Ухвала

від 18.10.2017 по справі 689/2682/14-к

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала іменем україни 18 жовтня 2017 року м. Київ Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоОСОБА_1 ,суддів:ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі з участю прокурора виправданих захисника в режимі відеоконференції захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 01 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Вироком Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, в силу ст.89 КК України такого, що судимості не має,

виправдано за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України у зв`язку з недоведеністю в його діях складу даних злочинів;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянку України, раніше не судиму,

виправдано за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України у зв`язку з недоведеністю в її діях складу даних злочинів.

Питання про долю речових доказів вирішено у порядку із ст.100 КПК України.

Постановлено судові витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 49247,68 грн віднести в рахунок держави.

Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 01 червня 2016 року вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26 листопада 2015 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишено без зміни.

Органами досудового розслідування, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що в період 2007-2013 років він, за попередньою змовою з кредитним інспектором Ярмолинецького відділення кредитної спілки «Кредекс» ОСОБА_6 , вчинив ряд тотожних злочинних діянь, об`єднаних одним умислом, спрямованих на розкрадання грошових коштів кредитної спілки, що становить один продовжуваний злочин.

ОСОБА_6 обвинувачується у всьому вищезазначеному, однак, з вказівкою на те, що в період з 24 січня 2007 року по 23 жовтня 2008 року, вона, обіймаючи посаду кредитного інспектора Ярмолинецького відділенням кредитної спілки «Кредекс» в смт Ярмолинці Хмельницької області, являючись службовою особою, зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою привласнення чужого майна, за попередньою змовою з ОСОБА_7 , використовуючи завідомо неправдиві документи, оформляли кредити без відома та дозволу громадян, заволодівши при цьому грошовими коштами КС «Кредекс» на загальну суму 362077,8 грн, які розподілили між собою і витратили їх на свої потреби.

Зокрема, 24 січня 2007 року у денний час, ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні офісу КС «Кредекс», розташованого по вул. Хмельницькій, 4, в смт Ярмолинці Хмельницької області, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами КС «Кредекс», незаконно заволоділи грошовими коштами з каси КС «Кредекс» в розмірі 1137,03 грн, використовуючи при цьому електронну систему бухгалтерського обліку «Турбо-баланс», внісши туди неправдиві дані на ОСОБА_10 , проживаючу по АДРЕСА_1 , про нібито укладення з нею кредитного договору №26 ЯВК на суму 6000 грн, заподіявши матеріальної шкоди вказаній організації в сумі 1137,03 грн.

