Рішення

від 18.09.2017 по справі 911/1705/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р.                                          Справа № 911/1705/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг”

до Фермерського господарства “Мірт”

Товариства з обмеженою відповідальністю “Сендер”

про стягнення 258153,33 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 23.03.2016 року);

від відповідача 1: не з’явився;

від відповідача 2: не з’явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - позивач) із позовом до Фермерського господарства “Мірт” (далі - відповідач1) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Сендер” (далі - відповідач2) про солідарне стягнення з відповідачів 258153,33 грн. з яких 127722,35 грн. боргу, 22386,90 грн. пені, 32967,82 грн. штрафу та 75076,26 грн. відсотків річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.06.2017 порушено провадження у справі № 911/1705/17 та призначено розгляд справи на 27.06.2017 року (суддя Третьякова О.О.).

Ухвалою суду від 25.07.2017 року розгляд справи відкладався до 04.08.2017 року

Однак, у зв’язку з перебуванням судді Третьякової О.О. у довгостроковій відпустці, з метою недопущення порушення строку розгляду справи, справу № 911/1705/17 передано на автоматизований розподіл.

Згідно автоматизованого розподілу судових справ, справу № 911/1705/17 передано до провадження судді Господарського суду Київської області Карпечкіна Т.П. для розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.08.2017 року справу № 911/1705/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.08.2017 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.08.2017 року розгляд справи відкладався до 18.09.2017 року у зв’язку з нез’явленням відповідачів в судове засідання, невиконанням відповідачами вимог ухвали суду від 02.08.2017 року та необхідністю витребування нових доказів.

04.08.2017 року представник позивача подав до суду письмові пояснення у справі, якими повідомив про сплату відповідачем1 28.07.2017 року (після порушення провадження у справі) заявленої до стягнення суми боргу в розмірі 127722,35 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 80 від 27.07.2017 року на суму 127722,35 грн.

В судовому засіданні 18.09.2017 року позивач підтримав позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів заявлених сум пені, штрафу, відсотків річних та підтвердив сплату відповідачем1 суми основного боргу.

Відповідачі у судове засідання 18.09.2017 року не з‘явилися, про причини неявки господарський суд не повідомили, письмовий відзив на позов не надали.

Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідачів суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідачів не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - Продавець, позивач) та Фермерським господарством “Мірт” (Покупець, відповідач 1) було укладено Договір поставки № АП-13-0015 (далі – Договір поставки1).

Відповідно до п.п. 2.1, 3.3 Договору поставки1 позивач зобов’язувався у строк до 20.03.2016 року поставити засоби захисту рослин на загальну суму 88452,00 грн., а відповідач1 зобов’язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх: не пізніше 20.02.2016 року в сумі 17690,40 грн.; не пізніше 20.08.2016 року в сумі 26535,60 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 44226,00 грн.

Також між позивачем та відповідачем1 було укладено низку Додаткових договорів до Договору поставки1, а саме: Додатковим договором № АП-13-0015ДС1 від 14.03.2016 року позивач зобов’язався поставити засоби захисту рослин в строк до 20.03.2016 року, а відповідач1 зобов’язався прийняти та оплатити їх: не пізніше 15.03.2016 року в сумі 15552,00 грн.; не пізніше 20.08.2016 року в сумі 23328,00 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 38880,00 грн., Додатковим договором № АП-13-0015ДС2 від 28.04.2016 року сторони домовилися зменшити кількість та не поставляти товар на суму 88452,00 грн.

На виконання умов Договору поставки1 та Додаткових договорів до нього, позивачем було поставлено відповідачу 30.03.2016 року Товар на суму 77760,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-13-0054 від 30.03.2016 року на суму 77760,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач1 в порушення умов Договору поставки1 та Додаткових договорів до нього, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого Товару не виконав, в період з 25.03.2016 року по 22.05.2017 року розрахувався частково на загальну суму 75001,10 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Решта товару відповідачем1 своєчасно та в повному обсязі оплачена не була, у зв’язку з чим, за відповідачем1 виникла заборгованість за Договором поставки1 в сумі 2758,90 грн.

03.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - Продавець, позивач) та Фермерським господарством “Мірт” (Покупець, відповідач 1) було укладено Договір поставки № АП-13-0107 (далі – Договір поставки2).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.3 Договору поставки2 позивач зобов’язувався у строк до 06.05.2016 року поставити засоби захисту рослин на загальну суму 13410,00 грн., а відповідач1 зобов’язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх: не пізніше 05.05.2016 року в сумі 2682,00 грн.; не пізніше 20.08.2016 року в сумі 4023,00 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 6705,00 грн.

