Рішення

від 17.10.2017 по справі 922/2933/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" жовтня 2017 р.Справа № 922/2933/17 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Новікової Н.А.

при секретарі судового засідання Малихіній М.П.

розглянувши справу

за позовом приватного підприємства «Інжинірингова компанія Технології ВК» , 61166, м. Харків, проспект Науки, 38, код ЄДРПОУ 36456694; до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, 61022, м.Харків, м-н Свободи, будинок 5, Держпром, 6 під'їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473 про визнання рішень Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України недійсними за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність б/н від 09.05.2017);

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність №31 від 01.08.2017).

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інжинірингова компанія Технології ВК» (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (відповідача) про визнання рішень адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.04.2017 №46-р/к у справі №2/01-84-16 та №47-р/к (з урахуванням розпоряджень від 01.06.2017 №82-рп/к та №83-рп/к) у справі №2/01-89-26 недійсними.

Свої вимоги мотивує тим, що оскаржувані рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняті з порушенням чинного законодавства України, а саме Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у зв'язку із чим права позивача були порушені, так як він не був повідомлений про початок розгляду справ стосовно нього про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що призвело до негативних наслідків, а саме відсутності у позивача можливості участі у цих справах та надання з метою захисту відповідних пояснень (заперечень) та доказів, а також накладення на нього штрафів на загальну суму у розмірі 136000,00 грн., хоча порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку позивача відсутні. Здійснюючи правове обґрунтування посилається на ст.ст. 37, 39, 40, 41, 59, 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» .

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04 вересня 2017 року порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 13 вересня 2017 року о 11:30 год.

Ухвалою господарського суду від 10.10.2017 було замінено первісного відповідача адміністративну колегію Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на належного відповідача - Харківське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, відповідно до ч.2, 3 ст. 24 ГПК України.

В судовому засіданні 10.10.2017 було оголошено перерву по справі до 17.10.2017 до 12:40.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наголосив, що Харківським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України були порушені права та законні інтереси позивача, зокрема, зазначив про те, що необізнаність приватного підприємства Інжинірингова компанія технології ВК про початок розгляду справи відносно нього щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції призвело до негативних наслідків у вигляді відсутності можливості участі у справі та неможливістю надання на свій захист відповідних заперечень та доказів та накладення на позивача штрафів на загальну суму 136000 грн., що є досить значними витратами для приватного підприємства Інжинірингова компанія Технології ВК . Також позивачем була надана заява про відновлення пропущеного строку, встановленого ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції , в якій він просить суд визнати причини пропуску строку на звернення до суду з позовною заявою про оскарження рішень Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України поважними та відновити пропущений строк.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що під час участі у конкурсних торгах на закупівлю придбання монтованого обладнання для реконструкції очисних споруд каналізації та реконструкції очисних споруд каналізації Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, що проводилась Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації у грудні 2014 року, товариство з обмеженою відповідальністю Спецводострой та приватне підприємство Інжинірингова компанія технології ВК узгодивши поведінку у відкритих торгах з метою забезпечення перемоги товариства з обмеженою відповідальністю Спецводострой вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 ч.2 статті 6, п. 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Також зазначив про те, що твердження позивача щодо неповідомлення про початок розгляду справи відносно нього є безпідставним та не відповідає дійсності та суперечить доданим до матеріалів справи доказам. Щодо клопотання позивача про відновлення пропущеного строку заперечує та вважає, що цей строк не може бути відновлено, оскільки відповідно до діючого законодавства він є присічним.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому доходить висновку про можливість розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та підтверджено доданими до матеріалів справи доказами, Розпорядженням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 23.08.2016 №115-рп/к розпочато розгляд справи № 2/01-84-16 за результатами розгляду якого прийнято рішення від 27.04.2017 №46-р/к.

Вказаним Рішенням №46 р/к було визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю Спецводострой та приватне підприємство Інжинірингова компанія технології ВК погодивши під час участі у конкурсних торгах на закупівлю Реконструкція очисних споруд каналізації Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області , що проводилась Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації у грудні 2014 року (надалі - Торги № 1), свої конкурсні пропозиції з метою забезпечення перемоги товариства з обмеженою відповідальністю Спецводострой вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 ч.2 статті 6, п. 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції, пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 46-р/к на приватне підприємство Інжинірингова компанія технології ВК було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Також, Розпорядженням адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.08.2016 №120-рп/к розпочато розгляд справи № 2/01-89-16 за результатами розгляду якої прийнято рішення від 27.04.2017 №47-р/к.

