Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/12795/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 Справа №910/12795/17 За позовом Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної

адміністрації) Київводфонд

до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЯРМАРКИ

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Про виселення з нежитлового приміщення

Суддя Трофименко Т.Ю.

У засіданні брали участь:

від позивача: Тулба К.Г. - по дов. №0408 від 04.08.2017р.

від відповідача: не з явився

від третьої особи: Костюк О.М. - по дов. №062/02/07-133 від 10.01.2017р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київводфонд до Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЯРМАРКИ , третя особа на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про виселення з орендованого приміщення. Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2017 було порушено провадження у справі № 910/12795/17, розгляд справи призначено на 04.09.2017.

У зв язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляду справи було відкладено на 18.10.2017р.

У судове засідання 18.10.2017 представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 07.08.2017 про порушення провадження у справі № 910/12795/17 та ухвали від 04.09.2017р. про відкладення розгляду справи відповідач не виконав. Представник відповідача письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Представник позивача у судове засідання 18.10.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи у судове засідання 18.010.2017 з'явився, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

25.04.2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), далі - орендодавець, третя особа), Товариством з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЯМАРКИ" (далі - орендар, відповідач) та Спеціалізованим водогосподарським комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київводфонд (далі - позивач, підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади м. Києва в оренду № 1542 (далі - Договір), згідно з умовами якого орендодавець, на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 14.07.20124 № 168 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (громадська вбиральна), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Крупської, б/н, (парк Привокзальний для розміщення громадської вбиральні.

Відповідно до пункту 2.1 Договору об'єктом оренди є: смпоруда, загальною площею 70,08 кв., визначена згідно з викопіюванням з по поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

За умовами пункту 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київводфонд .

Пунктом 9.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 25.04.2014 до 23.04.2017.

Договір припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено (п. 9.4 Договору).

Згідно з п. 9.7 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 25.04.2014 до 23.04.2017.

21.04.2017 р. позивач направив на адресу відповідача лист за №246-248 про не продовження строку дії договору на новий термін необхідність протягом 30-ти днів з моменту отримання даного повідомлення звільнити та повернути за актом приймання-передачі об'єкт оренди.

Однак, після закінчення строку дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1542 від 25.04.20124р., об'єкт оренди відповідачем за актом приймання-передачі повернутий не був, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що Департаментом комунальної власності м. Києва 14.04.2017р. направлено на адресу відповідача лист за №062/05/20-3836 про необхідність надання ТОВ Київські ярмарки документів необхідних для вирішення питання про продовження с троку дії договору. В даному листі Департаментом зазначено, що в разі ненадання документів договір оренди від 25.04.2014р. за № 5 42 буде припинено у зв язку з закінченням терміну на який його було укладено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1542 від 25.04.2014 р. за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п'ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

Договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено (ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 291 Господарського кодексу України).

Таким чином можливість продовження дії договору оренди на той же термін і на тих же умовах законодавець поставив у залежність, зокрема, від відсутності волевиявлення однієї зі сторін про припинення цього договору у зв'язку із закінченням терміну його дії, та зазначив про те, що таке волевиявлення має відбуватись у відповідні строки.

Як роз'яснено в п. 4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Судом встановлено, що балансоутримувач листом №246-248 від 11.04.2017 р. повідомляв орендаря про припинення спірного Договору оренди з 23.04.2017 р., а також про необхідність повернення об'єкту оренди за актом-приймання-передавання.

Також орендодавець листом від 14.04.2017р. за №062/05/20-3836 повідомив відповідача про надання документів необхідних для вирішення питання про продовження с троку дії договору. В даному листі Департаментом зазначено, що в разі ненадання документів договір оренди від 25.04.2014р. за № 5 42 буде припинено у зв язку з закінченням терміну на який його було укладено.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1542 від 25.04.2014 р. припинив свою дію з 23.04.2017 р.

Відповідно до частини 1 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Таким чином, Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київводфонд діяло в межах наданих йому повноважень щодо розпорядження спірним об'єктом оренди.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони в п. 4.15 Договору погодили, що орендар після припинення дії договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на припинення дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду №1542 від 25.04.2014 р. у зв'язку із закінченням строку, відсутні правові підстави для продовження користування відповідачем комунальним майном.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позивачем позовні вимоги та свідчили про припинення користування ним орендованим майном після закінчення строку дії спірного договору.

Відтак, оскільки з припиненням договору відповідач втратив статус орендаря і, враховуючи, що жодних доказів на підтвердження права користування орендованою частиною приміщення відповідач не надав, то вимоги позивача про виселення відповідача із займаного приміщення підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.. ст. 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЯРМАРКИ (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, код 39019804) із нежитлового приміщення громадської вбиральні , розташованої за адресою: м. Київ, вул. Крупської, б/н, (парк Привокзальний ) загальною площею 70,08 кв.м.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КИЇВСЬКІ ЯРМАРКИ (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 32/33, код 39019804) на користь Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Київводфонд (02002, м. Київ, вул.. Микільсько - Слобідська, 7, код ЄДРПОУ 37292855) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2017

Суддя Трофименко Т.Ю.