Рішення

від 17.10.2017 по справі 902/740/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 жовтня 2017 р. Справа № 902/740/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Павловій Т.С. розглянувши матеріали справи

за позовом Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області, м.Козятин Вінницької області

до Калинівського експериментального заводу по фракціонуванню олії та жирів, м.Калинівка Вінницької області

про спонукання до виконання мирової угоди

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, довіреність № 86/10-021 від 18.01.17,

відповідача: не з'явився

В С Т А Н О В И В :

Калинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області звернулась до господарського суду Вінницької області з позовом до Калинівського експериментального заводу по фракціонуванню олії та жирів про спонукання останнього до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі №105/10/296 шляхом стягнення заборгованості у загальному розмірі 2414914,11 грн..

Ухвалою суду від 03.08.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/740/17.

Ухвалою суду від 12.10.2017 розгляд справи відкладено на 17.10.2017р..

На визначену дату з'явилися представники позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився.

При цьому суд враховує, що конверт з копією ухвали суду від 12.10.2017, який був адресований відповідачу, повернувся на адресу суду з відміткою: "даного підприємства немає".

Разом з тим, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за адресою, яка відповідає тій адресі, за якою надсилалась останньому ухвала суду.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ).

Також відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищенаведене, оскільки, відповідач не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні, пояснень на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, відповідачем суду не надано, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, суд здійснює розгляд справи за відсутності уповноваженого представника відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В провадженні господарського суду Вінницької області перебувала справа №105/10-296 про банкрутство ДП "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів"(далі - відповідач).

Ухвалою суду попереднього засідання від 03.09.2002 у зазначеній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів" та включено до реєстру кредиторів ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій обл.

При цьому суд враховує, що у зв'язку із реорганізацією згідно Постанови Кабінету міністрів України №892 від 04.11.2015 "Про деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" ОСОБА_2 ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області перейменована у Калинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного Управління ДФС у Вінницькій області.

Ухвалою суду від 26.12.2012 затверджено мирову угоду у справі №105/10-296 та припинено провадження у справі про банкрутство ДП "Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів".

Відповідно до п.5.2.2 мирової угоди, поточний борг перед ОСОБА_2 ОДПІ у розмірі 1770709,93 грн погашається боржником протягом 5-ти років з дати затвердження судом Мирової угоди відповідно до графіку погашення щомісячними платежами до 15 числа місяця, починаючи з четвертого місяця, наступного після затвердження судом даної Мирової угоди: всього 57 місяців - щомісячний платіж складає 31065 грн.

Окрім того, п.5.1.3 мирової угоди боржником погашаються вимоги третьої черги у розмірі 644208,18грн. протягом трьох років відповідно до графіку щомісячними платежами.

Як слідує з матеріалів справи, а також пояснень представника позивача, станом на 17.10.2017 відповідач жодних дій направлених на виконання покладених мировою угодою обов'язків не вчинив, заборгованість не погасив. Тоді, як строк виконання відповідачем свого обов'язку за п.5.2.2 угоди закінчився 26.04.2017 року та за п.5.1.3 угоди закінчився 01.09.2015 року.

Право сторін на укладення мирової угоди передбачено положеннями статті 78 ГПК України.

Відповідно до ст.35 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону, який діяв на момент затвердження мирової угоди, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

На відміну від звичайної угоди, мирова угода, що укладається в господарському процесі: укладається в процесі розгляду справи у господарському суді; укладається у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; не лише змінює матеріально-правові відносини, а й припиняє процесуально-правові відносини; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового акта.

Вищий господарський суд України пунктом 3.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 роз'яснив, що у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" (стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016), то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону (стаття 3 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016) і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону (стаття 4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII), то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

За імперативними приписами п.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Однією з підстав повернення виконавчого документу стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання є невідповідність виконавчого документа вимогам, передбаченим ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII).

Як вбачається, ухвала господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі № 105/10-296 про затвердження мирової угоди не містить ідентифікуючі ознаки стягувача, дату набрання чинності ухвалою та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, що свідчить про її невідповідність вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999 (в редакції, що діяла на момент видачі виконавчого документа).