Також між позивачем та відповідачем1 06.05.2016 року було укладено Додатковий договір № АП-13-0107ДС1від 06.05.2016 року до Договору поставки2 року, згідно якого сторони домовились про те, що позивач допоставить відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 7860,00 грн. в строк до 12.05.2016 року, а відповідач1 прийме та оплатить їх: не пізніше 10.05.2016 року в сумі 1572,00 грн.; не пізніше 20.08.2016 року в сумі 2358,00 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 3930,00 грн.

На виконання умов Договору поставки2 та Додаткового договору до нього, позивачем було поставлено відповідачу 05.05.2016 року та 17.06.2016 року Товар на загальну суму 21270,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-13-0116 від 05.05.2016 року на суму 13410,00 грн. та видатковою накладною № АП-13-0188 від 17.06.2016 року на суму 7860,00 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач1 в порушення умов Договору поставки2 та Додаткового договору до нього, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого Товару не виконав, в період з 04.05.2016 року по 17.06.2016 року розрахувався частково на загальну суму 4254,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Решта товару відповідачем1 своєчасно та в повному обсязі оплачена не була, у зв’язку з чим, за відповідачем1 виникла заборгованість за Договором поставки2 в сумі 17016,00 грн.

13.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - Продавець, позивач) та Фермерським господарством “Мірт” (Покупець, відповідач 1) було укладено Договір поставки № АП-13-0122 (далі – Договір поставки3).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.3 Договору поставки3 позивач зобов’язувався у строк до 18.05.2016 року поставити засоби захисту рослин на суму 37501,25 грн., а відповідач1 зобов’язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх не пізніше 10.10.2016 року в сумі 37501,25 грн.

На виконання умов Договору поставки3, позивачем було поставлено відповідачу 16.05.2016 року Товар на суму 37501,25 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП-13-0132 від 16.05.2016 року на суму 37501,25 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач1 в порушення умов Договору поставки3, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого Товару не виконав, у зв’язку з чим, за відповідачем1 виникла заборгованість за Договором поставки3 в сумі поставки 37501,25 грн.

30.05.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - Продавець, позивач) та Фермерським господарством “Мірт” (Покупець, відповідач 1) було укладено Договір поставки № АП-13-0134 (далі – Договір поставки4).

Відповідно до пунктів 2.1, 3.3 Договору поставки4 позивач зобов’язувався у строк до 06.06.2016 року поставити засоби захисту рослин на загальну суму 24216,50 грн., а відповідач1 зобов’язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх: не пізніше 30.05.2016 року в сумі 4843,30 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 19373,20 грн.

Також між позивачем та відповідачем1 15.06.2016 року було укладено Додатковий договір № АП-13-0134ДС1 від 15.06.2016 року до Договору поставки4 року, згідно якого сторони домовились про те, що позивач допоставить відповідачу засоби захисту рослин на загальну суму 59037,00 грн. в строк до 17.06.2016 року, а відповідач1 прийме та оплатить їх: не пізніше 15.06.2016 року в сумі 11807,54 грн.; не пізніше 10.10.2016 року в сумі 47230,16 грн.

На виконання умов Договору поставки4 та Додаткового договору до нього, позивачем було поставлено відповідачу 07.06.2016 року та 22.06.2016 року Товар на загальну суму 83254,20 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 07.06.2016 року № АП-13-0170 на суму 654,50 грн.; від 07.06.2016 року № АП-13-0172 на суму 23562,00 грн.; від 22.06.2016 року № АП-13-0189 на суму 59037,70 грн.

Однак, як стверджує позивач, відповідач1 в порушення умов Договору поставки4 та Додаткового договору до нього, своєчасно та в повному обсязі свої зобов’язання з оплати отриманого Товару не виконав, в період з 30.05.2016 року по 17.06.2016 року розрахувався частково на загальну суму 12808,00 грн., що підтверджується виписками по рахунку позивача, які знаходяться в матеріалах справи.

Решта товару відповідачем1 своєчасно та в повному обсязі оплачена не була, у зв’язку з чим, за відповідачем1 виникла заборгованість за Договором поставки4 в сумі 70446,20 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, для забезпечення виконання зобов’язання відповідача1, 20.06.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (далі - Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Сендер” (далі – відповідач2, Поручитель) було укладено Договір поруки № ПР-13-0134 (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 Договору поруки Товариство з обмеженою відповідальністю “Сендер” (Поручитель) є поручителем перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (Кредитор) за належне виконання зобов'язань Фермерського господарства “Мірт” (Боржник) за Договорами поставки, в т.ч. Договорами поставки № АП-13-0015 від 19.02.2016 року (спірний Договір поставки1), № АП-13-0107 від 03.05.2016 року (спірний Договір поставки2), № АП-13-0122 від 13.05.2016 року (спірний Договір поставки3), АП-13-0134 від 30.05.2016 року (спірний Договір поставки4) (далі – Основні договори).