Крім того, ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що у тому ж місці тим же способом, з тим же мотивом, за попередньою змовою з ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами з каси КС «Кредекс», внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на таких позичальників в таких розмірах: 19 березня 2008 року в розмірі 60636,23 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_7 про нібито укладення з ним кредитного договору №210 ЯВК на суму 79500 грн; 16 квітня 2008 року в розмірі 4007,86 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_11 про нібито укладення з ним кредитного договору №307 ЯВК на суму 6100 грн; 05 травня 2008 року в розмірі 13731,54 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_12 , про нібито укладення з нею кредитного договору №390 ЯВК на суму 15200 грн; 06 травня 2008 року в розмірі 7473,18 грн, внісши в електронну систему «Турбо- баланс» неправдиві дані на ОСОБА_13 , про нібито укладення з нею кредитного договору №391 ЯВК на суму 8150 грн; 07 травня 2008 року в розмірі 6482,22 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_14 , про нібито укладення з ним кредитного договору №392 ЯВК на суму 7115 грн; 08 травня 2008 року в розмірі 7426,18 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_15 , про нібито укладення з ним кредитного договору №393 ЯВК на суму 8025 грн; 12 травня 2008 року в розмірі 7271,36 грн, внісши в електронну систему «Турбо- баланс» неправдиві дані на ОСОБА_16 , про нібито укладення з ним кредитного договору №394 ЯВК на суму 7950 грн; 13 травня 2008 року в розмірі 8158,84 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_17 , про нібито укладення з ним кредитного договору №399 ЯВК на суму 8795 грн; 14 травня 2008 року в розмірі 11253,70 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_18 , про нібито укладення з ним кредитного договору №395 ЯВК на суму 12175 грн; 15 травня 2008 року в розмірі 26396,32 грн, внісши в електронну систему «Турбо- баланс» неправдиві дані на ОСОБА_19 , про нібито укладення з ним кредитного договору №396 ЯВК на суму 29000 грн; 16 травня 2008 року в розмірі 72184,43 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_20 , про нібито укладення з нею кредитного договору №397 ЯВК на суму 79000 грн; 19 травня 2008 року в розмірі 4000 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_21 , про нібито укладення з ним кредитного договору №388 ЯВК на суму 6550 грн.; 09 липня 2008 року в розмірі 28197,96 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_22 , про нібито укладення з нею кредитного договору №570 ЯВК на суму 26000 грн.; 10 липня 2008 року в розмірі 17439,08 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_23 , про нібито укладення з нею кредитного договору №571 ЯВК на суму 16000 грн; 29 липня 2008 року в розмірі 10446,21 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_24 , про нібито укладення з ним кредитного договору №609 ЯВК на суму 9800 грн; 28 липня 2008 року в розмірі 13048,16 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_25 , про нібито укладення з ним кредитного договору №611 ЯВК на суму 12300 грн; 29 липня 2008 року в розмірі 17483,13 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_26 , про нібито укладення з ним кредитного договору №610 ЯВК на суму 18200 грн; 31 липня 2008 року в розмірі 4061,17грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_27 , про нібито укладення з ним кредитного договору №617 ЯВК на суму 5300 грн; 21 жовтня 2008 року в розмірі 5709,71 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_28 , про нібито укладення з ним кредитного договору №882 ЯВК на суму 4925 грн; 22 жовтня 2008 року в розмірі 6445,90 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_29 , про нібито укладення з нею кредитного договору №871 ЯВК на суму 5450 грн; 22 жовтня 2008 року в розмірі 6027,76 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_30 , про нібито укладення з ним кредитного договору №878 ЯВК на суму 4980 грн; 23 жовтня 2008 року в розмірі 6268,37 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_31 , про нібито укладення з ним кредитного договору №877 ЯВК на суму 5100 грн; 23 жовтня 2008 року в розмірі 5359,92 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_32 , про нібито укладення з нею кредитного договору №879 ЯВК на суму 4560 грн; 23 жовтня 2008 року в розмірі 5869,43 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_33 , про нібито укладення з ним кредитного договору №881 ЯВК на суму 4925 грн; 23 жовтня 2008 року в розмірі 5561,39 грн, внісши в електронну систему «Турбо-баланс» неправдиві дані на ОСОБА_34 , про нібито укладення з ним кредитного договору №883 ЯВК на суму 4920 грн.

Надалі вказані кредити, згідно графіків платежів, не погашались, а були ОСОБА_6 погашені та закриті 01 квітня 2009 року, 01 червня 2009 року та 01 грудня 2009 року без фактичного внесення коштів у касу Ярмолинецького відділення КС «Кредекс».

Так, ОСОБА_7 , як особисто, так і через ОСОБА_6 , в період з 01січня 2007 року по 12 червня 2013 року, надавав для осіб, які не мали трудових відносин з КС «Кредекс» - своїм працівникам ОСОБА_35 , ОСОБА_21 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , бланки прибуткових касових ордерів. Використовуючи бланки прибуткових касових ордерів, засвідчені мокрою круглою печаткою Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», ОСОБА_6 дозволила збирати вказаним особам, а також ОСОБА_7 , кошти у членів спілки - позичальників за відсутності працівників спілки, проводячи касово-розрахункові операції поза межами приміщення Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», надавши зазначеним особам незаконний доступ до грошових коштів спілки.

Таким чином, за вищевказаних обставин, в період з 01 січня 2007 року по 12 червня 2013 року, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_6 , заволоділи грошовими коштами КС «Кредекс», зібраними у членів кредитної спілки-позичальників.

Зокрема, 01 квітня 2009 року у денний час ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , знаходячись в приміщенні офісу КС «Кредекс», розташованого по вул. Чапаева, 48, в смт Ярмолинці Хмельницької області, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами КС «Кредекс», отримавши від позичальника ОСОБА_38 , гроші в розмірі 144,96 грн, згідно кредитного договору №103 ЯВК від 05 березня 2007 року, та відобразивши цей факт в електронній системі бухгалтерського обліку «Турбо-баланс», зазначену суму грошей в касу Ярмолинецького відділення КС «Кредекс» не внесли, а протиправно заволоділи ними, заподіявши матеріальної шкоди вказаній організації в сумі 144,96 грн.

Таким самим способом, згідно обвинувального акту, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заволоділи коштами, зібраними в інших позичальників, заподіявши матеріальної шкоди КС «Кредекс».

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що, у період з 01 квітня 2009 року по 01 грудня 2009 року заволоділи грошовими коштами КС «Кредекс» на загальну суму 92789,98 грн, які розподілили між собою і витратили їх на свої потреби.

Також ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються у тому, що остання, обіймаючи посаду кредитного інспектора Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», являючись службовою особою, в період часу з 12 травня 2007 року по 12 червня 2013 року, у денний час, знаходячись в приміщенні офісу, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами КС «Кредекс», шляхом зловживання своїм службовим становищем, не обліковувала та не оприбуткувала повернуті позичальниками гроші, згідно прибуткових касових ордерів, а протиправно заволоділи ними, заподіявши вказаній організації матеріальної шкоди на відповідні суми.

Зокрема, ОСОБА_7 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_6 , 12 травня 2007 року уклавши кредитний договір №344ЯВК з ОСОБА_39 , в період часу з 12 травня 2007 року по 12 червня 2013 року, у денний час, знаходячись в приміщенні офісу за вказаною адресою, з корисливих спонукань, з метою заволодіння грошовими коштами КС «Кредекс», не облікувала та не оприбуткувала повернуті зазначеним позичальником гроші, згідно прибуткових касових ордерів: б/н та б/д на суму 100 грн, б/н та б/д на суму 100 грн, б/н та б/д на суму 100 грн, б/н та б/д на суму 100 грн, а протиправно заволоділи ними, заподіявши вказаній організації матеріальної шкоди на суму 400 грн.

За аналогічних обставин ОСОБА_7 , за попередньою змовою з ОСОБА_6 , в період часу з 18 травня 2007 року по 12 червня 2013 року, заволоділи грошовими коштами згідно прибуткових касових ордерів, виписаних на інших позичальників.

Таким чином, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , обвинувачуються в тому, що в період з 01 січня 2007 року по 12 червня 2013 року, заволоділи грошовими коштами КС «Кредекс» на загальну суму 1136748,42 грн.

В цій частині обвинувачення дії ОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.5 ст.191 КК України, а ОСОБА_7 - за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що ОСОБА_6 , в період з 01 січня 2007 року по 12 червня 2013 року обіймаючи посаду кредитного інспектора Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», будучи службовою особою, з метою привласнення грошових коштів КС «Кредекс» м. Хмельницького в загальній сумі 1136748,42 грн, за попередньою змовою з директором ПП «Олійник В.П.» ОСОБА_7 , повторно, виписували і підписували за касира прибуткові касові ордера, а також квитанції до них, які видавали позичальникам, не обліковували і приховували прибуткові касові ордера, та не вносили отримані від позичальників гроші у касу Ярмолинецького відділення КС «Кредекс».