Таким чином, у разі невиконання однією зі сторін зобов'язань за умовами мирової угоди інша сторона угоди не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. При цьому звернення заінтересованої особи до суду із зазначеним позовом без попереднього отримання постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження не є підставою для відмови в задоволенні вказаного позову.

Крім цього, судом встановлено, що Калинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області на момент розгляду справи не зверталася до органів ДВС за примусовим стягненням грошових коштів відповідно до затвердженої мирової угоди.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23.09.2015 року № 6-274цс15.

Відповідно до ст.82 ГПК України при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п.п. 1 та 2 ч.1 ст.111-16 цього Кодексу.

Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України (Стаття 111-28 ГПК України).

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, оскільки судом встановлено порушення відповідачем умов мирової угоди та невідповідність ухвали господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 по справі №105/10-296 про затвердження мирової угоди вимогам ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" №606-ХІV від 21.04.1999, вимоги про спонукання відповідача виконати умови зазначеної мирової угоди є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу за правилами ст. 49 ГПК України.

Разом з тим, відповідно до положень п.3.19 ч.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 позовом про спонукання до виконання мирової угоди може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Так, умовами мирової угоди, в частині що є предметом судового дослідження, обумовлено порядок проведення розрахунків по заборгованості в розмірі 2414914,11грн., що свідчить про майновий характер спору.

Відповідно до п. 2.1, 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції з 01.01.2017 р.) за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В силу ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» від 21.12.2016 №1801-VIII встановлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600,00 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачено 48308,13 грн судового збору, водночас, виходячи з предмету позову, розмір судового збору становить 36223,71 грн.

З урахуванням наведеного позивачем зайво сплачено 12084,42 грн судового збору.

Вказана сума судового збору підлягає поверненню позивачу, відповідно до заяви останнього, яка була подана в судовому засіданні 17.10.2017.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Спонукати Калинівський експериментальний завод по фракціонуванню олії та жирів (код ЄДРПОУ 05459111, вул.Дзерджинського, буд.1, м.Калинівка, Вінницька обл., 22400) до виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою господарського суду Вінницької області від 26.12.2012 у справі № 105/10-296.

3. Стягнути з Калинівського експериментального заводу по фракціонуванню олії та жирів (код ЄДРПОУ 05459111, вул. Дзерджинського, буд. 1, м.Калинівка, Вінницька обл., 22400) на користь Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39470203, вул.Пилипа Орлика, 19, м. Козятин, Вінницька обл., 22100) 2414914 (два мільйона чотириста чотирнадцять тисяч дев'ятсот чотирнадцять)грн 11коп. заборгованості та 36223 (тридцять шість тисяч двісті двадцять три) грн 71 коп. судового збору.

4. Органу Державної казначейської служби у відповідності з п.5 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 повернути Калинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 39470203, вул. Пилипа Орлика, 19, м. Козятин, Вінницька обл., 22100) - 12084 (дванадцять тисяч вісімдесят чотири) грн 42коп. судового збору, перерахованого згідно платіжних доручень: №147 від 27.03.2017, №153 від 27.03.2017, оригінали яких, знаходяться в матеріалах справи №902/740/17.

5. Примірник даної ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, є підставою для повернення Калинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області органом Державної казначейської служби 12084,42 грн судового збору.

6. Примірник ухвали, скріплений гербовою печаткою суду, надіслати Калинівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення.

7. Копію ухвали направити відповідачу рекомендованим листом з поштовим повідомленням про вручення.

Суддя Нешик О.С.

Повний текст рішення суду складено та підписано 24.10.2017.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу - Калинівській ОДПІ головного управління Державної Фіскальної Служби у Вінницькій області (22100, Вінницька область, м.Козятин, вул.П.Орлика, буд.19);

3 - відповідачу - Калинівському експериментальному заводу по фракціонуванню олії та жирів (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Дзержинського, буд.1).