкового кредиту. Позивач вважає, що висновки акту є виключно міркуваннями та припущеннями інспекторів контролюючого органу, не підтверджені будь-яким посиланням на норму законодавства, тому винесене на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення №0001891411 від 23.08.2017 року є незаконним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи вбачається, що ТОВ "НВК "Укр-Ленд" зареєстровано як юридична особа департаментом реєстрації Харківської міської ради 16.01.2012 року, інформація про юридичну особу підтверджена, не перебуває у стані припинення, є платником ПДВ, у перевіряємому періоді здійснювало діяльність з виробництва штангових свердловинних насосів.

Судом встановлено, що у період з 28.07.2017 року по 03.08.2017 року ГУ ДФС у Харківській області була проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича компанія Укр-Ленд .

Результати перевірки оформлені актом №9465/20-40-14-11-11/38000269 від 10.08.2017 року Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-Виробнича компанія Укр-Ленд , податковий номер 38000269 з питань дотримання вимог податкового законодавства України по взаємовідносинам з ТОВ АНТЕЙ-Україна (податковий номер 34920652), ТОВ РЕД АЛЕРТ (податковий номер 40035164), ТОВ ПСП ЄВРОІНВЕСТ (податковий номер 39233744), ТОВ Хімагробуд (податковий номер 32948275), ТОВ Воркхорс (податковий номер 40255902), ТОВ САНПРІКС (податковий номер 40392904), ТОВ БУДМОНТАЖ ТЕХНОЛОГІЇ (податковий номер 40529511), ТОВ АСПЕКТ АГРО (податковий номер 40649970), ТОВ ТПК Дінар (податковий номер 39941145), ТОВ Слобідський Хліб (податковий номер 40527671) та подальшому ланцюгу постачання за період з 01.10.2015 по 31.01.2017 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення ТОВ Науково-Виробнича компанія Укр-Ленд п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті.

При цьому, встановлені перевіркою порушення виникли внаслідок господарських взаємовідносин позивача з ТОВ АНТЕЙ-Україна (код 34920652) за жовтень, листопад 2015 року, з ТОВ РЕД АЛЕРТ (податковий номер 40035164) за грудень 2015 року, з ТОВ Хімагробуд (податковий номер 32948275) за травень 2016 року, з ТОВ АСПЕКТ АГРО (податковий номер 40649970) за вересень 2016 року, з ТОВ ТПК Дінар (податковий номер 39941145) за жовтень 2016 року, що підтверджується розрахунком штрафних санкцій за актом перевірки ТОВ Науково-Виробнича компанія Укр-Ленд за період з 01.10.2015 року по 31.01.2017 року.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення рішення №0001891411 від 23.08.2017 року про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що підставою для його висновків стало твердження податкового органу про те, що угоди які були укладені ТОВ Науково-Виробнича компанія Укр-Ленд з означеними вище контрагентами не були спрямовані на якісне та своєчасне виконання зобов'язань перед замовником, а лише для збільшення витрат та зменшення податкового зобов'язання з ПДВ.

Перевіряючи обґрунтованість висновків фахівців ГУ ДФС у Харківській області, викладених в акті перевірки, судом встановлено наступне.

Для провадження власної господарської діяльності позивач 10 жовтня 2015 року уклав з ТОВ Антей-Україна договір поставки товару 2015/10/10-01, відповідно до п.1 якого ТОВ Антей-Україна (продавець) зобов'язується за заявками покупця (ТОВ НВК Укр-Ленд ) в строки, обумовлені Договором, поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах цього договору приймати і оплачувати товар. Згідно п.1.2. вказаного договору найменування товару, його ціна, одиниці виміру, що підлягає поставці, визначається у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно специфікації №1 від 10.10.2015 року та видаткових накладних від 28.10.2015 року, 29.10.2015 року, 04.11.2015 року ТОВ Антей-Україна реалізувало позивачу клапанну пару VII - 125 ST - 100 шт., клапанну пару VII - 175 ST 170 шт., клапанну пару VII - 225 ST - 80 шт.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі.

На підтвердження вказаних взаємовідносин до перевірки було надано договір поставки №2015/10/10-01, Специфікація №1 від 10.10.2015 року до договору поставки №2015/10/10, видаткові накладні №3 від 28.10.2015 року, №7 від 29.10.2015 року, №8 від 04.11.2015 року, товарно-транспортні накладні №Р3 від 28.10.2015 року, №Р7 від 29.10.2015 року, №Р8 від 04.11.2015 року.

Перелік вказаних документів знайшов своє відображення в Акті перевірки, а копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

У процесі здійснення власної діяльності придбані у ТОВ Антей-Україна деталі частково увійшли до складу деталей власного виробництва позивача та частково до складу готових ШСН. Частина клапанних пар була приведена позивачем у відповідність до замовлення покупця, проведено герметизацію та випробування та здійснена подальша їх реалізація на адресу ПАТ Укрнафта . Частина клапанних пар виду V11-175 SТ увійшла безпосередньо до складу ШСН. При виготовленні ШСН нпгп №10 - насосу з двома клапанами (виготовлено 25 насосів) до їх складу увійшло 50 комплектів клапанних пар. Реалізовано на адресу ПАТ Укрнафта . Виготовлено 14 шт. ШСН нпгп№11, до складу яких увійшло 14 комплектів клапанної пари з подальшою реалізацією на адресу ПАТ Укрнафта . При виготовленні ШСН нпгп№12 - насос з двома клапанами (виготовлено 5 насосів), до складу яких увійшло 10 комплектів клапанної пари. Реалізація відбулась на адресу ПАТ Укрнафта .

Частина клапанних пар виду V11-225 SТ увійшла безпосередньо до складу ШСН нпгп№45, нпгп№51 з подальшою реалізацією на адресу ПАТ Укрнафта та на адресу АО Лотос Геонафта . При цьому, насоси, реалізовані АО Лотос Геонафта пройшли митне оформлення та перетнули митний кордон України, що підтверджується завіреною копією вантажно-митної декларації.

В свою чергу, процес власного виробництва було відображено у бухгалтерському та податковому обліку згідно вимог законодавства та підтверджується доданими оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 26 та накладними на передачу готової продукції.

При цьому, в акті зазначено, що у наданому договорі підпис директора ТОВ Антей-Україна завірено печаткою товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Енергокапітал , а на печаті відсутній код ЄДРПОУ підприємства.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу (набрання законної сили 06.11.2014 року) до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України внесено зміни в частині використання печатки.

Наведені у запереченнях проти адміністративного позову та у акті перевірки редакції ст.207 Цивільного кодексу України та статті 181 Господарського кодексу України не відповідають редакціям вказаних норм права станом на дату укладання договору. Станом на 10 жовтня 2015 року, правочин, який вчиняє юридична особа підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Відповідно, вимоги щодо скріплення печаткою господарських договорів на час укладення договору поставки товару 2015/10/10-01 були відсутні.

Водночас, згідно з ч.4 ст.62 Господарського кодексу України (в редакції на момент укладення договору) підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків та може мати печатки. Таким чином, в нормах законодавства відсутня вимога щодо обов'язкового відображення на печатці коду ЄДРПОУ товариства.

Крім того, в акті зазначено, що у наданих видаткових накладних відсутні посади та прізвища відповідальних за дозвіл і здійснення господарської операції і складання первинного документу, в чому з боку контролюючого органу вбачається, ці документи є неправомірно складеними.

Зі змісту видаткових накладних № 3 від 28.10.2015 року, №7 від 29.10.2015 року, №8 від 04.11.2015 року вбачається, що реалізований ТОВ Антей-Україна товар був прийнятий представником ТОВ НВК Укр-Ленд , про що свідчать підписи сторін на накладній, завірені їх печатками. При цьому, всі складені між сторонами договорів видаткові накладні підписані представниками товариств без зауважень. Також, слід зазначити, що вимоги норм чинного законодавства щодо правильності оформлення первинних документів, передбачають наявність в документах такого реквізиту, як інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції лише альтернативно такому обов'язковому реквізиту, як особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також судом встановлено, що 16.05.2016 року між позивачем (Замовник) та ТОВ Хімагробуд (Виконавець) було укладено Договір №Т 13/16.

