Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/12466/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017 Справа №910/12466/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Щедро"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт:корпоративні системи"

про стягнення 2 235 600,00 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Анцупова С.В. по довіреності від 03.04.2017 № б/н

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Щедро" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт:корпоративні системи" 2 235 600 грн. попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2017 було порушено провадження у справі № 910/12466/17, розгляд справи призначено на 28.08.2017.

22.08.2017 позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав витребувані судом документи.

28.08.2017 позивач через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представники сторін у судове засідання 28.08.2017 не з`явились; про причини неявки повноважних представників відповідача суд не повідомили; про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2017 розгляд справи відкладено на 18.09.2017.

15.09.2017 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення витягу з ЄДР на відповідача, згідно з яким адресою відповідача є: 87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Азовстальська, 61/29.

Представники відповідача у судове засідання 18.09.2017 не з`явились; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 18.09.2017 надав пояснення по справі; заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2017 строк вирішення спору продовжено та розгляд справи відкладено на 18.10.2017.

02.10.2017 позивач через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду від 18.09.2017.

Представник позивача позовні вимоги в судовому засіданні 18.10.2017 підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 18.10.2017 року не з'явилися; про причини неявки повноважних представників суд не повідомили; про дату, час і місце проведення судового розгляду повідомлені належним чином.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч. 1ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

В судовому засіданні 18.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,-

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

07.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Щедро" (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Форт: впровадження корпоративних систем " (надалі - виконавець) було укладено договір про надання послуг з впровадження приграмного забезпечення № 15060301В (надалі - договір).

Додатковою угодою № 2 від 15.07.2016 виконавець за договором був замінений на Товариство з обмеженою відповідальністю "Форт:корпоративні системи".

Предметом договору є надання послуг з впровадження в діяльності замовника програмного забезпечення Комплексна автоматизована система обліку та управління з використанням програмного продукту 1С: Підприємство 8 Управління виробничим підприємством для України (ПО).

Відповідно до п. 1.11 договору результатом наданих послуг є ПО, налаштоване згідно статуту проекту, яке працює в нормальному режимі, без збоїв та охоплює функціональні області та бізнес-процеси замовника, що визначені в додатку № 1 до договору.

Згідно пункту 4.1. договору протягом п'яти робочих днів з моменту закінчення кожного етапу надання послуг виконавець надає замовнику акт здачі-приймання наданих послуг підписаний уповноваженою на це особою виконавця та скріплений печаткою виконавця, до якого додається необхідні документація, яка передбачена договором.

Пунктом 4.6. договору сторони погодили, що моментом повного завершення надання послуг за договором є підписання обома сторонами акту здачі-приймання ПО в промислову експлуатацію, до якого додається вся необхідна технічна та експлуатаційна документація на ПО, обумовлена в додатку № 5 Технічне завдання до договору. Вищезазначений акт підписується за умови повної відповідності наданих послуг вимогам договору, у тому числі стабільної роботи ПО без критичних дефектів на умовах промислової експлуатації ПО протягом 90 (дев'яноста) календарних днів після закінчення дослідно-промислової експлуатації ПО.

Якщо виконавець не розпочинає надання послуг за будь-яким етапом проекту у строк, встановлений цим договором, або фактичний час участі співробітників виконавця в етапі проекту менш ніж заявлено в договорі часу співробітників в даному етапі проекту, при цьому закінчення надання послуг у строк, встановлений договором, стає явно неможливим, замовник має право відмовитись в односторонньому порядку від договору та вимагати повернення виконавцем отриманої передплати за договором (строк повернення десять банківських днів з моменту отримання виконавцем відповідної письмової вимоги замовника (пункт 6.5. договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін, а саме зі сторони відповідача директором Рукіним О.В., який діяв на підставі статуту та зі сторони позивача директором Задорожним С.В., який діяв на підставі статуту та скріплений печатками сторін.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

На виконання умов п.2.3. договору щодо оплати послуг, на підставі рахунків виконавця, позивач сплатив на банківські рахунки ТОВ Форт: впровадження корпоративних систем та ТОВ Форт: корпоративні системи протягом 2015-2017 років грошові кошти у сумі 3 097 600 грн.

На даний час виконавцем надані послуги на загальну суму 862 000 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання виконаних робіт.

Таким чином, залишились не наданими послуги на суму 2 235 600 грн.

12.06.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 946 про повернення передплати за договором у розмірі 2 235 600 грн.

Вказана вимога отримана повноважним представником відповідача 20.06.2017, проте залишена останнім без відповіді та належного реагування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.п. 1,7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи договору про надання послуг строк виконання відповідачем зобов'язань по наданню послуг станом на момент вирішення спору настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по наданню послуг у повному обсязі не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 2 235 600 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості по ненаданню послуг у сумі 2 235 600 грн., визначених договором, документально доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зважаючи на те, що відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати на оплату судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Форт:корпоративні системи" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Азовстальська, 61/29; 04073, м. Київ, вул. Кирилівська, 170, оф. н/п № 1; ідентифікаційний код: 40286202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Щедро" (49033, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграда, 122; ідентифікаційний код: 36094135) 2 235 600 грн. суму передплати та 33 534 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.10.2017 р.

Суддя Трофименко Т.Ю.