Рішення

від 11.10.2017 по справі 910/13694/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2017Справа №910/13694/17

За позовомКонцерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Херсонської філії Концерну РТТ доТовариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" простягнення 10 451, 31 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Гамрецький Є.О. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Херсонської філії Концерну РТТ (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (далі - відповідач, ТОВ "Українські новітні технології") про стягнення боргу в сумі 9 743, 96 грн., пені в розмірі 445, 68 грн., 3% річних у розмірі 21,57 грн. та втрат від інфляції у розмірі 210, 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач постійно порушує умови договору № 44/14 від 01.03.2014 року на надання телекомунікаційних послуг з обслуговування обладнання в частині оплати послуг, у зв'язку з чим утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2017 р. порушено провадження у справі № 910/13694/17, розгляд справи призначено на 11.10.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2017 року наполягав на задоволенні заявленого позову, надав усні пояснення по справі.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання 11.10.2017 року не забезпечив, відзив на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

За таких обставин суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 11.10.2017 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2017 року між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Херсонської філії Концерну РТТ (далі також виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (далі також замовник) укладено договір № 84/17, відповідно до умов якого виконавець надає телекомунікаційні послуги замовнику з експлуатаційно-технічного обслуговування обладнання, яке змонтоване на об'єктах виконавця і належить замовнику, згідно з Додатком № 1.

Ціна договору визначається згідно з Додатком № 2 до договору і складається з:договірної ціни на телекомунікаційні послуги з експлуатаційно-технічного обслуговування обладнання (п. 3.1. договору).

Згідно п. 5.8 договору, оплата послуг, що надаються виконавцем, здійснюється щомісяця, не пізніше 05-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок на оплату та Акт виконаних робіт є підставою для здійснення розрахунків за місяць. Вартість послуг узгоджена сторонами Протоколом договірної ціни (Додаток № 2).

Відповідно до умов Розділу 5 договору, розгляд підсумків надання послуг проводиться щомісячно. Оплаті підлягають фактично надані послуги. За підсумками роботи технічних засобів, виконавець щомісячно складає Акти виконання за надані послуги і зведення на оплату. При відсутності зауважень або заперечень відповідач повинен протягом 3 днів після отримання Актів від позивача розглянути їх, підписати і повернути один примірник позивачеві. Послуга вважається прийнятою у разі відсутності зауважень або заперечень відповідача.

Спір у справі, як вбачається із пояснень позивача, виник у зв'язку з тим, що від відповідача не надходило оплати за надані телекомунікаційні послуги за рахунками, виставленими позивачем за період з лютого 2017 року по травень 2017 року не надходила, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 9 743, 96 грн.

Укладений між сторонами договір № 44/14 від 01.03.2014 року є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України .

Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст.173, 174 , 175 Господарського кодексу України , ст. ст. 11 , 202 , 509 Цивільного кодексу України , і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг за Договором на суму 9 743, 96 грн.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг за Договором на момент розгляду справи настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач неодноразово направляв претензії відповідачеві з вимогами погасити заборгованість, яка утворилась внаслідок несплати за надані послуги.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 9 743, 96 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну оплату рахунку виконавця, у строки передбачені п. 5.8. договору, замовнику може бути нарахована пеня, яка обчислюється від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, за весь період прострочення.

Таким чином, умовами Договору передбачено цивільно-правову (господарсько-правову) відповідальність за порушення умов Договору у вигляді сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.13 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (далі - Постанова №14) з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення пені, судом встановлено, що розрахунок позивача є арифметично вірним, тому позовні вимоги щодо стягнення 445, 68 грн. пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданими позивачем розрахунками інфляційних нарахувань, а тому вимога позивача про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 210, 10 грн. підлягає задоволенню.

Також, судом було здійснено перевірку нарахування 3% річних, за результатами якої суд дійшов висновку про правильність наданого розрахунку та про задоволення вимог в цій частині.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, з огляду на вищенаведене, позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Херсонської філії Концерну РТТ підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Херсонської філії Концерну РТТ задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські новітні технології" (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 5/1А; код ЄДРПОУ 30753866) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 10; код ЄДРПОУ 01190043) в особі Херсонської філії Концерну РТТ (73024, м. Херсон, Суворовський р-н, вул. Перекопська, 5; код ЄДРПОУ 34927000) суму боргу у розмірі 9 743, 96 грн., пеню у розмірі 445, 68 грн., інфляційні витрати у розмірі 210, 10 грн., 3% річних у розмірі 51, 57 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 600, 00 грн. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 17.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко