Рішення

від 12.10.2017 по справі 902/847/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 жовтня 2017 р. Справа № 902/847/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех", с.Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області

до селянського (фермерського) господарства "Калина", с.Чернявка Оратівського району Вінницької області

про стягнення 32386,20 грн заборгованості за надані послуги

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність № 1226 від 23.12.2016);

відповідача не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мінетех" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом до селянського (фермерського) господарства "Калина" про стягнення 32386,20 грн заборгованості за виконані роботи по ремонту двигуна трактора колісного New Holland T8.390 згідно договору №02-13/92 від 22.08.2013, з яких 29900,00 грн - основний борг; 2019,27 грн - пеня, нарахована за несвоєчасну оплату, та 466,93 грн - 3% річних.

Ухвалою суду від 13.09.2017 у даній справі порушено провадження; судове засідання призначено на 12.10.2017.

11.10.2017 на адресу суду за підписом голови СФГ "Калина" ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву вих.№120 від 03.10.2017 (вх.канц.суду №06-52/9759/17), яким останній просить суд у позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

Так, дійсно між ТОВ "Мінетех" та СФГ "Калина" було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської техніки від 22.08.2013, згідно якого останнім було придбано сільськогосподарський трактор колісний New Holland Т8.390.

26.02.2017 виникла поломка двигуна трактора колісного New Holland Т8.390, у зв'язку з чим сторони вирішили на підставі п.8.5 договору здійснити його ремонт. Селянське (фермерське) господарство "Калина" оплатило запасні частини для ремонту двигуна на загальну суму 104927,05 грн.

Як стверджує відповідач, 27.02.2017 товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" було виконано роботи (надано сервісні послуги) виконавця по ремонту двигуна трактора колісного New Holland Т8.390 на суму 29900,00 та встановлено всі придбані замовником запасні частини, про що складено акт №188 від 27.02.2017.

28.02.2017 - 01.03.2017 працівником позивача було здійснено встановлення двигуна на вказаний трактор, з огляду на що, сторони без зауважень підписали звіт про виконану роботу в частині встановлення двигуна.

Однак, як зазначає відповідач, в подальшому сталася технічна поломка відремонтованого двигуна, що, на думку останнього, свідчить про неякісно проведений ремонт двигуна та про надання неякісних сервісних послуг, в наслідок чого відповідач відмовився у сплаті позивачу 29900,00 грн за виконану роботу (сервісні послуги) з ремонту двигуна.

На визначену судом дату (12.10.2017) в судове засідання з'явився представник позивача, який в повному обсязі підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача правом участі в судовому процесі не скористався, причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №2101800975229. Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Разом з цим, про обізнаність останнього про розгляд справи, свідчить поданий до суду головою СФГ "Калина" ОСОБА_2 (11.10.2017) відзив на позовну заяву.

Суд зауважує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

22.08.2013 між товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" (позивач) та селянським (фермерським) господарством "Калина" (відповідач) укладено договір "купівлі-продажу сільськогосподарської техніки" №02-13/92 (а.с.31-39), згідно якого ТОВ "Мінетех" продало, а СФГ "Калина" придбало товар (сільськогосподарську техніку) - сільськогосподарський трактор колісний New Holland Т8.390 вартістю 1480752,00 грн, в т.ч. ПДВ 246792,00 грн, що є еквівалентом 182000,00 доларів США.

Згідно умов пунктів 8.1, 8.4 договору продавець гарантує належне функціонування товару відповідно до призначення на протязі 12 (дванадцяти) місяців від дати підписання сторонами акту введення товару у експлуатацію.

Пунктом 8.5 договору зазначено, що сервісне обслуговування товару, поставленого за цим договором, проводиться продавцем на протязі усього періоду експлуатації.

Пунктом 11.1 договору передбачено чинність договору до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, одним із яких є надання продавцем (виконавцем) сервісних послуг покупцю (замовнику).

11.09.2013 сторонами було підписано акт вводу у експлуатацію (а.с.41).

26.02.20І7 виникла поломка двигуна трактора колісного New Holland Т8.390, в зв'язку з чим сторони вирішили на підставі п.8.5 Договору здійснити ремонт двигуна.

27.02.2017 замовник селянське (фермерське) господарство "Калина" на підставі рахунку №386 (а.с.42-43) оплатило запасні частини для ремонту двигуна на загальну суму 104927,05 грн, що, зокрема, підтверджується видатковими накладними №186 від 27.02.2017 та №187 від 27.02.2017 (а.с.44-46).

Позивачем виконано роботи (надано сервісні послуги) по ремонту двигуна трактора колісного New HolJand Т8.390 на суму 29900,00 грн та встановлено всі придбані замовником запасні частини. Даний факт, зокрема, визнано відповідачем у відзиві на позовну заяву (абз.10 відзиву №120 від 03.10.2017).

Сторони без зауважень підписали звіт про виконану товариством з обмеженою відповідальністю "Мінетех" роботу протягом 28 лютого - 01 березня 2017 року (а.с.48).

В зв'язку з несплатою селянським фермерським господарством "Калина" послуг, 02.06.2017 позивач надіслав на адресу відповідача лист - претензію №410 від 02.06.2017 з вимогою оплатити "в термін до 09 червня 2017 року" борг в розмірі 29900,00 грн (а.с.49). Претензія надіслана на адресу відповідача, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Вінницька обл., Оратівський район, с.Чернявка, вул.Весела, буд.12), та отримана останнім 17.06.2017.

Невиконання відповідачем обов'язку щодо оплати послуг стало підставою до звернення з даним позовом до суду.

Проаналізувавши зміст правовідносин, що склались між сторонами, суд дійшов висновку, що роботи, що виконані позивачем, характеризуються матеріальним характером, адже діяльність у пpoцeci виконання відповідної роботи спрямована на досягнення матеріально вираженого результату , що виразилась у зміні старої речі. Зміст зобов'язання позивача полягав в тому, щоб передати відповідачу оречевлений результат роботи.

Оскільки сторони передбачили здійснення дій з передачею результату, у спірних правовідносинах має мicцe договір підряду.

Підписання договору №02-13/92 від 22.08.2013 звіту про виконану протягом 28 лютого - 01 березня 2017 року роботу свідчить про укладення договору підряду, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Згідно положень частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Частинами 1 - 4 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення діючого законодавства суд дійшов висновку, що у замовника, який прийняв виконану роботу, підписавши акт (а.с.48) без зауважень, виникло зобов'язання щодо її оплати. При цьому сторонами погоджено, що вартість виконаних робіт становить 29900,00 грн, що, як зазначено вище, відповідачем визнано у відзиві №120 від 03.10.2017.

За таких обставин позов в частині стягнення 29900,00 грн заборгованості за виконані роботи підлягає задоволенню.

При цьому суд не приймає викладені у відзиві №120 від 03.10.2017 твердження відповідача про те, що "... через 200 мотогодин роботи відремонтованого двигуна в ньому знову ж таки відбулись технічні поломки, які свідчили про неякісно проведений ремонт двигуна та надання неякісних сервісних послуг. На вимогу СФГ "Калина" до ТОВ "Мінетех" провести повторний якісний ремонт даного двигуна, позивач відповів відмовою..." з огляду на наступне.

Ухвалою про порушення провадження у справі №902/847/17 від 13.09.2017 відповідача в числі іншого було зобов'язано надати документи на підтвердження викладених у відзиві обставин.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач вимоги суду стосовно надання документів в обґрунтування своїх заперечень не виконав, не надав належних доказів на підтвердження наданих у відзиві пояснень, суд дійшов висновку, що не мали місце зазначені ним факти, а саме: поломка двигуна, направлення вимоги селянському фермерському господарству "Калина" провести повторний якісний ремонт та відмови останнього.

Окрім цього, у письмових поясненнях (відзиві) відповідач не зазначив з яких причин сталась "технічна поломка двигуна", а тому відсутні підстави вважати, що ймовірна поломка сталась внаслідок неналежного надання позивачем послуг по ремонту.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що за приписами статей 853, 882 ЦК України відсутність своєчасно висловлених зауважень до виконаних робіт свідчить про прийняття робіт та, відповідно, виникнення у останнього обов'язку щодо їх оплати.

Згідно вимог частини першої статті 853 ЦК України відповідач, який прийняв роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, мав оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробив такої заяви, він втратив право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

При зверненні до суду позивач також просив стягнути з відповідача на його користь 3% річних, що нараховані за період з 27.02.2017 по 04.09.2017, у розмірі 466,93 грн, та пені у розмірі 2019,27 грн.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що строк виконання обов'язку щодо сплати замовником виконаних робіт сторонами не визначений, а останній вимогу про сплату боргу отримав 17.06.2017, суд дійшов висновку, що відповідно до положень ч.2 ст.252, ч.2 ст.530 ЦК України, відповідач з 27.06.2017 є боржником, який прострочив.

Таким чином суд вважає, що вимоги щодо стягнення 3% річних, нарахованих за період з 27.02.2017 по 04.09.2017, є правомірними, оскільки відповідають положенням чинного законодавства.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).

Здійснивши перерахунок позовних вимог в цій частині за допомогою калькулятора штрафів програми "ЛІГА.ЗАКОН" суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в межах вимог, заявлених до стягнення, в сумі 466,93 грн 3% річних.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення 2019,27 грн пені судом враховано наступне.

Згідно з частиною першою статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Аналогічна норма міститься у ч.4 ст.231 ГК України, згідно якої у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно з ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Враховуючи, що пеня як різновид неустойки є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, що передбачено ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України, правочин щодо неустойки повинен був бути вчинений у письмовій формі.

З огляду на те, що ні законом, ні договором між сторонами не передбачено право на нарахування пені за невчасне відшкодування заборгованості за виконані роботи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав до її стягнення.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

За правилами ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 4-5, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 80, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Калина" (22612, Вінницька область, Оратівський район, с.Чернявка, вул.Весела, 12; код ЄДРПОУ 20106350) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мінетех" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Петропавлівська Борщагівка, урочище Чайка, вул.Антонова, 6-А; код ЄДРПОУ 38098409) 29900,00 грн основного боргу; 466,93 грн 3% річних та 1600,00 грн судового збору.

3. В позові в частині стягнення 2019,27 грн пені відмовити.

4. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

5.Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 20 жовтня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - СФГ "Калина" (22612, Вінницька область, Оратівський район, с.Чернявка, вул.Весела, 12).