Рішення

від 12.10.2017 по справі 910/14074/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2017Справа №910/14074/17

За позовом Приватного підприємства Нічний Експрес

до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба

про стягнення 32 392, 14 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Ковальов Д.О.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство Нічний Експрес (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 32 392, 14 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 18124 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2014 в частині оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2017 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 14.09.2017 за участю представників сторін.

13.09.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не додано до позовної заяви - заявки, які надавались йому Товариством з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба на здійснення перевезень, а також відповідні товарно-транспортні накладні.

14.09.2017 представник позивача через відділ автоматизованого документообігу суду подав документи на виконання вимог ухвали суду від 21.08.2017.

У судовому засіданні 14.09.2017 оголошено перерву до 12.10.2017.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.10.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2014 між Приватним підприємством Нічний Експрес (далі - перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба (далі - замовник) укладено договір № 18124 про перевезення вантажів автомобільним транспортом, умовами якого передбачено, що замовник (відправник або одержувач) передає (отримує), а перевізник приймає для забезпечення перевезення на території України вантажі, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про одержувача та т ін., вказуються у заявках (вантажних деклараціях) на кожне перевезення.

Відповідно до п. 3.1. договору, оплата послуг перевізника здійснюється у відповідності до тарифів перевізника на умовах передплати. В залежності від співвідношення ваги та об'єму вантажу, перевізник обирає більше із значень за об'єм або за вагу вантажу у відповідності до тарифів, що діють на момент відправлення (додаток № 3 до договору).

Плата за перевезення може здійснюватися як відправником, так і одержувачем вантажу. У випадку несвоєчасної оплати перевезення одержувачем вантажу, або його відмови від оплати, відправник зобов'язаний сплатити його заборгованість у 2-денний термін (п. 3.2. договору).

Згідно п. 3.3. договору, за несвоєчасну оплату за перевезення замовник сплачує перевізнику пеню у розмірі двох облікових ставок Національного банку України за кожний день затримки.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що у зв'язку з тим, що перевізник надає послуги які мають ритмічний характер, замовнику виписується зведений акт-реєстр наданих послуг та податкова накладна з періодичністю один раз на місяць в останній день місяця. Якщо зведений акт-реєстр наданих послуг не повернутий перевізнику протягом 30 днів з моменту складання, акт-реєстр наданих послуг вважається погодженим та підписаним замовником.

Даний договір діє один рік з моменту підписання і подовжується автоматично, якщо за 30 днів до закінчення терміну дії договору він не був розірваний згідно діючого законодавства (п. 4.3. договору).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору № 18124 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2014, були надані послуги, а відповідачем прийняті надані послуги з перевезення вантажів на загальну суму 32 392, 14 грн., що підтверджується вантажними деклараціями (товарно-транспортні накладні) № 1261488905636 від 07.03.2017, № 1261489073694 від 09.03.2017, № 2331489168510 від 10.03.2017, № 2331489168179 від 10.03.2017, № 1261489426966 від 13.03.2017, № 1261489427072 від 13.03.2017, № 1261489426455 від 13.03.2017, № 1261488905583 від 07.03.2017, № 1261489073002 від 09.03.2017, № 3541489520537 від 14.03.2017, № 3541489520349 від 14.03.2017, № 3541489520484 від 14.03.2017, № 1261489600176 від 15.03.2017, № 1261489600133 від 15.03.2017, № 1261499600093 від 15.03.2017, № 1261489599517 від 15.03.2017, № 3591489693714 від 16.03.2017, № 3541489693980 від 16.03.2017, № 3591489693898 від 16.03.2017, № 3591489695111 від 16.03.2017, № 3591489694618 від 16.03.2017, № 3591489695961 від 16.03.2017, № 3591489695432 від 16.03.2017, № 3591489695991 від 16.03.2017, № 3591489696086 від 16.03.2017, № 2831485856204 від 01.03.2017, № 2351490200099 від 22.03.2017, № 3591489695308 від 16.03.2017, а також виставленим на оплату рахунком-фактури № NE-004180/17 від 06.04.2017 на суму 32 392, 14 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги з перевезення вантажів не розрахувався, зокрема в порушення умов договору не підписав акт-реєстр № ОУ-0034774 наданих послуг за березень 2017 року від 31.03.2017, вмотивовану відмову від його підписання не надав, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість на загальну суму 32 392, 14 грн.

20.04.2017 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 5678 від 20.04.2017, в якому позивач просив відповідача сплатити заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу за актом № ОУ-0034774 наданих послуг за березень 2017 року у розмірі 32 392, 14 грн., в додатках до якого позивачем було додано відповідний акт для підписання відповідачем, який отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба 24.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія у матеріалах справи).

Відповідач на зазначений вище лист відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг з перевезення вантажу, зокрема, погашення заборгованості у розмірі 32 392, 14 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 18124 від 01.10.2014, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором перевезення вантажу.

Так, згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ст. 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1-3 ст. 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги з перевезення вантажу, що підтверджується вантажними деклараціями (товарно-транспортні накладні) № 1261488905636 від 07.03.2017, № 1261489073694 від 09.03.2017, № 2331489168510 від 10.03.2017, № 2331489168179 від 10.03.2017, № 1261489426966 від 13.03.2017, № 1261489427072 від 13.03.2017, № 1261489426455 від 13.03.2017, № 1261488905583 від 07.03.2017, № 1261489073002 від 09.03.2017, № 3541489520537 від 14.03.2017, № 3541489520349 від 14.03.2017, № 3541489520484 від 14.03.2017, № 1261489600176 від 15.03.2017, № 1261489600133 від 15.03.2017, № 1261499600093 від 15.03.2017, № 1261489599517 від 15.03.2017, № 3591489693714 від 16.03.2017, № 3541489693980 від 16.03.2017, № 3591489693898 від 16.03.2017, № 3591489695111 від 16.03.2017, № 3591489694618 від 16.03.2017, № 3591489695961 від 16.03.2017, № 3591489695432 від 16.03.2017, № 3591489695991 від 16.03.2017, № 3591489696086 від 16.03.2017, № 2831485856204 від 01.03.2017, № 2351490200099 від 22.03.2017, № 3591489695308 від 16.03.2017

Проте, відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, в порушення умов пункту 4.2. договору, надісланий акт не підписав, вмотивовану відмову від його підписання не надав.

Так, відповідно до п. 4.2. договору, у зв'язку з тим, що перевізник надає послуги які мають ритмічний характер, замовнику виписується зведений акт-реєстр наданих послуг та податкова накладна з періодичністю один раз на місяць в останній день місяця. Якщо зведений акт-реєстр наданих послуг не повернутий перевізнику протягом 30 днів з моменту складання, акт-реєстр наданих послуг вважається погодженим та підписаним замовником.

Як зазначено судом вище, 20.04.2017 позивачем на адресу відповідача направлено лист № 5678 від 20.04.2017, в якому позивач просив відповідача сплатити заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу за актом № ОУ-0034774 наданих послуг за березень 2017 року у розмірі 32 392, 14 грн., в додатках до якого позивачем було додано відповідний акт для підписання відповідачем, який отриманий Товариством з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба 24.04.2017, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія у матеріалах справи).

Проте, відповідачем у передбачений договором строк підписаний акт позивачу не повернутий.

Отже, не підписання замовником акту-реєстру № ОУ-0034774 наданих послуг за березень 2017 року від 31.03.2017 у вказаний вище термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, є фактом визнання замовником повного виконання перевізником своїх зобов'язань, послуги/роботи вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, суд приходить до беззаперечного висновку, що боржник вважається таким, що прострочив виконання грошових зобов'язання з оплати наданих послуг з перевезення вантажу у сумі 32 392, 14 грн.

При цьому, суд не приймає до уваги заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, з огляду на наступне.

Так, відповідно до п. 1 договору, замовник (відправник або одержувач) передає (отримує), а перевізник приймає для забезпечення перевезення на території України вантажі, кількісні та якісні характеристики яких, а також маршрут доставки, відомості про одержувача та т ін., вказуються у заявках (вантажних деклараціях) на кожне перевезення.

Таким чином, суд проаналізувавши положення вище зазначеного договору, приходить до висновку, що надані позивачем на виконання своїх зобов'язання за договором № 18124 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2014 вантажні декларації і є відповідними заявками, у яких зазначені, зокрема маршрут, опис вантажу, відправник, одержувач, розрахунок вартості перевезення та ін.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 18124 про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.10.2014 та положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 32 392, 14 грн. підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Приватного підприємства Нічний Експрес задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Українська спеціалізована кур'єрська поліграфічна служба (03115, м. Київ, вул. Г. Оніскевича, буд. 1, ідентифікаційний код - 39295994) на користь Приватного підприємства Нічний Експрес (03087, м. Київ, вул. Уманська, буд. 6 Ф , ідентифікаційний код - 31511336) 32 392 (тридцять дві тисячі триста дев'яносто дві) грн. 14 коп. - заборгованості та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 17.10.2017.

Суддя Щербаков С.О.