Постанова

від 17.10.2017 по справі 904/7794/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017 року Справа № 904/7794/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів : Науменка І.М., Чус О.В.

секретар судового засідання: Пінчук Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Мультіфлекс Індастріал на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телко України", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю Мультіфлекс Індастріал , м.Дніпро

про стягнення 3 422 916,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 р. у даній справі (суддя Кеся Н.Б.) заяву про забезпечення позову задоволено частково, застосовано заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на усіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал" у розмірі 3211763,70 грн. до вирішення спору по суті, в решті заяви відмовлено.

Зазначена ухвала мотивована посиланням на те, що з огляду на предмет спору за позовом та викладені в заяві обставини щодо забезпечення позову та їх документальне підтвердження, суд дійшов висновку про наявність підстав для його задоволення в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача у розмірі 3211763,70 грн. В решті заяви відмовлено, оскільки донарахування позивача на суму боргу у вигляді інфляційних, пені та 3% річних підлягають перевірці в судовому засіданні. Відносно встановлення заборони відповідачу приймати будь-які рішення щодо зміни керівництва, місцезнаходження, статутного капіталу, переліку учасників товариства, а також встановлення заборони будь-яким державним реєстраторам здійснювати будь-які реєстраційні дії із зазначених питань у задоволенні заяви відмовлено, з огляду на характер та суть спору, які не мають правового зв'язку із запропонованими заходами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Мультіфлекс Індастріал у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу господарського суду скасувати та відмовити у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову у повному обсязі.

Скаржник зазначає, що обставини, які б свідчили про те, що відповідач здійснює дії, спрямовані на утруднення виконання рішення суду по даній справі відсутні.

Позивачем було приховано від суду ту обставину, що виконання зобов'язань за договором поставки було забезпечено договором застави, укладеним між сторонами. Згідно інформації з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, позивач є обтяжувачем та без його згоди неможливе відчуження обладнання, яке є предметом договору.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки існує імовірність того, що наявні у відповідача грошові кошти можуть зникнути чи зменшитися, невжиття заходів до забезпечення позову може не лише утруднити, а й унеможливити виконання рішення господарського суду.

Позивач зазначає, що відповідачем заборгованість за спірним договором не погашена, а на предмет застави не було звернуто стягнення, і відповідно, погашення вимог ТОВ "Телко Україна" за рахунок застави не відбулося.

Отже, зобов'язання відповідача за договором поставки не припинилися, право вимоги позивача про сплату заборгованості залишається дійсним і підлягає судовому захисту.

Відповідно до клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Телко Україна" у судовому засіданні здійснювалася технічна фіксація судового процесу.

17.10.2017 р. сторони не забезпечили у судове засідання явку повноважених представників, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 р. у даній справі, розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши відповідність оскаржуваної ухвали нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Телко Україна" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал" про стягнення заборгованості договором №49-02/0416 від 27.04.2016 р. у розмірі: 3 211 763,70 грн. (сума основного боргу), 9 042,00 грн. (3% річних) 156 999,95 грн. (пеня), 45110,43 грн. (інфляційні), а всього 3 422 916, 08 грн.

18.08.2017 р. позивачем подано заяву про забезпечення позову, шляхом: заборони товариству з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал" приймати будь-які рішення щодо зміни чи призначення керівника виконавчого органу товариства або зміни виконавчого органу, зміни місцезнаходження товариства, внесення змін до статутного капіталу товариства, переліку учасників товариства; заборони будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим суб'єктам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити державну реєстрацію зміни керівника юридичної особи ТОВ "Мультіфлекс Індастріал" та зміни до відомостей про керівника юридичної особи, місцезнаходження юридичної особи, розміру статутного капіталу, переліку учасників товариства, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вносити такі зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на усіх рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал" у розмірі ціни позову 3 422 916 грн. 08 коп. та судового збору у сумі 51 343 грн. 74 коп.

