Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/14846/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/14846/17

За позовомКонцерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТелеРадіоСвіт" простягнення 1440,00 грн та про розірвання договору Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаХмелюк А.П. - представник від відповідачане з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТелеРадіоСвіт" про розірвання договору №128-10 відповідального зберігання обладнання від 01.07.2010 та про стягнення 1320,00 грн заборгованості за цим договором.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині своєчасного здійснення розрахунків за надані позивачем послуги, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем. Також, за твердженнями позивача, останній звертався до відповідача з пропозицією про розірвання договору №128-10 відповідального зберігання обладнання від 01.07.2010, однак відповіді не отримав, внаслідок чого позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/14846/17, розгляд якої призначено на 28.09.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2017 відповідно до приписів ст.22 ГПК України судом прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка мотивована тим, що наразі заборгованість відповідача перед позивачем за період з вересня 2016 року по серпень 2017 року складає 1440,00 грн, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням ним витребуваних судом документів, а також необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладено на 12.10.2017.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 12.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 між Черкаською філією Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (зберігач, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТелеРадіоСвіт" (поклажодавець, відповідач) укладено договір №128-10 відповідального зберігання обладнання (договір) за умовами якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання обладнання (далі - обладнання), згідно з актом прийому-передачі обладнання (п.1.1), зберігач вправі вимагати оплату за фактичний строк зберігання (п. 2.1.12), поклажодавець оплачує фактичний строк зберігання згідно з розцінками, встановленими ст.3 даного договору (п.2.2.4), на період дії цього договору поклажодавець оплачує зберігачу послуги зі зберігання в сумі 120,00 грн в т.ч. ПДВ 20,00 грн. на місяць (п.3.1), оплата здійснюється поклажодавцем щомісяця, впродовж 10 банківських днів після отримання рахунку, але не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 3.2), спори, що виникають в ході дії цього договору, сторони вирішують шляхом переговорів. Якщо згоди не досягнуто (відображається протоколом переговорів, обміном листами тощо) або сторона ухиляється від розгляду пропозицій, спір передається на розгляд господарського суду міста Києва (п.6.1).

Відповідно до акту приймання - передачі обладнання від 01.07.2010 відповідачем було передано, а позивачем прийнято на зберігання обладнання відповідача.

Як зазначив позивач, відповідач у період з вересня 2016 року по серпень 2017 року за надані позивачем послуги зі зберігання не сплатив, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1440,00 грн.

25.07.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача лист за вих. №329 від 25.07.2017 з повідомленням про існування заборгованості, угоду про розірвання договору та акт прийому - передачі обладнання.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, заборгованість не оплатив, угоду про розірвання договору та акт прийому -передачі обладнання не підписав.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором зберігання.

Частиною 1 ст. 936 Цивільного кодексу України визначено, що за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 Цивільного кодексу України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 3.2 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг зі зберігання станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги належним чином виконано не було, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 1440,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1440,00 грн. підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору №128-10 відповідального зберігання обладнання від 01.07.2010, суд зазначає наступне.

Статтею 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач істотно порушив укладений між сторонами договір, а саме: не оплатив за надані позивачем послуги за період з вересня 2016 року по серпень місяць 2016 року, внаслідок чого позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

25.07.2017 позивачем було направлено на адресу відповідача угоду про розірвання договору та акт прийому - передачі обладнання, однак відповідач відповіді на вказану пропозицію не надав.

На підставі викладеного, вимога позивача щодо розірвання договору №128-10 відповідального зберігання обладнання від 01.07.2010 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у зв'язку із задоволенням позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір №128-10 відповідального зберігання обладнання від 01.07.2010, укладений між Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТелеРадіоСвіт".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ТелеРадіоСвіт" (01033, м.Київ, вул. Гайдара, будинок 50-В, ідентифікаційний код 32485339) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м.Київ, вул. Дорогожицька, будинок 10, ідентифікаційний код 01190043) 1440 (одна тисяча чотириста сорок) грн. 00 коп. основного боргу, а також 3200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.10.2017

Суддя Ю.М.Смирнова