Ухвала

від 12.10.2017 по справі 804/831/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2017 рокусправа № 804/831/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Комар Н.В.,

за участі представника позивача Полєва В.О. та представника відповідача Резнікова Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 804/831/17 за позовом Приватного підприємства Трейд-Пак до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету адміністративного позову просив: (а.с. 137-138)

- скасувати в цілому як протиправну Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.05.2017 року № Ю-0006531303, видану відповідачем;

- скасувати в цілому як протиправне Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.12.2016 року № 0000381304, видане ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

ПП "Трейд-Пак" зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 20.01.2009 року та взято на податковий облік в органах державної податкової служби 21.01.2009 за № 7725.

Посадовими особами відповідача проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2014 року по 30.06.2016 року, за результатами якої складений акт перевірки від 25.11.2016 року № 658/04-36-14-01/36297318. (а.с. 14-66).

За висновками вказаного акту при перевірці, зокрема, правильності нарахування ПП "Трейд - Пак" єдиного внеску на суми заробітної плати, на які нараховується єдиний внесок, встановлені порушення ст. 9, п. 9 прим. 5 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в результаті чого не сплачений до бюджету єдиний внесок у 2015 році на загальну суму 546 674, 82 грн., у тому числі за травень 2015 у розмірі 203 862, 01 грн., за червень 2015 у розмірі 105 522, 81 грн., за липень 2015 року у розмірі 135 652, 37 грн., за серпень 2015 року у розмірі 101 637 грн. одночасно з виплатою сум заробітної плати.

06.01.2017 року ПП "Трейд-Пак" отримало Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2016 № Ю-0000371304 з сумою недоїмки 550 317, 85 грн. та Рішення про застосування штрафних санкцій за нарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нараховано єдиного внеску від 13.12.2016 року № 0000381304 з нарахуванням штрафних санкцій в сумі 275 158, 92 грн. з розрахунком штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені документи були оскаржені позивачем до ДФС України.

17.02.2017 ПП "Трейд-Пак" одержало рішення ДФС України про результати розгляду скарги, відповідно до якого Рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 13.12.2016 року № 0000381304 на суму 275 158, 92 грн. залишено без змін, а Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.12.2016 року № Ю-0000371304 з сумою недоїмки 550 317, 85 грн. скасовано та ГУ ДФС у Дніпропетровській області зобов'язано винести на направити ПП "Трейд - Пак" нову вимогу згідно чинного законодавства.

01.06.2017 року ПП Трейд-Пак одержало нову Вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 25.05.2017 року № Ю-0006531303 на суму 550 317, 85 грн., а також лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.05.2017 року № 10040/04-36-13-03-19 з поясненням ситуації, що склалась.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду.

По суті предметом спору є правомірність застосування позивачем у квітні-серпні 2015 року понижуючого коефіцієнту при обчисленні єдиного внеску.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464) позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

1 січня 2015 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці від 28 грудня 2014 року № 77, положеннями якого платникам єдиного внеску надано право на зменшення навантаження на фонд оплати праці, шляхом застосування роботодавцем коефіцієнта понижуючої ставки єдиного внеску.

Законом України Про внесення змін до розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" від 2 березня 2015 року № 219-VIII, що набрав чинності 13 березня 2015 року, розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 доповнений пунктом 9-5, згідно з яким страхувальникам при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами надано право застосовувати понижуючий коефіцієнт до ставки єдиного внеску - за дотриманням певних умов.

При цьому Законом від 2 березня 2015 року № 219 встановлено втрату чинності пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року № 77.

До набрання чинності Законом України "Про внесення змін до розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо зменшення навантаження на фонд оплати праці" розрахунок понижуючого коефіцієнта здійснювався відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" від 28 грудня 2014 року № 77.

Пунктом 9-5 "Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону № 2464 передбачено, що по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п'ятою та абзацом другим частини шостої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, застосовується з понижуючим коефіцієнтом (далі - коефіцієнт), якщо платником виконуються одночасно такі умови:

а) база нарахування єдиного внеску в розрахунку на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - БН(зо) збільшилась на 20 і більше відсотків порівняно з середньомісячною базою нарахування єдиного внеску платника за 2014 рік в розрахунку на одну застраховану особу (далі - СмБН(зо)2014);

б) після застосування коефіцієнта середній платіж на одну застраховану особу в звітному місяці (далі - СП(зо)м) складе не менше ніж середньомісячний платіж на одну застраховану особу платника за 2014 рік (далі - СмП(зо)2014);

в) кількість застрахованих осіб у звітному місяці, яким нараховані виплати, не перевищує 200 відсотків середньомісячної кількості застрахованих осіб платника за 2014 рік (далі - СмК(зо)2014). Ця умова не застосовується до платників єдиного внеску, визначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону.