Відповідно до п. 1.3 Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсової різниці, витрат Кредитора тощо.

Таким чином, у разі порушення відповідачем1 зобов'язань за Договорами поставки, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники (п. 1.2 Договору).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до змісту ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

У зв’язку з тим, що відповідач1 допустив прострочення виконання зобов’язання, відповідачу2 було пред’явлено Вимогу б/н від 09.12.2016 року про оплату суми боргу. Однак, вимога позивача залишена відповідачем2 без відповіді та задоволення.

Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить солідарно стягнути з відповідачів заборгованість в сумі 127722,35 грн. основного боргу.

Позивач в ході розгляду спору надав докази сплати відповідачем1 28.07.2017 року після порушення провадження у справі (провадження у справі порушено ухвалою суду від 08.06.2017 року) суми основного боргу в розмірі 127722,35 грн., в підтвердження чого надав платіжне доручення № 80 від 27.07.2017 року на суму 127722,35 грн. (проведено банком 28.07.2017 року), у зв’язку з чим, провадження у справі в частині вимог про стягнення 127722,35 грн. основного боргу підлягає припиненню судом на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно до пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

У зв'язку з простроченням оплати поставленого Товару, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів також 22386,90 грн. пені на п. 5.2 Договорів поставки за період 11.10.2016 року по 29.05.2017 року, 32967,82 грн. 15 % штрафу на підставі п. 5.4 Договорів поставки, 75076,26 грн. відсотків річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України та на підставі п. 5.5 Договорів поставки за період 11.10.2016 року по 29.05.2017 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Підстави та умови нарахування пені визначені у п. 5.2 Договорів поставки, зокрема, передбачено, що при несвоєчасній оплаті поставленого Товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення розрахунку.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Згідно з п. 5.3. Договорів поставки Сторони дійшли згоди і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.

Відповіно до п. 5.4. Договорів поставки у випадку прострочення виконання зобов'язання більш ніж на 10 днів Покупець додатково сплачує Продавцеві штраф в розмірі 15 % від ціни Договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 5.5. Договорів поставки Сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений відповідачем1 та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, штрафні санкції нараховані за фактичні періоди існування заборгованості на суми боргу що існували на відповідні дати, по кожному Договору поставки окремо, на кожну накладну окремо, з врахуванням часткових проплат, таким чином, вимоги позивача про стягнення 22386,90 грн. пені та 32967,82 грн. 15 % штрафу, які відповідачами не заперечені та не спростовані, підлягають задоволенню в заявлених розмірах, на підставі ст. 549 Цивільного кодексу України, п. 5.2 та 5.3 Договорів поставки відповідно.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування річних було проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існували на відповідні дати, по кожному Договору поставки окремо, на кожну накладну окремо, в розмірі, погодженому сторонами в Договорах. Таким чином, вимога позивача про стягнення річних підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі 75076,26 грн.

Згідно ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, оскільки умовами Договору поруки відповідальність поручителя не обмежена певною сумою, позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості з відповідачів, як з боржника, який прострочив сплату чергової частини боргу у встановлений договорами строк, та з його поручителя, який не виконав пред'явлену вимогу, у відповідності до статей 525, 526, 530, 554, 555 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 22386,90 грн. пені, 32967,82 грн. штрафу та 75076,26 грн. відсотків річних. В частині стягнення 127722,35 грн. суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до абз. 3 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21.02.2013 року, у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

У зв'язку з викладеним, витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом в повному обсязі (з врахуванням суми боргу сплаченої після подачі позову) в сумі 3872,30 грн. на відповідачів порівну по 1936,15 грн.

Зайво сплачена позивачем сума судового збору може бути повернута останньому за його заявою в установленому чинним законодавством порядку.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства “Мірт” (42850, Сумська обл., Великописарський район, с. Володимирівка, вул. Садова, буд. 9/2, код 34205691) та Товариства з обмеженою відповідальністю “Сендер” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 37852965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 22386 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят шість) грн. 90 коп. пені, 32967 (тридцять дві тисячі дев’ятсот шістдесят сім) грн. 82 коп. штрафу та 75076 (сімдесят п’ять тисяч сімдесят шість) грн. 26 коп. відсотків річних.

3. Стягнути з Фермерського господарства “Мірт” (42850, Сумська обл., Великописарський район, с. Володимирівка, вул. Садова, буд. 9/2, код 34205691) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 1936 грн. (одна тисяча дев’ятсот тридцять шість) 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю “Сендер” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 37852965) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Хімагромаркетинг” (02160, м. Київ, п-т Воз'єднання, 15, код 30262667) 1936 грн. одна тисяча дев’ятсот тридцять шість) 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 127722,35 грн. основного боргу припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 02.10.2017 р.

Суддя                                 Т.П. Карпечкін