Постанова

від 17.10.2017 по справі 825/1480/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2017 року Чернігів Справа № 825/1480/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Стасюк Т.В.,

представників позивача Чернікової О.С., Пахомова Ю.О.,

представників відповідача Козачок Л.О., Митькевич Н.В., Сухомліна Ю.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Айпек" до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

25.09.2017 Приватне акціонерне товариство "Айпек" (далі - ПрАТ "Айпек") звернулося до суду з адміністративним позовом до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просить визнати дії Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації неправомірними та зобов'язати Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації зареєструвати Додаткову угоду від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01 уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Айпек" 30057276 (індивідуальний податковий номер - 100005629) (згідно уточнених позовних вимог у зв'язку з проведеною заміною неналежного відповідача т.2 а.с.1-7).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосування постанови № 296, щодо погодження укладення договорів з Кабінетом Міністрів України, може застосовуватись тільки до тих договорів, які мають бути укладені після набрання чинності цієї постанови, а як слідство і зміни до договорів які укладені згідно постанови № 296 мають погоджуватись в Кабінеті Міністрів України. Оскільки в постанові № 296 відсутні будь-які приписи, щодо погодження вже укладених договорів та додаткових угод до цих договорів, а договір про спільну інвестиційну діяльність реєструвався у відповідності до постанови від 30.01.1997 № 112 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора", яка діє до теперішнього часу, позивач вважає, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, та просили їх задовольнити.

Представники відповідача позов не визнали, надавши свої заперечення та вказали, що в даному випадку мова йде про фактично нові договірні умови та правовідносини. Оскільки постанова № 296 вступила у законну силу 20.04.2012, а правовідносини між суб'єктами укладення Додатку А виникли з моменту підписання даного документу 30.06.2017, відповідач вважає, що ПрАТ "Айпек" повинно було у відповідності до п.2 та п.6 постанови № 296 подати центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб'єкту управління об'єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук, звернення щодо погодження укладення відповідних змін до договору разом з попередньо погодженим сторонами проектом документу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.03.1998 між Відкритим акціонерним товариством "Укрнафта" (далі - ВАТ "Укрнафта"), Канадською Компанією "Латерал Вектор Ресорсіз Інк." (далі - "ЛВР") та Закритим акціонерним товариством "Айпек" (далі - ЗАТ "Айпек"), разом далі - "Учасники" було укладено Договір № 01 про спільну інвестиційну виробничу діяльність з розробки Бугруватівського нафтового родовища без створення юридичної особи (далі - "Договір"), який 23.11.1998 було зареєстровано управлінням зовнішніх економічних зв'язків м. Києва за номером 30291-1-3-61 у відповідності до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 № 112 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора".

Вказаний Договір було зареєстровано також в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києві 11.05.2000 за № 132 с/д.

До вказаного Договору було зареєстровано також наступні додаткові угоди:

- 11.12.1998 ВАТ "Укрнафта", ЛВР та ЗАТ "Айпек" було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність (зареєстрована управлінням зовнішніх економічних зв'язків м. Києва 14.01.1999 за номером 30291-1-3-69);

- 14.12.1999 ВАТ "Укрнафта", ЛВР та ЗАТ "Айпек" було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність (зареєстрована управлінням зовнішніх економічних зв'язків м. Києва 16.03.2000 за номером 30291-1-3-15);

- 17.09.2002 ВАТ "Укрнафта", ЛВР та ЗАТ "Айпек" було укладено Додаткову угоду № 3 до Договору про спільну інвестиційну виробничу діяльність (зареєстрована управлінням зовнішніх економічних зв'язків м. Києва 15.10.2002 за номером 8037600000-1-3-21 ).

Крім того, 17.09.2002 ВАТ "Укрнафта", ЛВР та ЗАТ "Айпек" було укладено Доповнення до Додаткової угоди № 3 до Договору, зареєстроване управлінням зовнішніх економічних зв'язків м. Києва 15.10.2002 за номером 8037600000-1-3-22.8037600000-1-3-22.

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ "Айпек" (реорганізоване шляхом перетворення в ВАТ "Айпек" 07.07.2003; було змінено найменування з ВАТ "Айпек" на ПрАТ "Айпек" 20.01.2011) було визнано оператором, і на нього було покладено зобов'язання щодо здійснення операцій з видобування Вуглеводнів та ведення усієї організаційно-практичної діяльності з експлуатації Бугруватівського родовища, як самостійно, так і із залученням підрядників, як це стосується спільної інвестиційної виробничої діяльності. При цьому, ПрАТ "Айпек" було інвестовано в спільну інвестиційну виробничу діяльність грошові кошти в сумі 5 400 000 грн.