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, відповідно до Технічного завдання (Додаток №1).

За згодою сторін роботи проводилися на площах і обладнанні Замовника по вул. Спартака, 17 у м.Харків.

Ціна на проведення робіт була погоджена сторонами в протоколі угоди про договірну ціну на виконання робіт.

Відповідно до технічного завдання виконавець взяв на себе зобов'язання з виконання робіт по доопрацюванню електровідцентрованих насосів різного виду у кількості 8 шт., та проведенню гідравлічних випробувань газосепараторів у кількості 60 шт.

Роботи виконавцем були виконані в повному обсязі, в результаті чого сторонами були підписані акти виконаних робіт, в яких у повному обсязі відображено зміст операції та повний перелік проведених виконавцем робіт у відповідності із технічним завданням, вказано обсяги.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі.

Вказані насоси у кількості 8 шт. та газосепаратори у кількості 60 шт. були придбані позивачем у ОАО Алнас (РФ), що підтверджується копіями ВМД, накладною на відпуск матеріалів.

Таким чином, провівши необхідні випробування та доопрацювання, вартість насосів та газосепараторів зросла, та в подальшому їх було відвантажено на адресу ПАТ Укрнафта .

Під час перевірки позивач надавав відповідачу всі первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ Хімагробуд , які передбачені вимогами законодавства України щодо оформлення робіт, а саме: договір, додатки до нього, акти здачі-приймання насосів і газосепараторів, протокол проведення робіт із запасними частинами до електричних відцентрованих насосів, зміст яких дає можливість встановити обсяг проведених робіт.

Водночас, в акті також відсутні будь-які зауваження до наданих документів, первинні документи не містять недоліків форми або змісту.

Також, у періоді, що перевірявся, позивач мав господарські операції з ТОВ Ред Алерт .

14.12.2015 року між позивачем та ТОВ Ред Алерт укладено договір про виконання робіт №Т28/15, відповідно до якого Замовник (ТОВ НВК Укр-Ленд ) доручає, а Виконавець (ТОВ Ред Алерт приймає на себе зобов'язання по доопрацюванню комплектуючих до електричних відцентрованих насосів, наданих Замовником , відповідно до Технічного завдання (Додаток № 1-1, 1-5), що є невідємною частиною цього договору. Роботи проводяться на площах (м.Харків, вул. Спартака, 17) і обладнанні Замовника .

Роботи виконавцем були виконані в повному обсязі 16.12.2015 року, в результаті чого сторонами були підписані акти виконаних робіт, в яких у повному обсязі відображено зміст операції та повний перелік проведених виконавцем робіт у відповідності із технічним завданням, вказано обсяги.

Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі.

Позивачем для перевірки надано договір №Т28/15 від 14.12.2015 року з додатками, акти виконаних робіт, платіжні доручення, протокол про проведення робіт із запасними частинами до електричних відцентрованих насосів.

Всі вказані документи відображені в акті перевірки та їх копії містяться в матеріалах справи, при цьому, жодних зауважень до цих документів з боку відповідача немає.

Судом встановлено, що позивач є виробником глибинних свердловинних штангових насосів і технологія виробництва передбачає проводити гідравлічні випробування окремих вузлів та/або штангових насосів. Таким чином, замовлення та отримання вказаних вище робіт є частиною виробничого процесу Позивача.

З пояснень представників позивача вбачається, що усі окремі вузли та насоси, по яким були проведені гідравлічні випробування були реалізовані покупцю ПАТ Укрнафта , що підтверджується копіями накладних. Що стосується окремих вузлів, по яким були проведені роботи вони були закуплені у режимі імпорту, згідно копій ВМД.

Усі вказані операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку згідно вимог законодавства, що підтверджується роздруківками з бухгалтерської програми.

