Постанова

від 18.10.2017 по справі 823/1432/17

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року           справа № 823/1432/17

14 год. 20 хв.                                                                                                     м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мельникової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Черкаській області до приватного підприємства “Січ” про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 у Черкаський окружний адміністративний суд звернулось Головне управління ДФС у Черкаській області (далі – позивач) з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство “Січ” (далі – відповідач) податкового боргу в сумі 32181 грн. 80 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання.

Позивач просив розгляд справи здійснювати без участі представника за наявними у матеріалами.

Відповідач не прибув в судове засідання, явку свого представника не забезпечив з невідомих причин, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Ч.1 ст.67 Конституції України закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп.14.1.147 п.14.1. ст.147 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.1 ст. 288 ПК України).

Згідно зі ст.21 Закону України "Про оренду землі" від 6 жовтня 1998 року № 161-XIV орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

На підставі пунктів 288.2 - 288.3 ст.288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування – земельна ділянка, надана в оренду.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік відповідно до п.287.3. ст.287 ПК України, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4. ст.287 ПК України).

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 01.10.1996 (код ЄДРПОУ 24410777).

З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідно до декларації від16.02.2017 №1700014929 відповідач визначив зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку за січень-листопад 2017 року у сумі 6193,48грн. щомісячно та 6193,42грн за грудень 2017 року.

П.54.1. ст.54 ПК України визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання за змістом підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України визнається податковим боргом.

Суд встановив, що на підставі акту від 13.06.2016 №1029/23-05-12-03-24410777 позивач прийняв податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 №0000011201, яким застосував до відповідача штраф у сумі 170,00грн.

Право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.75 ПК України.

Суд звернув увагу, що вищевказане ППР отримане відповідачем 22.06.2016, що підтверджується підписом керівника відповідача на його корінці (а.с.12).

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

П.56.1 ст.56 ПК України передбачає право платника оскаржити рішення, прийняті контролюючим органом (у т.ч. ППР) в адміністративному або судовому порядку. Згідно з вимогами п.56.1 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Підп.56.17.1. п.56.17. ст.56 ПК України встановлює, що процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

День закінчення процедури адміністративного оскарження на підставі абз.2 підп.56.17.5. п.56.17. ст.56 ПК України вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки доказів оскарження вищевказаного ППР суду не надано, суд дійшов висновку про узгодженість визначеного ним грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд встановив, що станом на час узгодження вищевказаних зобов'язань за відповідачем рахувалась переплата в сумі 52,60 грн. Крім того, відповідачем частково сплачені зобов'язання з орендної плати в сумі 11298,16 грн. Отже, заборгованість позивача згідно з підставами позову становить 32181 грн. 80 коп.

Суд встановив, що 17.03.2017 відповідачу виставлено податкову вимогу форми “Ю” №1576-23 про необхідність сплати податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями в сумі 6310,88грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною в ЄДРПОУ. Оскільки податкова вимога повернута відправнику за закінченням терміну зберігання, на підставі абз.3 п.58.3. ст.58 ПК України вона вважається врученою відповідачу. Докази її оскарження відсутні, а грошове зобов'язання, визначене нею, до часу прийняття судом рішення у справі не сплачене, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

П.95.2. ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Тому суд вважає доведеним право позивача на примусове стягнення з банківських рахунків відповідача заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 32181 грн. 80 коп.

Суд також врахував, що плата за землю відповідно до підп.265.1.3. п.265.1. ст.265 ПК України входить до складу податку на майно, який згідно з підп.10.1.1. п.10.1. ст.10 ПК України належить до місцевих податків. На підставі п.10.5. ст.10 ПК України місцеві податки та збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України.

Врахувавши, що позивач не визначив до якого саме бюджету просить стягнути податковий борг, що є предметом цього спору, взявши до уваги норму ч.2 ст.11 КАС України, якою передбачено право суду вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, суд дійшов висновку стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача, на користь місцевого бюджету через позивача податковий борг з орендної плати за землю в сумі 32181 грн. 80 коп.

Суд взяв до уваги діючу на час вирішення спору ч.4 ст.94 КАС України, якою передбачено, що у справах за позовами суб'єкта владних повноважень до фізичної чи юридичної особи судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому відсутні підставі для повернення позивачу сплаченого судового збору за подання цього позову.

Керуючись ст.ст. 11, 158-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Головного управління ДФС у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство “Січ” (20300, Черкаська область, м.Умань, вул.Дерев'янка, буд.2 Д; код ЄДРПОУ 24410777), на користь місцевого бюджету через Головне управління ДФС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235; код ЄДРПОУ 39392109) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 32181 грн. (тридцять дві тисячі сто вісімдесят одна гривня) 80 коп.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, або без виклику особи яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

3. Копію постанови направити сторонам.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова складена у повному обсязі 20.10.2017.