У зв'язку зі зміною юридичної адреси з м. Києва до м. Прилуки ПрАТ"Айпек" взято на облік платників податків у Чернігівській області і як наслідок Договір також було перереєстровано і взято на облік, як платник податків (індивідуальний податковий номер 100005629) до Чернігівської області м. Прилуки про що свідчить Довідка про взяття на облік платника податків від 21.02.2017 № 06/25-16-08-045.

ПрАТ "Айпек" є платником податку на додану вартість, про що свідчить витяг від 05.04.2017 № 17252545000012. Для обслуговування спільної діяльності за вищевказаним Договором, відкрито рахунок № 26009000576000 в ПАТ "КІБ Креді Агріколь" м. Київ, МФО 300379, на якому акумулюються доходи від спільної діяльності, і з якого ведуться розрахунки у процесі її здійснення, у тому числі здійснюється сплата податків та зборів (обов'язкових платежів).

Так, в подальшому, 30.06.2017 ПАТ "Укрнафта", Компанією "Пауер Провіжен Лімітед", ПрАТ "Айпек" та Компанією "Фелузіо Інвестменстс ЛТД" було укладено Зміни та доповнення до Договору № 01 від 20.03.1998 про спільну інвестиційну виробничу діяльність, оформлені Додатком "А" (т.1 а.с.92-110).

Вказані Зміни та доповнення до Договору було укладено учасниками у зв'язку з наступними обставинами, а саме:

- компанія "Латерал Вектор Ресорсіз Інк." була ліквідована;

- приєднання до Договору нових учасників Компанія "Пауер Провіжен Лімітед" та Компанія "Фелузіо Інвестменстс ЛТД", що передбачено п. 19.1. Договору;

- геолого-технічні процеси, що відбулися за останні роки в розробці Бугруватівського родовища;

- зміни у законодавстві України, пов'язані з прийняттям Податкового кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2013 № 838 "Деякі питання виконання діючих та нових інвестиційних проектів (програм, договорів), якими передбачено нарощування видобутку вуглеводневої сировини".

Внаслідок зміни юридичної адреси ПрАТ "Айпек" з м.Києва до м.Прилуки 21.08.2017 позивач звернувся до Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації із заявою № 111-08/2017, згідно якої просив відповідача зареєструвати зміни до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 з подальшою видачею картки державної реєстрації змін до Договору (а.с.144).

Відповідач, листом від 12.09.2017 № 08-16/2395 просив позивача надати для подальшого розгляду документів копію рішення Кабінету Міністрів України про погодження укладання Договору про спільну діяльність від 20.03.1998 № 01 (змін та доповнень до нього), мотивувавши свою вимогу п.2 та п.15 постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 "Про затвердження Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50 відсотків, договорів про спільну діяльність, договорів комісії, доручення та управління майном" (далі - постанова № 296) (а.с.145).

У відповідь на вказаний вище лист відповідача, ПрАТ "Айпек" було надіслано лист від 15.09.2017 № 115-09/2017 згідно якого, позивач повідомив про неможливість надання копії рішень Кабінету Міністрів України про погодження укладання Договору (змін та доповнень до нього) оскільки Договір та додаткові угоди було укладено та зареєстровано до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 296 (а.с.146).

Проте, відповідач своїм листом від 21.09.2017 №08-16/2439 відмовив у реєстрації Змін та доповнень до Договору, зазначивши, що їх умови не відповідають чинному законодавству України.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, ПрАТ "Айпек" звернулося до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, суд зазначає наступне.

В силу ч.1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. З наведеного слідує, що закони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Додаток "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01, як і інші додаткові угоди та зміни і доповнення до них, є невід'ємною частиною Договору, який укладено та зареєстровано у відповідності до постанови від 30.01.1997 № 112 "Про затвердження Положення про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора", яка діє і до теперішнього часу.

