Рішення

від 17.10.2017 по справі 904/8141/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2017 Справа № 904/8141/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолит"

про стягнення 124 699,82 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача: ОСОБА_1 дов. № 101 від 17.10. 17р.

Відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 119 500,00 грн. - основного боргу, 884,00 грн. - 3 % річних, 3736,34 грн. - індексу інфляції, 59,59 грн. - пені, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи докази відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, ухвалу про відкладення розгляду справи отримав 09.10.17р., що підтверджується роздруківкою з офіційного сайту ДП "УКРПОШТА".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався.

Судові засідання у справі проводилися в режимі відео конференції.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.17р. сторонами укладено договір поставки №100217-1 (далі Договір), за п.1.1. якого Постачальник (Позивач) зобов'язався поставити, а Покупець (Відповідач) оплатити та прийняти Товар, детальний опис та характеристика, кількість і вартість якого вказані в Специфікаціях, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна Товару вказується в Специфікаціях до даного Договору. Ціна вказується на умовах поставки DDP склад Покупця м. Дніпро, вул. Велика Діївська, буд. 32 Б.

10.02.17р. сторонами узгоджено специфікацію №1 до Договору № 100217-1 від 10.02.17р., якою погоджено поставку чавуну ливарного Л.-5 у кількості 42,02 т за ціною 470 624 грн. разом з ПДВ на адресу Відповідача та оплату протягом 5 календарних днів з дати підписання специфікації.

Постачальник поставляє Покупцю товар в терміни, узгоджені в окремих Специфікаціях до даного Договору (п.3.1. Договору).

Відповідно до п.5.1. Договору передача товару здійснюється: за кількістю - згідно товаросупроводжувальних документів, за якістю - згідно документів, які посвідчують якість.

Даний Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін по Договору та діє до 31.12.2017р. У випадку, якщо жодна із Сторін за 30 днів до закінчення строку дії Договору не заявила про своє бажання розірвати Договір, цей Договір вважається продовженим на тих же самих умовах на наступний рік (п. 9.2. Договору).

В разі прострочення оплати Товару Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 % від вартості товару за кожен день прострочки оплати Товару (п.8.3. Договору).

10.02.17р. Позивач відвантажив Відповідачеві чавун ливарний Л-6, Л-5 у кількості 41,3 т на загальну суму 462 560 грн. разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №66 від 10.02.17р., який Відповідач оплатив 14.04.17р.

19.04.17р. Позивач поставив Відповідачеві 0,5 т феросиліцію ФС - 45 на загальну суму 13 750 грн., що підтверджується видатковою накладною №212 від 19.04.17р. та товарно-транспортною накладною №155 від 19.04.17р., одержаний представником Відповідача за довіреністю №19 від 19.04.17р.

24.04.17р. Позивач поставив Відповідачеві чавун ливарний Л-4 в кількості 20,86 т на загальну суму 298 298,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №224 від 24.04.17р., товарно-транспортною накладною № 168 від 24.04.17р., довіреністю представника Відповідача № 20 від 24.04.17р.

Згідно з п. 2.3. Договору Покупець здійснює оплату кожної партії Товару на підставі рахунку, виставленого Постачальником, наступним чином:

- 50 % вартості протягом одного банківського дня з дати поставки;

- 50 % вартості протягом тридцяти календарних днів з дати поставки.

Датою повної оплати товару вважається дата зарахування повної суми грошових коштів на поточний рахунок Постачальника (п.2.4. Договору).

За даними Позивача, не спростованими Відповідачем, за поставлений товар за видатковою накладною №212 від 19.04.17р. Відповідач сплатив 13 250 грн. та за видатковою накладною № 224 від 24.04.17р. - 178 798 грн. У зв'язку з цим, борг за видатковою накладною №212 від 19.04.17р. становить 500 грн. та за видатковою накладною № 224 від 24.04.17р. - 119 500 грн.

З посиланням на п. 8.2. Договору, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував пеню 0,26 грн. за періоди прострочки: 19.05.17р. - 22.08.17р. за видатковою накладною №212 від 19.04.17р. та 59,59 грн. за період прострочки: 24.05.17р. - 22.08.17р. за видатковою накладною № 224 від 24.04.17р.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України, на прострочений борг Відповідача Позивач нарахував 3 % річних - 4 грн. за період 19.05.17р. - 22.08.17р. та 884 грн. за період 24.05.17р. - 22.08.17р. та індекс інфляції - 15,63 грн. 19.05.17р. - 22.08.17р. та 3 736,34 грн. за період 24.05.17р. - 22.08.17р.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містить ст. 712 ЦК України.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 216-217, 230-231 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що вони проведені неправильно, зокрема, прострочення Відповідача за видатковою накладною №212 від 19.04.17р. почалося не з 19.05.17р., як розрахував Позивач, а з 20.05.17р., з урахуванням дати поставки та погодженого сторонами періоду розрахунків за товар, також Позивач допустив арифметичну помилку у розрахунку річних та індексу інфляції на борг за видатковою накладною № 224 від 24.04.17р., тому, за розрахунком суду пеня з прострочених сум становить 59,85 грн., 3% річних - 878,01 грн., індекс інфляції - 2 163,84 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать: 119 500,00 грн. - основного боргу, 59,85 грн. - пені, 878,01 грн. - 3 % річних, 2 163,84 грн. - індексу інфляції, решта вимог не підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати у справі слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новолит", 49128, м. Дніпро, вул. Велика Діївська, 32 Б (код 40837748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕЦСТАЛЬ-ГРУП", 25014, м. Кропивницький, вул. Аерофлотська, буд. 28 (код 38693422) 119 500,00 грн. - основного боргу, 59,85 грн. - пені, 878,01 грн. - 3 % річних, 2 163,84 грн. - індексу інфляції, 1 839,03 грн. - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 23.10.2017

Суддя С. Г. Юзіков