Рішення

від 29.05.2007 по справі 8/106-1821

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/106-1821

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2007 р.Справа № 8/106-1821

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Гирили І.М.

Розглянув справу:

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Логотип", вул. Оболоня, 19/99, м. Тернопіль    

про стягнення заборгованості за послуги електрозв'язку на суму 315 грн. 86 коп.  

За участю представників:

позивача: Казанської Н. Ю. - юрисконсульта, довіреність № 18-02/41 від 25.04.2007р.;

відповідача:  не з'явився

В судовому засіданні представнику позивача роз'яснено його процесуальні права та обов'язки, передбачені статями 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

  Розгляд справи вперше призначений 14.05.07р. було відкладено на 29.05.07р. у зв`язку із неявкою відповідача та необхідністю витребовування судом нових доказів.

 Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство „Укртелеком”, м. Київ, в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль,  звернулось   до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логотип", вул. Оболоня, 19/99 м. Тернопіль - 315 грн. 86 коп. заборгованості за надані послуги телефонного зв'язку згідно наряду № 02151  від 21.09.1998 р., з яких 263,91 грн. основного боргу, 11,12грн. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 12,54 грн. річних та 28,29 грн. інфляційних нарахувань.

В обґрунтування позовних вимог позивач представив розрахунок боргу за надані послуги електрозв'язку, наряд №02151 на встановлення телефону від 21.09.1998 року, карточку обліку розрахунків за послуги зв'язку.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтований відзив на позов не надав,  хоча про  дату, час та місце слухання справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України а тому суд, у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

  В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги, підтримав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

21 вересня 1998 року Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком”, в особі Центру обслуговування споживачів та продажу послуг, як Підприємством зв'язку, був виданий наряд на встановлення телефону Товариству з обмеженою відповідальністю "Логотип", вул. Оболоня, 19/99, м. Тернопіль, відповідно до листа №149 від 30.08.1998р. в якому Товариство з обмеженою відповідальністю „Логотип” просить встановити телефон від АТС-48 в приміщенні ДЗ №10 за адресою: м. Тернопіль, вул. Паращука 1.

Згідно п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16 січня 2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року, Цивільний кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Враховуючи, що п.7.1 Договору №734 від 09.12.2002р. сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту підписання і діє постійно до вимоги однієї із сторін про його припинення - до правовідносин між сторонами по даному спору застосовуються норми Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами у справі виникли зобов'язання за договором про надання послуг згідно якого, в силу ст.901,903 ЦК України одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до п.2.2.3, 2.2.7 вказаного договору відповідач зобов'язався своєчасно вносити абонементну  та плату за надані послуги відповідно до п.3.5 Договору; неухильно виконувати правила користування місцевим міжміським та міжнародним телефонним зв'язком.

Пунктом 3.5 даної угоди визначається, що абонементна плата  вноситься до 20 числа наступного місяця. Почасова оплата місцевих телефонних розмов, плата за міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги зв'язку, надані по телефону, вноситься абонентом в десятиденний термін після одержання розрахунку. Але не пізніше 20-го числа наступного місяця після повного розрахункового періоду (з 1-го числа по останнє число поточного місяця). При цьому, пунктом 3.6 Договору сторони передбачили, що припинення надання послуг  та розірвання даного договору не звільняє Споживача від оплати заборгованості.

Як вбачається із наданих позивачем документів, зокрема: картки обліку розрахунків, за період з 01.12.2004 р. по 28.02.2007 року, розрахунку боргу, споживач заборгував по оплаті послуг зв'язку 306 грн. 34 коп.

Відповідно до вимог ст. ст.509,526 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов'язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов'язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 193 ГК України,  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до Закону України “Про телекомунікації” споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг, у тому числі своєчасно оплатити отримані ними телекомунікаційні послуги.

Проте всупереч згаданих приписів закону, положень договору відповідач, станом на час розгляду справи в суді свою заборгованість не погасив.

На розгляд справи відповідач не з'явився, не заперечив належними та допустимим доказами суми боргу перед позивачем як і не надав суду доказів добровільної її сплати.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ковальчука Ярослава Миколайовича, м. Тернопіль - 306 грн. 34 коп. основного боргу за  надані послуги телефонного зв'язку згідно договору № 734 від 09.12.2002 р., правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, тому суд визнає правомірними та задовольняє вимоги позивача, щодо нарахування та стягнення з відповідача 46 грн. 54 коп.  інфляційних нарахувань та 18 грн. 23 коп. річних.

Пунктом 2 ст. 36  Закону України “Про телекомунікації”, передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 12 грн. 91 коп., нарахованої  в розмірі  облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за період з  01.09.2006 р. по 28.02.2007 р. за прострочення оплати за надані послуги зв'язку, такими, що відповідають положенням ст. 232 Господарського Кодексу України,  Закону України  „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та  закону України “Про телекомунікації”.

Згідно вимог ст.ст.32,33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є  будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті  обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

У відповідності до вимог ст. ст.44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 509,526,901,903Цивільного кодексу України, ст.ст.1,2,4,12,33,34,43,44,49,75,80,82-85,115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи Ковальчука Ярослава Миколайовича, вул. Тарнавського, 5 кв. 81 (ідентифікаційний номер 2793003577)  на користь Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” , м. Київ в особі Центру телекомунікаційних послуг Тернопільської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Чорновола, 4, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 01188052) 306 грн. 34 коп. основного боргу, 12 грн. 91 коп. пені за порушення строку виконання грошових зобов'язань, 18 грн. 23 коп. річних, 46 грн. 54коп. інфляційних нарахувань та  220 грн. в повернення судових витрат.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало  законної сили протягом десяти днів з дня його  прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Суддя                                                                                                    І.М. Гирила