Разом з тим, п.2 постанови № 296 встановлює, що суб'єкт господарювання, що виявив намір укласти договір, подає центральному органові виконавчої влади, до сфери управління якого він належить, іншому суб'єкту управління об'єктами державної власності, зокрема Національній або галузевій академії наук (далі - орган управління), звернення щодо погодження укладення договору разом з попередньо погодженим сторонами проектом договору.

Вказане свідчить про те, що мова йде лише про укладання нових договорів, які мають намір укласти сторони, та не може застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки такий договір разом зі змінами та доповненнями і додатковими угодами вже укладений та зареєстрований в порядку, який діяв на час його укладання.

Тобто, застосування положень постанови № 296, щодо погодження укладення договорів з Кабінетом Міністрів України, можливе лише по відношенню до тих договорів, які мають бути укладені після набрання чинності цією Постановою, і як наслідок, зміни до договорів які укладені згідно Постанови № 296.

Суд звертає увагу, що постанова № 296 не містить жодних приписів щодо погодження вже укладених договорів та додаткових угод до цих договорів.

Також суд звертає увагу, що рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.08.2017 по справі № 927/705/17 встановлено, що Договір про спільну діяльність № 01 діє з моменту укладення, а саме з 20.03.1998, тобто Договір не є новим договором у розумінні положень постанови № 296, а отже положення вказаної постанови не можуть на нього розповсюджуються, та як наслідок не розповсюджуються і на Додаткові угоди до нього, оскільки вищевказаний Договір укладено до набрання постановою чинності (т.1 а.с.149-194).

Аналогічний висновок міститься також і в постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 у справі № 825/1314/17, де суд встановив, що застосування постанови № 296, щодо погодження укладення договорів з Кабінетом Міністрів України не може застосовуватись до вже укладених договорів, тобто, укладених до набрання чинності постанови № 296, а як наслідок і до додаткових угод до цих договорів (т.2 а.с.8-20).

Суд звертає увагу на помилковість думки відповідача щодо не прийняття до уваги вищезазначених судових рішень, так як вони стосуються правовідносин, що виникли між позивачем та суб'єктами укладання Додатку "А", а також податковими органами, оскільки вказане суперечить положенням ст.129-1 Конституції України та не спростовує висновків, наведених в вказаних вище рішеннях. В силу наведеної норми права, обов'язковість виконання рішення суду передбачає, включно, врахування обставин, встановлених судовим рішенням, що виконується, оскільки надана судом оцінка бездіяльності, дії суб'єкта владних повноважень, тощо, які вчинені ним під час прийняття оскаржуваного рішення, дії, бездіяльності, має суттєве значення для усунення підстав, що стали наслідком звернення особи до суду.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку про помилковість посилань Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації у своїй відмові на положення постанови №296, а отже така відмова є протиправною.

Відповідно позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації щодо відмови у проведенні реєстрації Додатку "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01 належить задовольнити.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації зареєструвати Додаток "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01, суд зазначає наступне.

Реалізація суб'єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції.

У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб'єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Водночас, адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб'єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції.

При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб'єкта владних повноважень.

Так, у відповідності до абз.3 п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем. Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Згідно з п.2 ч.4 ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. За приписами п.2 ч.2 ст.62 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

З системного аналізу вищевказаних положень Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги ПрАТ "Айпек" про зобов'язання зареєструвати Додаток "А" до Договору, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

При цьому, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ст.6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань, становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп.28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п.1 ст.6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п.1 ст.6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див.рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п.45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п.25, ECHR 2002-II)".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ "Айпек" у частині зобов'язання зареєструвати Додаток "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" суд визначив, що "... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління". Отже, при вирішенні даної справи судом були враховані положення ч.3 ст.2, ч.1 ст.11 та ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України та визнано, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа (ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації щодо відмови у проведенні реєстрації Додатку "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01 уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Айпек" 30057276 (індивідуальний податковий номер - 100005629).

Зобов'язати Департамент економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації зареєструвати Додаток "А" від 30.06.2017 до Договору про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора від 20.03.1998 № 01 уповноважена особа Приватне акціонерне товариство "Айпек" 30057276 (індивідуальний податковий номер - 100005629).

Стягнути з Департаменту економічного розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації (вул.Шевченка, 7, м.Чернігів, 14000, код 02742119) на користь Приватного акціонерного товариства "Айпек" (пров. Лабораторний, 3, м.Київ, 01133, код 30057276) 1 600,00 грн (одна тисяча шістсот гривень) судових витрат.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк