Рішення

від 17.10.2017 по справі 914/1965/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017р.                                                             Справа № 914/1965/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Дістрібьюшен”, м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Київ-Захід”, м. Червоноград Львівської області

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Дістрібьюшен” до Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Київ-Захід” про стягнення заборгованості в сумі 38280грн. 33коп., з яких 31986грн. 64коп. – основний борг, 1090грн. 13коп. – 3% річні та 5214грн. 56коп. – інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 27.09.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 03.10.2017р. З метою повного і всестороннього з'ясування всіх обставин спору, для забезпечення принципу змагальності, враховуючи неявку в судове засідання представників сторін, та невиконанням сторонами судового процесу вимог попередньої ухвали суду, ухвалою суду від 03.10.2017р. розгляд справи відкладався на 17.10.2017р.

12.10.2017р., через канцелярію суду (вх.№4307/17) від позивача поступила заява від 05.10.2017р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач повідомляє, що після звернення з позовом відповідач сплатив 26 вересня 2017р. 20000,00грн., 03 жовтня 2017р. 1000,00грн., 04 жовтня 2017р. 8957,07грн. (на підтвердження даних оплат до поданої заяви позивачем долучено платіжні доручення №1868 від 26.09.2017р. на суму 20000,00грн., №59 від 03.10.2017р. на суму 1000,00грн., №151 від 04.10.2017р. на суму 8957,07грн.). Також у даній заяві позивач зазначає, що 05.10.2017р. за заявою відповідача було проведено взаємозалік однорідних зустрічних вимог за договором про надання послуг у сумі 2029,57грн., що відображено у акті звіряння розрахунків (даний акт звірки взаєморозрахунків зі сторони позивача за період з 01.09.2017р. по 05.10.2017р. долучено до матеріалів справи). Враховуючи викладені обставини, відповідач у заяві від 05.10.2017р. (вх.№4307/17 від 12.10.2017р.) про зменшення позовних вимог просить прийняти дану заяву до розгляду, провадження у справі про стягнення заборгованості за договором поставки в частині основного боргу в розмірі 31986,64грн. припинити та стягнути з відповідача 1090грн. 13коп. – 3% річних, 5214грн. 13коп. – інфляційних втрат та судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні 17.10.2017р. прийнято заяву від 05.10.2017р. (вх.№4307/17 від 12.10.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог, та позовні вимоги розглядаються із врахуванням поданої заяви.

17.10.2017р., через канцелярію господарського суду Львівської області (вх.35117/17), від позивача поступила заява від 12.10.2017р., в якій позивач зазначає, що вимоги викладені в заяві про зменшення позовних вимог підтримує, всі наявні по справі докази надав та на виконання вимог ухвали суду надає довідку про грошові надходження від відповідача і бухгалтерську довідку про обсяги поставки. Крім того, в даній заяві позивач зазначає, що не заперечує проти проведення судового засідання без участі його повноважного представника.

В судове засідання 17.10.2017р. позивач явки повноважного представника не забезпечив.

17.10.2017р., через канцелярію суду (вх.№35012/17) від відповідача поступив відзив №349 від 12.10.2017р. з доданими до нього документами згідно додатків. У відзиві на позов відповідач зазначає, що відповідачем проведено оплату основного боргу на загальну суму 29957,07грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1868 від 26.09.2017р. на суму 20000,00грн., №59 від 03.10.2017р. на суму 1000,00грн., №151 від 04.10.2017р. на суму 8957,07грн. Відповідач у відзиві зазначає, що на різницю між сумою основного боргу пред'явленого позивачем в розмірі 2029,57грн. між сторонами проведено взаємозалік боргу за договором про надання маркетингових послуг №85/М, згідно листа ТзОВ «Гарант Дістрібьюшен» вих.№013 від 15.08.2017р., рахунку на оплату №1390 від 30.09.2016р. та акту приймання послуг №1390 від 30.09.2016р. На підтвердження даних обставин до поданого відзиву долучено копії платіжних доручень №1868 від 26.09.2017р. на суму 20000,00грн., №59 від 03.10.2017р. на суму 1000,00грн., №151 від 04.10.2017р. на суму 8957,07грн., копію листа вих.№013 від 15.08.2017р. про взаємозалік, копією акту приймання послуг №1390 від 30.09.2016р. на суму 2029,57, копію рахунку на оплату №1390 від 30.09.2016р. на суму 2029,57грн. та акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017р. по 05.10.2017р.). Таким чином, як зазначає відповідач, враховуючи вищенаведене на момент розгляду заяви судом відповідач провів оплату суми основного боргу в розмірі 31986,64грн. в повному обсязі. Крім того, у відзиві на позов відповідач просить суд розглядати справу без участі повноважного представника відповідача.

В судове засідання 17.10.2017р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

29.03.2016р. між Спільним підприємством «Київ-Захід» у формі ТзОВ (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гарант Дістрібьюшен” (постачальник) укладено договір №85 поставки, згідно до умов якого, постачальник зобов'язується в порядку і терміни, встановлені договором, передати товар у власність покупцеві, в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній зобов'язується прийняти товар і оплатити його вартість на умовах, визначених в цьому договорі (п.1.1. договору).