Вказаним Рішенням №47-р/к було визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю Спецводострой та приватне підприємство Інжинірингова компанія технології ВК погодивши під час участі у конкурсних торгах на закупівлю Придбання монтованого обладнання для реконструкції очисних споруд каналізації Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області , що проводилась Департаментом капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації у грудні 2014 року (надалі - Торги № 2), свої конкурсні пропозиції з метою забезпечення перемоги товариства з обмеженою відповідальністю Спецводострой вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 4 ч.2 статті 6, п. 1 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.

За вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції пунктом 2 резолютивної частини Рішення № 47-р/к на приватне підприємство Інжинірингова компанія технології ВК було накладено штраф у розмірі 68 000 грн.

Позивач не погоджується з прийнятими рішеннями Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №46-р/к у справі №2/01-84-16 та №47-р/к у справі № 2/01-89-16 та вважає, що вони прийняті з неповним з'ясуванням обставин справи, а також вважає, що відповідачем було порушено вимоги законодавства щодо своєчасного направлення відповідних розпоряджень на адресу останнього, а також відсутні докази такого направлення, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості участі у справах та наданні на свій захист відповідних пояснень та доказів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно положень ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства.

Відповідно до ст. 22 Закону України „Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями ст.48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення Антимонопольного комітету України, надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Як вбачається з матеріалів справи, копії Рішення № 46 - р/к та Рішення № 47 - р/к були вручені представнику приватного підприємства Інжинірингова компанія технології ВК за довіреністю ОСОБА_2 23.06.2017, що підтверджується його розпискою та особистим підписом на супровідних листах від 03.05.2017 № 02-26/2-1368 та № 02-26/2-1370 до вказаних вище рішень.

Крім того згідно до ч. 2, 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Отже, враховуючи вимоги вищезазначених норм законодавства, останнім днем оскарження Рішення №46-р/к та рішення № 47 - р/к є - 23.08.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.08.2017р. позивач звертався до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання рішень Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №46-р/к у справі №2/01-84-16 та №47-р/к у справі № 2/01-89-16 недійсними, тобото в межах строку, встановленого Законом.

Проте ухвалою суду від 10.08.2017 у справі № 922/2682/17 вищезазначену заяву було повернуто позивачу без розгляду на підставі ст.54, п.2 та п.3 ч.1 ст.57, п.п. 1,4,6 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.75-77).

Повторно позивач звернувся з даним позовом лише 01.09.2017, про що свідчить відбиток печатки канцелярії суду, тобто поза межами двохмісячного строку, визначеного Законом..

Водночас, позивач звернувся до суду з заявою про відновлення пропущеного строку, в якій, посилаючисьна вищезазначені обставини, зазначає про те, що ухвала про повернення позовної заяви від 10.08.2017 по справі 922/2682/17 була отримана позивачем через установу поштового зв'язку лише 29.08.2017р, що унеможливило дотримання двомісячного строку для оскарження рішень Антимонопольного комітету, визначених ст.60 Закону України Про захист економічної конкуренції , та вважає, що такі причини пропуску строку є поважними та просить суд їх поновити для захисту своїх порушених прав.

Суд розглянувши надану заяву про відновлення пропущено строку на звернення позивача до суду з позовною заявою, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

В обґрунтування заяви про поновлення строку позивач посилається на те, що ухвала господарського суду про повернення позовної заяви, разом з позовною заявою та доданими до неї документами, було отримано ним лише 29.08.2017 через установу поштового зв'язку, у зв'язку з чим двомісячний строк оскарження рішень Антимонопольного комітету закінчився.

Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа ОСОБА_1 проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не був позбавлений права цікавитися провадженням по справі та використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури повторного звернення до суду з позовом, а тому пропущений позивачем строк оскарження Рішень Антимонопольного комітету, встановлений частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" не може бути відновлений судом з підстав одержання позовних матеріалів з поштового відділення поза межами встановленого строку для звернення з позовом до суду, оскільки позивач мав право звернутися до суду заявою про одержання копії ухвали, а також ознайомитися з даним процесуальним документом як в суді так і в Єдиному реєстрі судових рішень.

В пункті 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що за вищевказаними приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено. Таким чином, зазначені строки є присічними. Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.

Пунктом 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" роз'яснено, що господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення, з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Оскільки позивачем пропущено строк оскарження Рішень №46-р/к та №47-р/к до господарського суду, доказів про протилежне останнім не надано, судом не беруться до уваги доводи позивача, викладені ним у позовній заяві по справі стосовно незаконності оспорюваних рішень, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати, у зв'язку з відмовою у позові, залишаються за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 23.10.2017 р.

Суддя ОСОБА_4