Постанова

від 29.09.2017 по справі 804/5594/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2017 р. Справа № 804/5594/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засідання Конєвої С.О. Воробйовій П.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГ ГРУП", Третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 90014,99грн., -

ВСТАНОВИВ :

01.09.2017р. Головне управління ДФС у Дніпропетровській області звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГ ГРУП", Третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області та просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 90014,99грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області та станом на 19.04.2017р. має податковий борг, який виник за самостійно нарахованими грошовими зобов'язаннями за податковими деклараціями з плати за землю №9016186686 від 14.02.2016р., №9011702919 від 06.02.2017р. за періоди - з вересня по грудень 2016 року та січень-лютий 2017 року у загальній сумі 90014,99грн. Податковим органом була сформована та вручена посадовій особі відповідача податкова вимога №88 від 07.02.2013р., проте вказаний вище податковий борг відповідачем не був сплачений у встановлені строки, а тому позивач просить стягнути суму податкового боргу в судовому порядку згідно до вимог ст. 14, 20, 36, 54, 87, 285, 287 Податкового кодексу України.

Представник позивача подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні (а.с. 87).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився без поважної причини, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином 12.09.2017р. у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовим повідомленням наявним в матеріалах справи (а.с. 38).

Представник третьої особи не з'явився, однак подав до канцелярії суду клопотання у якому просив про розгляд справи за відсутності представника інспекції (а.с. 43).

Також представником третьої особи були надані письмові пояснення на позов у яких він просив стягнути з відповідача податковий борг по орендній платі за землю в сумі 90014,99грн. (а.с. 41-42).

За приписами ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, подані позивачем та третьою особою клопотання про розгляд справи без їх представників у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у порядку письмового провадження, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановленим цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суми такого грошового зобов'язання.

Із наданих документів судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГ ГРУП" зареєстровано як юридична особа за адресою: 51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Тернівська, буд. 13 та перебуває на обліку як платник податків у Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ від 19.04.2017р. та копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с. 9,11-12).

14.02.2017р. відповідачем до органів ДПС була подана податкова декларація з плати за землю за 2016 рік на загальну суму 176500,03грн. з розбивкою помісячної сплати з січня по грудень у розмірі 14708,34грн.(а.с.16-17).

Також і 06.02.2017р. відповідачем до органів ДПС була подана податкова декларація з плати за землю за 2017 рік на загальну суму 187090,03грн. із розбивкою помісячної сплати з січня по грудень у розмірі 15590,84грн. (а.с.18-19).

Згідно наданого розрахунку суми позову, відповідач має податковий борг за податковими деклараціями по орендній платі за землю за період з вересня по грудень 2016 року на загальну суму 58833,31грн.; за період з січня по лютий 2017 року у розмірі 31181,68грн.(а.с.44-45).

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином з урахуванням вказаної норми відповідач повинен був сплатити суму грошового зобов'язання за податковою декларацією з плати за землю за 2016 рік: за вересень 2016 року - у строк - 31.10.2016 р., отже податковий борг виник - 01.11.2016 р.; за жовтень 2016 року - у строк до 30.11.2016р., податковий борг виник - 01.12.2016р.; за листопад 2016 року - у строк до 30.12.2016р., отже податковий борг виник - 03.01.2017 р.; за грудень 2016 року - у строк до 30.01.2017 р., отже податковий борг виник - 31.01.2017р.; за січень 2017 р. - у строк до 02.03.2017р., отже податковий борг виник - 03.03.2017р.; за лютий 2017 року - у строк до 30.03.2017р., отже податковий борг виник 31.03.2017р. (з урахуванням вихідних та святкових днів).

У вищевказані строки відповідач суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю не сплатив.

Згідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу податковою інспекцією була сформована податкова вимога №88 від 31.01.2013 р. на суму 8217,79грн., яка була вручена бухгалтеру відповідача 07.02.2013р. (а.с.20).

Зазначена податкова вимога залишилася не виконана відповідачем у встановлені строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у інформаційному листі від 23.04.2012 р. №1044/11/13а.

Крім того, п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинен на довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу, а за змістом ст.86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями по податкових деклараціях з плати за землю в сумі 90014,99 грн. у встановлені законодавством строки у відповідності до вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України суду не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість та доведеність своїх позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 90014,99грн., а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГ ГРУП", Третя особа: Західно-Донбаська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Дніпропетровській області про стягнення 90014,99грн. - задовольнити.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податка Товариства з обмеженою відповідальністю "АСГ ГРУП" (51400, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Тернівська, буд. 13, код ЄДРПОУ 31770018) в доход бюджету - податковий борг по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 90014,99грн. (дев'яносто тисяч чотирнадцять гривень 99 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва