Рішення

від 05.10.2017 по справі 911/2692/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2017 р. Справа № 911/2692/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ветеко , м.Київ

До Товариства з обмеженою відповідальністю Кожухівське , с.Кожухівка

Про стягнення 373761,49 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ветеко (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кожухівське (далі - відповідач) про стягнення 373761,49 грн.

Провадження у справі №911/2692/17 порушено відповідно до ухвали суду від 08.09.2017 року та призначено справу до розгляду на 21.09.2017 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 21.09.2017 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 05.10.2017 року.

В судовому засіданні 05.10.2017 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 05.10.2017 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

За таких обставин, суд у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 05.12.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Ветеко (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кожухівське (відповідач) було укладено Договір поставки № 1030 (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язується поставити відповідачу ОСОБА_2, а відповідач - прийняти і здійснити його оплату на умовах, визначених Договором.

Відповідно п. 1.2. Договору предметом постачання є ветеринарні препарати, вакцини, обладнання (ОСОБА_2) згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Позивач зазначає, що на виконання своїх зобов'язань за Договором позивач здійснив поставку ОСОБА_2 відповідачеві згідно з видатковими накладними: №717 від 09.02.2017 року на 29 987,28 грн., №719 від 09.02.2017 року на 294 402,60 грн., №721 від 09.02.2017 року на 31 959,17 грн.

Відповідно до п. 5.2. Договору в редакції додаткової угоди №1 від 13.01.2017 року, оплата ОСОБА_2 здійснюється по факту поставки в наступному порядку: оплата за першу поставку ОСОБА_2 по договору здійснюється з відстрочкою платежу по факту поставки ОСОБА_2 згідно видаткової накладної до 01.03.2017 року, всі наступні оплати за ОСОБА_2 здійснюються у вигляді попередньої оплати 100% суми кожної поставки а термін двох банківських днів з моменту виставлення Покупцю відповідного рахунку-фактури.

Пунктом 7.9. Договору передбачено, що до першої поставки ОСОБА_2 з відстрочкою платежу може застосовуватися розстрочка, термін якої визначається відповідним Графіком.

Згідно підписаного сторонами графіку розстрочки від 15.02.2017 року, погашення відповідачем заборгованості по вищезазначеним видатковим накладним здійснюється в наступному порядку: 56 349,05 грн. до 31.03.2017 року, 60 000,00 грн. до 28.04.2017 року, 60 000,00 грн. до 31.05.2017 року, 60 000,00 грн. до 30.06.2017 року, 60 000,00 року до 31.07.2017 року, 60 000,00 грн. до 31.08.2017 року.

Пунктом 5.3. Договору встановлено, що грошові кошти, що надходять від Покупця як оплата за отриманий по Договору товар, зараховуються Продавцем в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий ОСОБА_2 не оплатив, у зв'язку з чим, станом на день звернення до суду за відповідачем утворилась прострочена заборгованість в сумі 356349,05 грн., зокрема, неоплаченими залишились видаткові накладні №717 від 09.02.2017 року на 29 987,28 грн., №719 від 09.02.2017 року на 294 402,60грн., №721 від 09.02.2017 року на 31 959,17 грн.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_2, позивач просить стягнути з відповідача 19705,05 грн. пені, 5362,73 грн. інфляційних та 2344,66 грн. 3% річних за періоди прострочення починаючи з 01.04.2017 року, які не перевищують 6 місяців, в залежності від сум прострочених зобов'язань.

Відповідач в ході розгляду справи відзив на позовну заяву не подав, у судових засіданнях участі не приймав.

Згідно з ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 356349,05 грн., як заявлено в позові.

У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати отриманого ОСОБА_2, позивач просить стягнути з відповідача 19705,05 грн. пені, 5362,73 грн. інфляційних та 2344,66 грн. 3% річних за періоди прострочення починаючи з 01.04.2017 року, які не перевищують 6 місяців, в залежності від сум прострочених зобов'язань.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 7.7. Договору встановлено, що, у разі порушення термінів розрахунків Відповідач за вимогою Позивача зобов'язаний сплатити останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період такого прострочення, за кожен день затримки від суми заборгованості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок неустойки, згідно якого пеня нарахована по кожному періоду (по кожній накладній) на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не спростовано, за періоди прострочення в межах строку, який не перевищує встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача про стягнення пені в заявленій в позові сумі.

Позивачем надано обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних, згідно з яким нарахування проведені по кожному періоду на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не спростовано, що відповідає фактичним обставинам та вимогам чинного законодавства. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних підлягають задоволенню в заявленому розмірі.

Відповідно до ч.1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кожухівське (08621, Київська обл., Васильківський р-н, с. Кожухівка, вул. Першотравнева, 1, код 39587381) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВЕТЕКО (03151, м.Київ, вул. Ушинського, 25 А, код 37686849) 356 349,05 грн. основного боргу, 19705,05 грн. пені, 5362,73 грн. інфляційних, 2344,66 грн. 3% річних та 5756,42 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підписання 24.10.2017 р.