Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/15257/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/15257/17 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" до про Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" стягнення заборгованості у розмірі 206 866,10 грн. Представники:

від Позивача: Стеценко К.О. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 206 866,10 грн.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 14.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" (Постачальник) та Дочірнім підприємством Центр нових технологій "Маяк" (Покупець) було укладено Договір на поставку комплекту деталей № 14/12/15, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві комплекти деталей, визначені в Додатку № 1 до цього договору, а Покупець зобов'язався своєчасно прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, визначену в Додатку № 1. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він поставив товар на загальну суму в розмірі 2 688 000,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, проте Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 190 200,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні у розмірі 13 289,36 грн. та 3% річних у розмірі 3 376,70 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2017 року порушено провадження у справі № 910/15257/17, судове засідання призначено на 25.09.2017 року.

21.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.09.2017 року.

25.09.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

25.09.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 11.09.2017 року не виконав.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача здійснити обґрунтований розрахунок позовних вимог із зазначенням періоду початку прострочки Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" та закінчення такого нарахування відповідно до вимог ч.5 ст. 254, 530 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України з урахуванням здійснення часткової оплати.

2) Відповідача надати докази на підтвердження сплати заборгованості за Договором №14/12/15 від 14.12.2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 року відкладено розгляд справи на 12.10.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

05.10.2017 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2017 року.

12.10.2017 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 року відкладено розгляд справи на 18.10.2017 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду.

В судовому засіданні 18.10.2017 представник Позивача підтримав доводи та вимоги позовної заяви, просив Суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 11.10.2017 у справі № 910/15257/17, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України , якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" є 04073, м.Київ, просп. Степана Бандери, б. 8.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/15257/17 направлялись на адресу Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк", зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

В судовому засіданні 18.10.2017, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

14.12.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" (Постачальник) та Дочірнім підприємством Центр нових технологій "Маяк" (Покупець) було укладено Договір на поставку комплекту деталей № 14/12/15, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцеві комплекти деталей, визначені в Додатку № 1 до цього договору, а Покупець зобов'язався своєчасно прийняти товар та сплатити за нього грошову суму, визначену в Додатку № 1.

Згідно з п. 1.2 Договору, кількість комплектів - визначена у Додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору, поставка комплектів деталей вважається виконаною належним чином з дати підписання обома сторонами видаткових накладних та передачі постачальником готової продукції покупцю.

За приписами п. 2.2 Договору, вартість одного комплекту деталей за даним договором становить 4 800,00 грн, в т.ч. ПДВ - 800,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору, загальна вартість договору з поставки комплектів визначена у Додатку № 1 до цього договору.

Згідно з п. 2.3 Договору , розрахунки між постачальником та покупцем за поставку комплектів деталей за даним договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: Попередня оплата в розмірі 55% від загальної вартості з виготовлення комплектів за даним договором, сплачується покупцем протягом трьох робочих днів з дати підписання обома сторонами цього договору. Решта 45% від вартості з виготовлення комплекту деталей за даним договором, сплачується покупцем після надходження офіційного повідомлення про готовність до поставки комплекту деталей. Після надходження оплати постачальник зобов'язаний впродовж двох днів доставити за свій рахунок комплекти деталей на адресу покупця.

У п.8.1 Договору зазначено, що він вступає в силу з моменту підписання обома Сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але строк не повинен перевищувати умови, передбачені в п. 3.2.

В Додатку № 1 до Договору сторони погодили загальну вартість договору на суму 2 688 800,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку комплекту деталей № 14/12/15 від 14.12.2015 Позивач поставив товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000021 від 07.11.2016, № РН-0000020 від 18.10.2016, № РН-0000012 від 23.09.2016, № РН-0000011 від 22.07.2016, № РН-0000010 від 21.07.2016, № РН-0000009 від 04.07.2016, № РН-0000008 від 27.05.2016, № РН-0000006 від 18.04.2016, № Рн-0000005 від 08.04.2016, № РН-0000004 від 04.03.2016, № РН-0000003 від 25.02.2016, № РН-0000002 від 24.02.2016, № РН-0000001 від 28.01.2016. а загалом на суму в розмірі 2 688 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору не здійснив оплату за отриманий товар у повному обсязі. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед Позивачем в розмірі 190 200,00 грн. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Відповідача інфляційні у розмірі 13 289,36 грн. та 3% річних у розмірі 3 376,70 грн.

Позивач неодноразово звертався до Відповідача з вмогами сплатити заборгованість (претензія № 1 від 07.04.2017 отримана представником Відповідача під розписку, лист-прохання № 8/06 від 08.06.2017 направлено на адресу Відповідача 09.06.2017), які залишились Відповідачем без задоволення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Державного підприємства Славське лісове господарство підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору на поставку комплекту деталей № 14/12/15 від 14.12.2015 між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору на поставку комплекту деталей № 14/12/15 від 14.12.2015 Позивач поставив товар, що підтверджується видатковими накладними № РН-0000021 від 07.11.2016, № РН-0000020 від 18.10.2016, № РН-0000012 від 23.09.2016, № РН-0000011 від 22.07.2016, № РН-0000010 від 21.07.2016, № РН-0000009 від 04.07.2016, № РН-0000008 від 27.05.2016, № РН-0000006 від 18.04.2016, № Рн-0000005 від 08.04.2016, № РН-0000004 від 04.03.2016, № РН-0000003 від 25.02.2016, № РН-0000002 від 24.02.2016, № РН-0000001 від 28.01.2016, а загалом на суму в розмірі 2 688 000,00 грн, проте Відповідачем здійснена лише часткова оплата за отриманий товар на суму 2 497 800,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку Позивача.

Таким чином, заборгованість Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" (Постачальник) за Договором на поставку комплекту деталей № 14/12/15 від 14.12.2015 становить 190 200,00 грн.

Проте, Суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" в розмірі 190 200,00 грн.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату вартості отриманого й прийнятого товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 190 200,00 грн. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду Позивач також просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 01.02.2017 по 05.09.2017 у розмірі 14 3 376,70 грн та інфляційні за загальний період прострочки з лютого 2017 року по липень 2017 року у розмірі 13 289,36 грн.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за отриманий товар за Договором за загальний період прострочки з 01.02.2017 по 05.09.2017 у розмірі 3 376,70 грн, вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню у повному обсязі .

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2013 року)

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 13 289,36 грн за загальний період прострочки з лютого 2017 року по липень 2017 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, з Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" підлягає стягненню заборгованість у розмірі 190 200,00 грн., 3% річних у розмірі 3 376,70 грн та інфляційні у розмірі 13 289,36 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Центр нових технологій "Маяк" (04073, м.Київ, просп. Степана Бандери, б. 8, ідентифікаційний код 30313077) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральне бюро озброєння" (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шлюзова, 1, ідентифікаційний код 39550938) заборгованість у розмірі 190 200 (сто дев'яносто тисяч двісті) 00 коп., 3% річних у розмірі 3 376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн. 70 коп., інфляційні у розмірі 13 289 (тринадцять тисяч двісті вісімдесят дев'ять) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 3 102 (три тисячі сто дві) грн. 99 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 жовтня 2017 року.

Суддя О.В. Чинчин