Для провадження власної господарської діяльності позивач 15 вересня 2016 року уклав з ТОВ АСПЕКТ АГРО договір поставки товару № Т20/16, відповідно до п.1 якого Покупець (ТОВ НВК Укр-Ленд ) доручає, а Постачальник (ТОВ АСПЕКТ АГРО ) бере на себе обов'язки щодо постачання товару відповідно до Специфікації (Клапанні пари). Згідно п.2.2. вказаного договору його кількість і вартість приведені у Додатку 1 до даного Договору.

Згідно видаткової накладної №2691 від 26.09.2016 року, ТОВ АСПЕКТ АГРО реалізувало позивачу клапанну пару VII - 105 ST - 8 шт., клапанну пару VII - 125 ST 69 шт., клапанну пару VII - 150 ST - 10 шт., клапанну пару VII - 175 ST - 44 шт., клапанну пару VII - 225 ST - 20 шт., клапанну пару VII - 150 SS - 10 шт., клапанну пару VII - 225 SS - 8 шт., клітку плунжера C12-125 - 10 шт., корпус нагнітального клапана С13-125 - 9 штук, вузол замка S23-20 - 74 шт.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі.

На підтвердження вказаних взаємовідносин до перевірки було надано договір поставки №Т20/16 від 15 вересня 2016, видаткова накладна №2691 від 26.09.2016 року, сертифікати якості №150, №151 від 19.09.2017 року, №153 від 21.09.2017 року, №154, №155, № 156, №157, №158, від 22.09.2017 року, №159, №160 від 23.09.2017 року, податкову накладну №35 від 26.09.2016 року, платіжні доручення №702 від 07.10.2016 року, №699 від 10.10.2016 року.

Перелік вказаних документів знайшов своє відображення в Акті перевірки, а копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

Всі придбані запчастини були доопрацьовані позивачем, проведені всі передбачені технічними умовами випробування і приведені у стан, погоджений з покупцем позивача, та в подальшому частину реалізовано ТОВ НВО Вертікаль , ПАТ Укрнафта , ДП Юсенко Україна, АО Лотос Геонафта (РФ), а частина увійшла до складу скважинних насосів, які також реалізовані зазначеним покупцям-контрагентам, що підтверджується копіями первинних документів та ВМД.

В акті вказано, що згідно умов договору Товар поставлявся на склад позивача, однак на підприємстві відсутні товарно-транспортні накладні, що не дозволяє підтвердити сам факт доставки товару від ТОВ Аспект Агро . Однак, згідно умов договору поставка товару здійснюється на умовах DDP - склад покупця (Інкотермс 2010), тобто всі витрати по поставці товару покладаються на постачальника, що виключає необхідність для покупця витребовувати у постачальника товарно-транспотні накладні.

Окрім цього, для провадження власної господарської діяльності позивач 26 вересня 2016 року уклав з ТОВ ТПК Дінар договір поставки товару №Т 25/16, відповідно до п.1 якого ТОВ ТПК Дінар (продавець) зобов'язується поставити обладнання відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно видаткової накладної від 10.10.2016 року Позивач отримав: направляючі апарати 7724 шт, робочі колеса 7724 шт.

Розрахунки між сторонами проведені у безготівковій формі.

На підтвердження вказаних взаємовідносин до перевірки було надано договір поставки № Т 25/16, видаткова накладна № 1 від 10.10.2016 року, податкова накладна № 1 від 10.10.2016р, зареєстрована 25.10.2016 р., платіжне доручення №744 від 21.10.16 р., сертифікати якості (повний перелік на акр. № 38 акту перевірки). Перелік вказаних документів знайшов своє відображення в Акті перевірки, а копії вказаних документів долучені до матеріалів справи.

З огляду на те, що позивач займається виробництвом гідравлічного устаткування, з метою провадження господарської діяльності позивач придбав у ОАО Алнас (РФ) електровідцентровані насоси, доукомплектував їх необхідними деталями, придбаними у ТОВ ТПК Дінар , та реалізував ПАТ Укрнафта . Документи на придбання та реалізацію складових частин до насосів містяться в матеріалах справи.