Тобто, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що повторно, отримавши в смт Ярмолинці від ОСОБА_6 пропечатані круглою печаткою Ярмолинецького відділення КС «Кредекс» бланки прибуткових касових ордерів, ОСОБА_7 в різні дні та місяці 2007-2008 років приїжджав на ринки в села Городоцького, Віньковецького, Ярмолинецького, Дунаєвецьким районів і там, у денний час, маючи спільну з ОСОБА_6 мету привласнити грошові кошти КС «Кредекс» м.Хмельницького в загальній сумі 1136748,42 грн, не будучи працівником Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», достовірно знаючи, що він не вправі отримувати від позичальників гроші, виписувати та підписувати для позичальників прибуткові касові ордера, а також квитанції до них, та видавати їх позичальникам, отримавши від громадян гроші на погашення кредиту, заповнював бланк квитанції до прибуткового касового ордера, підписував її за касира і видавав позичальнику, а гроші привласнив.

Такі дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.3 ст.358 КК України, а ОСОБА_6 - за ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України.

Крім того, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що в період з 01 січня 2007 року по 12 червня 2013 року ОСОБА_6 , обіймаючи посаду кредитного інспектора Ярмолинецького відділення КС «Кредекс», будучи службовою особою, об`єднавшись з ОСОБА_7 єдиним умислом, спрямованим на привласнення грошових коштів КС «Кредекс» м. Хмельницького в загальній сумі 1136748,42 грн, виконуючи поради ОСОБА_7 , знаходячись в приміщенні офісу КС «Кредекс», розташованого по вул. Хмельницькій, 4, в смт Ярмолинці Хмельницької області, складала завідомо неправдиві видаткові касові ордера та вносила до них завідомо неправдиві відомості про те, що нібито особам позичальників видані кредитні кошти, хоча фактично кредитні договори з позичальниками не укладалися, гроші ними не отримувалися, а привласнені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Тобто, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що в різні дні та місяці 2007-2008 років ОСОБА_6 будучи службовою особою, у денний час, знаходячись в приміщенні офісу КС «Кредекс», розташованого по вул.Чапаєва, 48, в смт Ярмолинці Хмельницької області, виконуючи поради ОСОБА_7 в який спосіб привласнити грошові кошти КС «Кредекс» м.Хмельницького в загальній сумі 1136748,42 грн, складала, вносила завідомо неправдиві відомості та підписувала завідомо неправдиві видаткові касові ордери про отримання позичальниками коштів, хоча фактично кредитні договори з цими позичальниками не укладалися, гроші ними не отримувалися, а привласнені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Зазначені дії ОСОБА_7 кваліфіковано за ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2008 року), а ОСОБА_6 - за ч.1 ст.366 КК України (в редакції 2008 року).

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що навесні 2009 року він, з метою власного збагачення та задоволення своїх потреб використав грошові кошти в сумі 54250 грн, отримані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, а саме, заволодіння грошовими коштами КС «Кредекс» м.Хмельницького, придбавши 16 березня 2009 року в невстановлених досудовим розслідуванням осіб на своє ім`я автопричеп марки ПГ-02И, з номером шасі (рами) НОМЕР_1 та з номерним знаком «Транзит» ТІХВ6912, вартістю 27 Г25Р-5, а 22 квітня 2009 року також автопричеп марки ПГ-02И, з номером шасі (рами) НОМЕР_2 та з номерним знаком «Транзит» НОМЕР_3 , вартістю 27125 грн виробництва МП «Глухівський завод автопричепів та запчастин».

З метою приховання незаконного походження вищевказаних коштів та вказаного майна, ОСОБА_7 вказані автопричепи на облік та реєстрацію в УДАІ МВС України в Хмельницькій області не поставив, а використав їх для організації на території ринку смт Ярмолинці та в с.Правдівка Ярмолинецького району Хмельницької області бізнесу, пов`язаного з торгівлею продуктами швидкого харчування курми гриль.

При цьому, судом зазначено, що оскільки органом досудового розслідування та прокурором не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих злочинів, районним судом постановлено виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358КК України, у зв`язку з недоведеністю в її діях складу даних злочинів.

У касаційній скарзі прокурор, просить судові рішення скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.

В обґрунтування наведеного вказує, що у порушення вимог ст.94, п.1 ч.3 ст.374 КПК України, судами першої та апеляційної інстанцій у своїх рішеннях належним чином не вмотивовано, чому взято до уваги суперечливі та непослідовні показання виправданих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , при цьому не враховано інших доказів сторони обвинувачення.

Вважає, що всупереч положенням ст.ст. 22, 23, 94, 95 КПК України апеляційний суд знівелював принцип змагальності і безпосередності дослідження доказів, оскільки не оцінив зібрані у кримінальному провадженні докази в аспекті їх допустимості та достатності, відмовився заслухати свідків сторони обвинувачення і дослідити протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та носії інформації, на яких зафіксовані телефонні розмови обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 між собою, а також зі свідками ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_22 .

Крім того, задовольнивши у повному обсязі клопотання прокурора про допит під час апеляційного розгляду свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , дослідження висновків експертиз, протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та носіїв інформації, на яких зафіксовані телефонні розмови обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 між собою, а також зі свідками ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_22 , речових доказів - прибуткових та видаткових касових ордерів, які згідно висновків експертів підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та по яких гроші в касу кредитної спілки не поступили та з каси позичальникам не видавалися, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №20е від 17 лютого 2014 року та показаннями свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_46 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_47 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та інших, суд апеляційної інстанції, під час апеляційного розгляду так і не дослідив.

Також вважає що, під час судового розгляду в суді апеляційної інстанції 20 травня 2016 року прокурор заявив письмове клопотання про допит інших свідків, на яких вказували допитані особи, а також експертів, оскільки вважав, що їх показання ключові і висвітлюють істину у справі, однак апеляційний суд безпідставно відхилив це клопотання.

Окрім того, прокурор в своїй апеляційній скарзі звертав увагу суду на те, що в матеріалах справи технічні носії інформації судового провадження за 03 грудня 2014 року, 22 січня 2015 року, 04 лютого 2015 року, 08 квітня 2015 року, 09 квітня 2015 року, 21 травня 2015 року такої неналежної якості, що неможливо відтворити їх точний зміст, що є підставою для скасуванню судового рішення, згідно п.7 ч.2 ст.412 КПК України, разом з тим суд належним чином ці обставини не дослідив.

Вважає, що формулювання обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України, а саме: відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, яке суд взяв за основу, суперечить його точному змісту, оскільки ч.5 ст.191 КК України передбачає кримінальну відповідальність за дії, передбачені частинами першою, другою, третьою або четвертою цієї статті, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах, що в подальшому призвело до неправильного висновку, що ОСОБА_6 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, а ОСОБА_7 не може бути співучасником цього злочину.

Вказує, що оскільки зміст санкції ч.3 ст.358 КК України (в редакції 2015 року) аналогічний змісту санкції ч.2 ст.358 КК України (в редакції 2008 року), а зміни відбулися лише щодо порядкового номеру частини даної статті, тому висновки судів про неправильне застосування обвинуваченням закону про кримінальну відповідальність в редакції 2015 року є незаконним, а судами першої та апеляційної інстанцій, не враховано вимоги ч.4 ст.5 КК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав доводи касаційної скарги та просив її частково задовольнити, ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції, пояснення захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , виправданих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які заперечили проти касаційної скарги прокурора та просили судові рішення залишити без зміни, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, «кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».

Згідно з вимогами ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим, тобто його має бути ухвалено компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими відповідно до ст.94 цього Кодексу. Також суд у своєму рішенні повинен навести належні, достатні мотиви й підстави для його ухвалення.

Відповідно до ст.438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

Згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч.1 ст.412КПК України).

