Рішення

від 20.03.2017 по справі 917/15/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 Справа №917/15/17

Господарський суд Полтавської області

в складі головуючого судді Кульбако М.М.

за участю представників 02.03.2017:

від прокуратури: Соболь Т.В.,

від позивача: Козаченко С.В.,

від відповідача 1: Піскун В.М.,

від відповідача 2: Бороюг Ю.А,

10.03.2017:

від прокуратури: Соболь Т.В.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача 1: Борблик Н.В.,

від відповідача 2: Бороюг Ю.А,

20.03.2017:

від прокуратури: Соболь Т.В.,

від позивача: не з'явився,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: Бороюг Ю.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом першого заступника керівника Миргородської місцевої прокуратури

Полтавської області, вул. Кашинського, 1, м. Миргород, Полтавська область, 37600

в інтересах держави в особі Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області,

вул. Центральна, 34, с. Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353

до 1. Рокитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобагачанського району,

вул. Зелена, 18, с. Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353

2. Приватної агрофірми "Агроінвест",

вул. Центральна, 7, с. Попове, Великобагачанський район, Полтавська область, 38352

про визнання недійсним договору, повернення земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Перший заступник керівника Миргородської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Рокитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобагачанського району та Приватної агрофірми "Агроінвест" про визнання недійсним договору від 04.03.2014 року про надання матеріально-технічної допомоги при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладений між відповідачами 1, 2 та повернення Рокитянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Великобагачанського району земельної ділянки комунальної форми власності з кадастровим №5320284705:05:001:0050 вартістю 503 643,10 грн. площею 10,0 га, розташовану на території с. Кравченки по вул. Шевченка, 3-А Великобагачанського району Полтавської області, посилаючись на те, що ПФ "Агроінвест" незаконно набуло право на використання земельної ділянки, переданої навчальним закладом у суборенду.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 05.01.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 25.01.2017.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується підписом на розписці від 25.01.2017, надіслав клопотання про розгляд справи за відстуності уповноваженого представника.

Відповідач 1 надав суду відзив у якому проти позову заперечив, посилаючись на те, що земельна ділянка з кадастровим №5320284705:05:001:0050 площею 10,0 га використовувалася школою, як землекористувачем, для навчальних цілей, а приватна агрофірма "Агроінвест", як виробник, надавав матеріально-технічну допомогу щодо вирощення сільськогосподарських культур з метою пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства та навчальних цілей для учнів Рокитянської загальноосвітньої школи (вх. №1018 від 24.01.2017).

24.01.2017 від відповідача 2 надійшов відзив на позов, в якому стверджує що висновок позивача про передачу школою Приватній агрофірмі "Агроінвест" спірної земельної ділянки є помилковим, оскільки така передача не відбулась, а договір про надання допомоги не суперечить вимогам статті 203 ЦК України (вх. №1017).

Прокуратурою подано заперечення на відзив відповідача 1, який долучений до матеріалів справи (вх. №2054 від 13.02.2017).

10.03.2017 від директора Рокитянської загальноосвітньої школи Борблик Н.В. надійшло клопотання, в якому просить визнати недійсним Договір від 04.03.2014 про надання матеріально - технічної допомоги при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладений між Рокитянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та ПА Агроінвест ; повернути земельну ділянку з кадастровим номером 5320284705:05:001:0050 Рокитянській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

В судовому засіданні 20.03.2017 прокурор підтримав позовні вимоги повністю з мотивів, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача 2 заперечив проти позову з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що 14.06.2007 між Рокитянською сільською радою та Рокитянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів (Рокитянська ЗОШ, відповідач 1) було укладено договір оренди землі (Договір) сільськогосподарського призначення, розташованої на території Рокитянської СР, терміном на 5 років. Термін зазначеного Договору закінчився у червні 2012 року.

10.10.2014 Рокитянською територіальною громадою у Реєстраційній службі Великобагачанського районного управління юстиції у Полтавській області зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5320284705:05:001:0050, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 27914661.

04.07.2014 між Рокитянською сільською радою в особі голови - Семуки М.О. та Рокитянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів в особі директора - Борблик Н.В. укладено договір оренди землі площею 10.000 га з кадастровим номером 5320284705:05:001:0050, що знаходиться по вул. Шевченка, 3-А с. Кравченки на території Рокитянської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (далі - Договір від 04.07.2014). За даним Договором Орендодавець - Рокитянська сільська рада надає в оренду, а Орендар - Рокитянська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів приймає в строкове платне користування земельну ділянку для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства (пункти 1, 2 Договору).

Договір оренди землі від 04.07.2014 зареєстрований у Реєстраційній службі Великобагачанського районного управління юстиції у Полтавській області 10.10.2014.

04.03.2014 між Рокитянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів та приватною агрофірмою Агроінвест (відповідач 2)укладено договір про надання матеріально- технічної допомоги при вирощуванні сільськогосподарських культур (Договір МТД. Відповідно до якого Рокитянська ЗОШ, як Землекористувач, передає виробникові (ПА "Агроінвест) земельну ділянку для виробництва сільськогосподарської культури на земельній ділянці площею 10,0000га, кадастровий номер 5320284705:05:001:0050, яка розташована на території Рокитянської сільської ради.

За використання земельної ділянки Виробник проводить оплату за всі надані йому послуги, згідно виставленого рахунку у вигляді відшкодування орендної плати та надання благодійної допомоги у сумі 10 000 грн. Розмір платежів за даними формами оплати щороку погоджується між сторонами шляхом внесення змін та доповнень до цього Договору (пункт 2.1).

Позивач стверджує, що вказаний договір укладено усупереч вимогам чинного законодавства та підлягає визнанню недійсними, оскільки за Договором від 04.03.2014 відбулось розпорядження земельною ділянкою та фактично між Рокитянською ЗОШ І-ІІІ ступенів та ПА Агроінвест укладено договір суборенди землі, оскільки за даним договором школою передано агрофірмі у користування конкретно визначену земельну ділянку площею 10,0000 га з кадастровим номером 5320284705:05:001:0050 на певний строк за визначену плату.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

У відповідності до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" стосовно того, що правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої-третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі відносини пов'язані з орендою землі регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно до статей 122, 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради передають земельні ведення сі ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок комунальної власності у користування здійснюється органами місцевого самоврядування.

Статтею 8 Закону України Про оренду землі передбачено право Орендаря на передачу орендованої земельної ділянки або її частини у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця.

Як вбачається з Договору про оренду землі від 04.07.2014, останнім передбачено право Орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов цього договору, що підкреслює диспозитивність реалізації права самостійного господарювання безпосереднім землекористувачем (ст. 96 ЗК України), але не свідчить про можливість передачі права господарювання іншій особі.

Частиною 6 статті 93 ЗК України передбачено, що орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).

Однак, всупереч вимог земельного законодавства, Договору від 04.07.2014, у відсутності відповідного дозволу власника земельної ділянки (лист Рокитянської сільської ради від 27.12.2016 №02-10/472), Рокитянська ЗОШ І-ІІІ ступенів розпорядилась земельною ділянкою комунальної власності площею 10,0000 га, кадастровий номер 5320284705:05:001:0050, що розташована на території Рокитянської сільської ради шляхом передачі в користування ПА Агроінвест .

Згідно п.п. 15, 16 Договору від 04.07.2014 земельна ділянка передається в оренду для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Згідно Договору від 04.03.2014 Землекористувач передає виробникові земельну ділянку для виробництва сільськогосподарських культур.

Отже, при укладенні спірного Договору від 04.03.2014 відбулась зміна виду використання земельної ділянки комунальної власності, що є компетенцією органу місцевого самоврядування.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку що, договір про спільну діяльність від 04.01.2017 суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки укладений за відсутності відповідного дозволу.

Таким чином, Договір від 04.03.2014 року про надання матеріально-технічної допомоги при вирощуванні сільськогосподарських культур, що укладений між відповідачами 1, 2 підлягає визнанню недійсним, а земельна ділянка поверненню Рокитянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Великобагачанського району.

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір від 04.03.2014 про надання матеріално-технічної допомоги при вирощуванні сільськогосподарських культур, укладений між Рокитянською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області та Приватною агрофірмою "Агроінвест".

3. Зобов'язати Приватну агрофірму "Агроінвест" повернути Рокитянській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Великобагачанської районної ради Полтавської області земельну ділянку комунальної форми власності з кадастровим номером 5320284705:05:001:0050, вартістю 503 643,10 грн. площею 10,0 га, розташовану на території с. Кравченки по вул. Шевченка, 3-А Великобагачанського району Полтавської області.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

4. Стягнути з Рокитянської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Великобагачанського району Полтавської області (вул. Зелена, 18, с. Рокита, Великобагачанський район, Полтавська область, 38353, код 23544754) на користь Прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 466,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

5. Стягнути з Приватної агрофірми "Агроінвест" (вул. Центральна, 7, с. Попове, Великобагачанський район, Полтавська область, 38352, код 30742456) на користь Прокуратури Полтавської області (м. Полтава, вул. 1100-річчя Полтави, 7, р/р 35210088006160 банк ДКСУ м.Київ МФО 820172 ЗКПО 02910060, код класифікації видатків бюджету - 2800) 4 466,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ з набранням рішенням законної сили.

6. Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом 10 днів.

Суддя Кульбако М.М.