Позивач з квітня 2015 року скористався правом, наданим вищевказаними законодавчими актами щодо застосування понижуючих коефіцієнтів до ставки єдиного внеску і розрахував останню з дотриманням вимог пп. а - в пункту 9-5 "Прикінцевих положень та перехідних положень" Закону № 2464, що не заперечується відповідачем. Проте, у травні-серпні 2015 року двом найманим особам (ОСОБА_3 і ОСОБА_4) позивач сплатив заробітну плату у розмірі менше мінімальної заробітної плати, що, на думку відповідача, виключає можливість застосування до ставки єдиного внеску понижуючого коефіцієнту. В обґрунтування своєї позиції податковий орган посилається на лист ДФС України від 20 серпня 2015 року з роз'ясненнями щодо обчислення єдиного внеску у 2015 році, в якому викладена така правова позиція.

Судом встановлено, що дійсно на підставі заяви ОСОБА_3 - юрисконсульта підприємства наказом № 1 від 02.01.2013 йому було встановлено режим неповного робочого часу тривалістю 2 години на день. Другий працівник ОСОБА_4 є прибиральницею виробничих приміщень і працювала відповідно до графіку змінності. В серпні розрахункова норма робочого часу при 40-годинному робочому тижні склала 160 годин, тоді як ОСОБА_4 відпрацювала 120 годин, тому відповідно до штатного розкладу та розрахункового листа від 31.08.2015 їй було нараховано відповідно до відпрацьованого часу 1214 грн., що було на 4 грн. менше мінімальної заробітної плати.

Разом з тим приписи пункту 9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 ставлять можливість застосування платником єдиного внеску понижуючого коефіцієнту до ставки останнього від інших умов, які позивачем виконані, і не передбають заборони використання таким платником понижуючого коефіцієнту у разі якщо хоча б одній застрахованій особі здійснюється донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати (виключенням є донарахування до мінімальної бази нарахування при розрахунку лікарняних, відпускних та допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами).

Відповідно до ст. 56 КЗпП України за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.

При цьому, норми передостаннього абзацу частини п'ятої статті 8 Закону № 2464 вказують, що у разі, якщо база нарахування єдиного внеску (крім винагороди за цивільно-правовими договорами) не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску, встановленої для відповідної категорії платника.

Таким чином, зазначена норма вказує, що роботодавець при виплаті заробітної плати працівнику, розмір якої не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, повинен сплатити нарахований єдиний внесок виходячи з розміру мінімальної заробітної плати за відповідний місяць.

Заробітна плата може не перевищувати розміру мінімальної заробітної плати, наприклад: коли у звітному місяці були лікарняні, відпускні, допомога у зв'язку з вагітністю та пологами, допомога по тимчасовій непрацездатності, чи робота на умовах неповного робочого дня (тижня), легкі умови праці, мали місце прогули та в інших випадках.

У пункті 9-5 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464 , зокрема, вказано, що коефіцієнт застосовується при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам за умови дотримання умов, визначених названим пунктом.

Таким чином, якщо роботодавцем виконані умови пункту 9-5 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464, в тому числі, коли було здійснено донарахування сум єдиного внеску до розміру мінімальної заробітної плати, роботодавець має право застосувати коефіцієнт до нарахованої заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або нарахованої винагороди за цивільно-правовими договорами.

Тлумачення ж відповідачем приписів пункту 9-5 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464 таким чином, як зазначено в апеляційній скарзі, суперечить змісту вказаного пункту і по суті встановлює додаткову умову для застосування понижуючого коефіцієнту, яка не визначалась законодавцем.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не довів правомірність вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 25.05.2017 № Ю-0006531303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску 13.12.2016 № 0000381304, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі, а відтак постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складений 17 жовтня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

ПостановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року у справі № 804/831/17 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко