Рішення

від 05.10.2017 по справі 183/2840/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/2840/17

№ 2/183/2210/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2017 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомоковського міськрайоного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго , до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, третя особа на боці позивача - Публічне акціонерне товариство Марфінбанк про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и в:

ТОВ Хімпроменерго звернулося до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень, просять витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь ТОВ Хімпроменерго нерухоме майно - комплекс будівель та споруд автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування свого позову позивач зазначає, що до 17.06.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго було власником нерухомого майна - комплексу будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за зазначеною вище адресою. 17.06.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною, на підставі додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року по цивільній справі № 175/540/16 право власності позивача на зазначене нерухоме майно було припинене, за ОСОБА_2 зареєстроване право власності на спірне нерухоме майно.

23.06.2016 року ОСОБА_2, як продавець, уклав договорі купівлі-продажу зазначеного комплексу будівель та споруд автозаправної станції з ОСОБА_7, а той, в свою чергу, 29.06.2016 року , як продавець уклав договір купівлі-продажу нерухомого майна зі ОСОБА_4.

29.06.2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки, згідно з умовами якого спірне нерухоме майно було передане в іпотеку на користь ОСОБА_1

Позивач зазначає, що випадково дізнався про відчуження нерухомого майна, власником якого являвся, а також про наявність додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, у відповідності до якого нерухоме майно - комплекс будівель та споруд автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 вибуло з його володіння, тому звернувся до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області із заявою про видачу копії додаткового рішення від 18.03.2016 року.

У відповідь на запит ТОВ Хімпроменерго , позивачем з'ясовано, що у провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області дійсно перебувала цивільна справа № 175/540/16, однак зазначена справа жодним чином не стосувалася майна, а саме комплексу будівель та споруд автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, 24 березня 2016 року цивільна справ під цим номером була здана до канцелярії Дніпропетровського районного суду, жодних додаткових рішень по цій справі не виносилося.

Таким чином, позивач зазначає, що додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області під № 175/540/16 від 18.03.2016 року ніколи не існувало, а майно вибуло з володіння власника внаслідок злочинних дій не встановлених осіб на підставі підробленого рішення суду, в зв'язку з чим ТОВ Хімпроменерго звернулося до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину. 25.08.2016 року розпочате кримінальне провадження № 42016040000000735 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України, а 26.08.2016 року постановою прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області товариство з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Отже, позивач, посилаючись на загальні вимоги щодо захисту права власності, просить витребувати майно з чужого незаконного володіння.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 позов підтримав, в подальшому звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність.

Представник третьої особи на боці позивача - ПАТ Марфінбанк в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, повідомлена належними чином, причина неявки суду не відома, тому суд, з погодження позивача, провів заочний розгляд справи, у відповідності до вимог ст.224 ЦПК України.

Треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловська Г.О. в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причина неявки суду не відома.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Суду надано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, сформований 16.09.2013 року, виданий реєстраційною службою Новомосковського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, у відповідності до якого вперше рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 157565112119, був здійснений 07.09.2013 року, згідно актуальної інформації про державну реєстрацію прав власності ТОВ Хіпроменерго набуло право власності на зазначене нерухоме майно (а.с. 72).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 року по справі № 2-4350/11, в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства Торгіевльний дім Лукойл-Україна на користь ПАТ Марфінбанк за кредитним договором № 00113/D від 12 грудня 2007 року звернуто стягнення на предмет іпотеки - комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1, що належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго (а.с. 50-52). Рішенням суду встановлено, що зазначений об'єкт нерухомості був предметом договору іпотеки № 00327 - CD, укладеним між Банком та ОСОБА_9

Відомості про наявність інформації про державну реєстрацію іпотеки містяться в зазначеному вище витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 10).

Суду надано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, сформованої 18.10.2016 року, у відповідності до якої право власності на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 157565112119, на підставі додаткового рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18.03.2016 року у справі № 175/540/16, виникло у ОСОБА_2, номер запису 15033736 про право власності було вчинено 17.06.2016 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловською Ганною Олегівною. Цим же додатковим рішенням припинене право власності на зазначений об'єкт нерухомості за ТОВ Хімпроменерго .

Між тим, Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області на запит ТОВ Хімпроменерго повідомив останнього про те, що 29.02.2016 року у цивільній справі за позовом ПАТ Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_11 та інших прийняте заочне рішення, яке 09.03.2016 року відправлено до Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с. 25).

Судом з'ясовано, що по цивільній справі № 175/540/16-ц 29.02.2016 року винесене заочне рішення, яке не стосується комплексу будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1, а ТОВ Хімпроменерго чи будь-які інші особи, в тому числі ОСОБА_2, не були відповідними сторонами.

Слідчим управлінням прокуратури Дніпропетровської області 25.08.2016 року розпочате кримінальне провадження № 42016040000000735 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 365-2 КК України, за фактом заволодіння автозаправною станцією, яка належить ТОВ Хімпроменерго та перебувала в іпотеці ПАТ Марфінбанк , в зв'язку з чим зазначені юридичні особи визнані потерпілими у даному кримінальному провадженні, про що свідчить відповідна постанова від 26.08.2016 року (а.с. 29-30).

Аналіз поданих доказів свідчить про те, що комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1, 17.06.2016 року незаконно вибув від власника - ТОВ Хімпроменерго .

У відповідності до правил, викладених у ст. 387 ЦК України, власник має витребувати майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Постановою Пленуму ВСУ від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав наголошується, що відповідно до статті 387 ЦК та ч. 3 ст. 10 ЦПК, особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача (п. 23 вказаної Постанови). Застосовуючи положення статті 387 ЦК, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Позов про витребування майна,пред'явлений до особи, у незаконному володінні якої це майно знаходилось, але на момент розгляду справи в суді у неї відсутнє, не може бути задоволений ( п. 23 вказаної Постанови).

Суд бере до уваги ту обставину, що 14.09.2016 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко В.В. вчинено запис про державну реєстрацію права власності на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Підставою виникнення права власності у ОСОБА_1 зазначено договір іпотеки зі ОСОБА_4, який, в свою чергу набув право власності на зазначене нерухоме майно, на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_7. Останній набув право власності на спірний об'єкт нерухомості, на підставі договору купівлі-продажу з ОСОБА_2.

Однак, Верховний суд України у свій Постанові Пленуму від 07.02.2014 р. № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , а саме у п.22 звертає увагу судів на те, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати це майно з незаконного володіння набувача (статті 387, 388 ЦК). У зв'язку із цим суди повинні розмежовувати, що коли майно придбано за договором в особи, яка не мала права його відчужувати, то власник має право на підставі статті 388 ЦК звернутися до суду з позовом про витребування майна у добросовісного набувача, а не з позовом про визнання договору про відчуження майна недійсним. Це стосується не лише випадків, коли укладено один договір із порушенням закону, а й випадків, коли спірне майно відчужено на підставі наступних договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність пред'явлених позовних вимог до останнього набувача права власності на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1 - ОСОБА_1, а також про обґрунтованість позовних вимог та необхідність витребування у відповідача з чужого незаконного володіння на користь позивача зазначеного нерухомого майна.

Вирішуючи позов в частині вимог про здійснення реєстрації права власності на нерухоме майно, суд вважає такі вимоги заявленими передчасно, та такими, що пред'явлені не до тієї особи. Однак поновлення права власності позивача на нерухоме майно повинно здійснитися у спосіб, передбачений законом, а тому з урахуванням загальних вимог ЦК України, визначених ст.ст. 391,392 цього кодексу, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 387,388, 391, 392 ЦК України, ст. ст . 10, 60, 88, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго , до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Павловська Ганна Олегівна, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Лозенко Валентина Володимирівна, третя особа на боці позивача - Публічне акціонерне товариство Марфінбанк про витребування майна з чужого незаконного володіння, - задовольнити.

Витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго (ЄДРПОУ 34775485 нерухоме майно на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго (ЄДРПОУ 34775485) право власності на нерухоме майно, а саме: на комплекс будівель та споруд автозаправної станції, що розташований за адресою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хімпроменерго судовий збір у розмірі 3200 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дні отримання ним копії цього рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міськрайонний суд в десятиденний термін після його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми в судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Сорока.