У відповідності із ст.419 КПК України в ухвалі суду апеляційної інстанції, якою апеляційну скаргу залишено без задоволення, мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, які статті закону порушено та в чому саме полягають ці порушення або необґрунтованість.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, районним судом постановлено виправдувальний вирок щодо ОСОБА_7 за ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України у зв`язку з недоведеністю в його діях складу даних злочинів; щодо ОСОБА_6 за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358КК України у зв`язку з недоведеністю в її діях складу даних злочинів.

Твердження в касаційній скарзі прокурора про наявність в діях ОСОБА_7 усіх ознак складу злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України та ОСОБА_6 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються матеріалами справи.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що органом досудового слідства не надано суду жодних доказів, щодо вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 інкримінованих злочинів, у зв`язку із чим наявність в їх діях цих злочинів є недоведеним.

При цьому, судом апеляційної інстанції враховано та належним чином дано оцінку показанням свідків ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , досліджено висновки експертиз, протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій та носії інформації, на яких зафіксовані телефонні розмови обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_6 між собою, а також зі свідками ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_22 , речові докази - прибуткові та видаткові касові ордери, які згідно висновків експертів підписані ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , та по яких гроші в касу кредитної спілки не поступили та з каси позичальникам не видавалися, що підтверджується висновком судово-економічної експертизи №20е від 17лютого 2014 року і показаннями свідків ОСОБА_33 , ОСОБА_46 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 , ОСОБА_15 , ОСОБА_47 , ОСОБА_18 , ОСОБА_27 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_22 та інших.

Також, судом апеляційної інстанції повною мірою дано оцінку та спростовано доводи прокурора щодо порушення вимог п.7 ч.2 ст.412 КПК України, у зв`язку із неналежною якістю технічних носіїв інформації і неможливістю відтворити їх точний зміст за 03 грудня 2014 року, 22 січня 2015 року, 04 лютого 2015 року, 08 квітня 2015 року, 09квітня 2015 року, 21травня 2015 року.

Крім того, невинуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України і відповідно - ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, підтверджується на підставі зібраних і досліджених доказів в провадженні, яким суд дав належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що ні під час досудового розслідування, ні в судовому засіданні не підтверджено факту вчинення інкримінованих злочинів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Також, у касаційній скарзі прокурора не зазначено жодної, передбаченої ст.438 КПК України обставини, яка б свідчила про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону або неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, зокрема, ч.3 ст.358 КК України, що перешкодило б суду постановити законний та обґрунтований вирок; не наведено у касаційній скарзі і докази, які спростовували б висновки суду першої та апеляційної інстанцій щодо недоведеності в діях ОСОБА_7 складів злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України іОСОБА_6 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358КК України та незаконності судових рішень, що давали б підстави для їх скасування.

На думку колегії суддів, у ході судового розгляду, обґрунтовано встановлено відсутність в діях ОСОБА_7 складів злочинів, передбачених ч.5 ст.27 ч.5 ст.191, ч.1 ст.209, ч.3 ст.358, ч.5 ст.27 ч.1 ст.366 КК України і ОСОБА_6 - ч.5 ст.191, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ч.3 ст.358 КК України, при цьому судом наведено мотиви прийнятого рішення.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини провадження, на підставі дослідження всіх представлених у справі матеріалів і неможливості отримання нових доказів, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в провадженні щодо ОСОБА_7 і ОСОБА_6 є законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню.

Крім того, доводи у касаційній скарзі прокурора про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, є аналогічні доводам його апеляційної скарги, які були предметом ретельної перевірки суду апеляційної інстанції, який визнав їх необґрунтованими, навівши відповідні мотиви та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для їх задоволення. З цим висновком погоджується і колегія суддів.

Зміст ухвали суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст.419КПК України.

Порушень норм кримінального та кримінального процесуального законодавства, які були б підставами для скасування судових рішень, колегія суддів не вбачає.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 433, 434, 436-438 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 26листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 01 червня 2016 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_6 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_1 ОСОБА_3