За умовами п.2.1. договору №85 від 29.03.2016р. кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється, вказуються в товарно-транспортній/ видатковій накладній і повинні чітко відповідати специфікації. Товарно-транспортна накладна/ видаткова формується на підставі офіційного замовлення покупця. При цьому сторони погодилися при здійсненні замовлення на поставку товару дотримуватися наступної процедури: замовлення на поставку партії товару покупець зобов'язаний передати відповідальній особі постачальнику за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку які вказані у додатку №2; у випадку якщо постачальник не отримав замовлення покупця, згідно затвердженого графіку подачі замовлень, постачальник зобов'язаний додатково зв'язатися з покупцем для отримання замовлення.

Відповідно до п. 2.8. договору №85 від 29.03.2016р. поставка вважається завершеною у момент передачі партії товару покупцеві у власність і засвідчується товарно-транспортною/ видатковою накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін і необхідними товаросупровідними документами.

Згідно до п. 3.1. договору №85 від 29.03.2016р. покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити оплату в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 30 (тридцяти п'яти) календарних днів з моменту постачання товару.

Пунктом 10.1 договору №85 від 29.03.2016р., договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін діє до « 31» грудня 2016р. включно.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 36986грн. 64коп., що підтверджується видатковими накладними №ГД-0000437 від 17.08.2016р. на суму 12637грн. 44коп. (з ПДВ), №ГД-0000438 від 17.08.2016р. на суму 10899грн. 60коп. (з ПДВ), №ГД-0000439 від 17.08.2016р. на суму 13449грн. 60коп. (з ПДВ), які підписані обома сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень чи застережень, а також підтверджується товарно-транспортною накладною №492163045 від 17.08.2016р., яка підписана обома сторонами та скріплена їх печатками.

Позивачем по кожній із зазначених видаткових накладних виставлено рахунки-фактури №ГД-0000460 від 17.08.2017р. на суму 10899,60 (з ПДВ), №ГД-0000459 від 17.08.2017р. на суму 12637,44 (з ПДВ), №ГД-0000461 від 17.08.2017р. на суму 13449,60 (з ПДВ).

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач порушив виконання своїх договірних зобов'язань, не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару за вказаними накладними, та станом на 15.09.2017 року, заборгованість відповідача перед позивачем за видатковими накладними від 17.08.2016р. №ГД-0000437, №ГД-0000438, №ГД-0000439 становить 31986,64грн.

У процесі розгляду даного спору з дати подачі позову (згідно печатки органу поштового зв'язку на поштовому конверті про надіслання позовної заяви до суду, позовну заяву подано до підприємства зв'язку 20.09.2017р.) відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 29957,07грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1868 від 26.09.2017р. на суму 20000,00грн., №59 від 03.10.2017р. на суму 1000,00грн., №151 від 04.10.2017р. на суму 8957,07грн.; та проведено взаємозалік заборгованості за поставлений товар в розмірі 2029,57грн. із визначеною сторонами в акті звірки розрахунків датою 05.10.2017р., що підтверджується підписаним та скріпленим печатками обох сторін актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2017р. по 05.10.2017р.

Відтак, у зв'язку з відсутністю предмета спору в частині основного боргу, позовні вимоги в частині 31986,64грн. основного боргу підлягають припиненню. Відповідачем здійснено повне погашення суми основного боргу, проте допущено порушення строків проведення розрахунків за товар, встановлених договором.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі ст.625 ЦК України, позивач нарахував згідно розрахунку наведеного у позовній заяві, інфляційні втрати за період з жовтня 2016р. по серпень 2017р. в розмірі 5214грн. 56коп. та 3% річних за період з 24.09.2016р. по 15.09.2017р. в розмірі 1090грн. 13коп.

У пункті 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні 3% річних, відтак розмір 3% річних в перерахунку складає 1083грн. 23коп. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 5214грн. 56коп. та 3% річних у розмірі 1083грн. 23коп. є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 31986грн. 64коп. належить провадження у справі припинити в зв'язку із оплатою. В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних належить відмовити.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 12, 33, 34, 35, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства “Київ-Захід” (80100, Львівськуа область, м.Червоноград, вул.Івасюка, буд. 20, ідентифікаційний код 20780000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гарант Дістрібьюшен” (49035, м.Дніпро, вул.Демократична, буд. 26, ідентифікаційний код 36368472) 5214грн. 56коп. – інфляційних втрат, 1083грн. 23коп. – 3% річних та 1599грн. 71коп. – судового збору.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В частині стягнення з відповідача основного боргу у сумі 31986грн. 64коп. провадження припинити.

В решті позовних вимог щодо стягнення 3% річних відмовити.

Повне рішення складено 18.10.2017р.

                    Суддя Іванчук С.В.