Щодо посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, то за умовами поставки вона здійснюється на умовах DDP - склад покупця, що виключає обов'язковість її витребування у постачальника, який здійснював поставку товару

Суд зазначає, що отримані послуги та роботи від вищезазначених контрагентів оприбутковані позивачем, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по рахункам 311,201,23, 281, 26, 644.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані за спірними господарськими операціями, відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України. Доказів протилежного до суду не надано.

Предметом правочинів між позивачем та його контрагентами є товари, роботи та послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірних правочинів не суперечать закону.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.

Суд зазначає, що згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п.201.10 ст.210 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п.201.7 ст.201 ПК України).

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 200.3 при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.198.4 ст.198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Установленим обставинам належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у справі в їх сукупності. Зокрема, відсутність ліцензії чи іншого дозвільного документа не є безумовним доказом неправомірності вчиненої господарської операції. Однак ця обставина може вказувати на те, що відповідна особа не мала можливості та належної кваліфікації на здійснення певних дій, а отже, і на їх можливу відсутність (Лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11).

Відповідно до п.201.15 ст.201 ПК України зведені результати обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Отже, отримання податкової накладної є необхідною умовою правомірного формування податкового кредиту покупця товарів, робіт, послуг.

Судом встановлено, що первинні документи по взаємовідносинам Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" з вищезазначеними контрагентами оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу положень ст..44 Податкового кодексу України , ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1994 року № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичною сили.

На час укладання договорів контрагенти позивача зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що товар та послуги, придбані у ТОВ АНТЕЙ-Україна (код 34920652) за жовтень, листопад 2015 року, ТОВ РЕД АЛЕРТ (податковий номер 40035164) за грудень 2015 року, ТОВ Хімагробуд (податковий номер 32948275) за травень 2016 року, ТОВ АСПЕКТ АГРО (податковий номер 40649970) за вересень 2016 року, ТОВ ТПК Дінар (податковий номер 39941145) за жовтень 2016 року, використані позивачем для забезпечення господарської діяльності, зокрема, виробництва штангових свердловинних насосів, що підтверджується наданими первинним документами.

Щодо посилань податкового органу на безтоварність господарських операцій між ТОВ НВК Укр-Ленд та вищевказаних контрагентів на підставі податкової інформації про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), суд зазначає, що чинним законодавством України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару (робіт, послуг) та дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть у разі, якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань зі сплати податків, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Також, законодавство України не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Таким чином, отримана контролюючим органом податкова інформація щодо контрагентів позивача не може свідчити про нереальність господарських операцій.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Судом встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з придбання товарів, послуг у ТОВ АНТЕЙ-Україна (код 34920652) за жовтень, листопад 2015 року, ТОВ РЕД АЛЕРТ (податковий номер 40035164) за грудень 2015 року, ТОВ Хімагробуд (податковий номер 32948275) за травень 2016 року, ТОВ АСПЕКТ АГРО (податковий номер 40649970) за вересень 2016 року, ТОВ ТПК Дінар (податковий номер 39941145) за жовтень 2016 року. При цьому вказані підприємства виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ НВК Укр-Ленд отримало товари та послуги за цими договорами, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

Наявні у справі докази не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

Матеріалами справи підтверджено наявність у ТОВ НВК Укр-Ленд матеріально-технічних ресурсів, персоналу, що свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності. Доказів, що свідчать про протилежне, відповідачем до суду не надано.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено факт порушення позивачем п.198.3, п.198.4 ст.198 ПК України при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів належним чином правомірності податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001891411 від 23.08.2017 року.

Відповідно до п.10.2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 року за своєю суттю правовий акт управління - це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб'єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб'єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0001891411 від 23.08.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код 39599198, вул. Пушкінська, 46, м.Харків, 61057) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича компанія "Укр-Ленд" (61002, м. Харків, вул. Римарська 23, код ЄДРПОУ 38000269) судовий збір у сумі 19111,60 (дев'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 60 коп..

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 23 жовтня 2017 року.

Суддя Біленський О.О.