Зазначена заява обґрунтована посиланням на те, що в ході врегулювання спору в позасудовому порядку 26.06.2017 р. директор відповідача Воробйов Р.В. електронною поштою надіслав позивачеві повідомлення про те, що невиконання умов договору, зокрема, пов'язано з тим, що уповноважені особи відповідача не мають доступу до офісних приміщень товариства, де знаходиться вся документація та печатка ТОВ "Мультіфлекс Індастріал", яке орендовано останнім у ТОВ "Профіль України", а так само до складських запасів, запасів готової продукції та орендованого ТОВ "Профіль 1991" у відповідача обладнання. З часу подання позовної заяви відповідачем вже було змінено місцезнаходження товариства.

Така поведінка ТОВ "Профіль України" дає обґрунтовані підстави вважати, що треті особи, використовуючи статутні та правовстановлюючі документи, печатки ТОВ "Мультіфлекс Індастріал" можуть вчинити дії щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Мультіфлекс Індастріал" та/або незаконним шляхом перерахувати грошові кошти з рахунків відповідача та/або відчужити обладнання, а також вчинити дії спрямовані на ухилення від виконання можливого рішення суду. Наявні у відповідача грошові кошти можуть зникнути чи зменшитися, в результаті чого виконання можливого рішення суду стане значно утрудненим або ж навіть неможливим.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу відповідача складає 1862000,00 грн., тоді як сума заборгованості перед позивачем становить 3 422 916,08 грн. (без врахування витрат на оплату судового збору).

Таким чином, на думку позивача, невжиття заходів до забезпечення позову може не лише утруднити, а й унеможливити виконання рішення господарського суду зі справи.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, колегія суддів враховує таке.

Забезпечення позову є засобом, що призначений гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. Інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (Рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011р. №4-рп/2011). Окрім того інститут забезпечення позову, сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого ст.55 Конституції України (Рішення Конституційного Суду України від 16.06.2011р. №5-рп/2011).

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (ст. 67 ГПК України).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (абз.3 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (абз.2,3 п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Матеріали справи свідчать про те, що предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором №49-02/0416 від 27.04.2016 р., а також пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до статей 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

У даному випадку, позивач, зазначивши про імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, не надав доказів наявності таких обставин чи дій з боку відповідача, наприклад, перерахування наявних на рахунках коштів іншим особам, продаж рухомого чи нерухомого майна тощо, які б свідчили про його намагання ухилитися від виконання рішення суду.

Крім того, колегія суддів враховує, що виконання зобов'язань за спірним договором поставки було забезпечено договором застави №50-02/0416 від 27.04.2016 р., укладеним між сторонами.

Згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 53059266 від 04.08.2017 р. позивач є обтяжувачем рухомого майна, що належить відповідачу.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів вчинення ним дій щодо стягнення з відповідача спірної заборгованості за рахунок зазначеного вище заставного майна. Таким чином, відсутні підстави вважати, що невжиття заявлених заходів до забезпечення позову може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевим господарським судом без достатніх правових підстав було застосовано положення статей 66, 67 ГПК України, вжиті судом заходи забезпечення позову не можна визнати розумними, обґрунтованими і адекватними, здійсненими з дотриманням збалансованості інтересів сторін, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а заява позивача про вжиття заходів до забезпечення позову - залишенню без задоволення.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно даних комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" господарським судом Дніпропетровської області 12.10.2017 р. у даній справі винесено ухвалу про залишення позову без розгляду.

Щодо наданих позивачем додаткових доказів, колегія суддів враховує таке.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що відповідно до частини першої статті 101 ГПК апеляційний суд переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами. Додаткові докази приймаються апеляційним судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою ГПК покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

Колегія суддів не приймає надані позивачем додаткові докази, оскільки заявником не наведено обставин неможливості подання цих доказів суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 року у справі №904/7794/17 скасувати.

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Телко України" про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Телко України" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мультіфлекс Індастріал судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 600,00 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Постанова складена у повному обсязі 20.11.2017 р.

Головуючий суддя: В.О.Кузнецов

Суддя І.М.Науменко

Суддя О.В.Чус