Рішення

від 17.10.2017 по справі 921/499/17-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17 жовтня 2017 рокуСправа № 921/499/17-г/17

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача ОСОБА_1 організації "Тернопільська організація інвалідів", м. Тернопіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача : Державної установи "Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації", м. Тернопіль

про cтягнення 94 747,78 грн,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, головний спеціаліст юридичного сектору, довіреність №04 від 05.01.2017;

відповідача: не з'явився;

третьої особи: ОСОБА_3, тимчасово виконуючий обов'язки начальника, розпорядження №69-к від 06.04.2017.

В судовому засіданні представнику позивача та представнику третьої особи роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалася за відсутності відповідного клопотання.

Позивач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, звернувся 22.08.2017 року (згідно відтиску календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на поштовому конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 організації "Тернопільська організація інвалідів", м. Тернопіль, про cтягнення коштів в сумі 94 747,78 грн, з яких: 65 769,68 грн заборгованості по орендній платі, 9 755,74 грн нарахованої пені та 19 222,36 грн штрафу, посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди №1180 від 08.12.2016 та спираючись на рішення господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017 у справі №921/280/17-г/16, яким розірвано договір оренди.

Позов обґрунтовується наступними документами: копією договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1180 від 08.12.2016; копією висновку про вартість майна - частини приміщення адмінбудинку, загальною площею 607,6 кв.м., який знаходиться за адресою: вул. Багата, 1, м. Тернопіль; копіями актів приймання - передачі нерухомого майна від 08.12.2016 та від 02.07.2017; копією листа - претензії №11-12-02431 від 03.07.2017 із доказами її надіслання на адресу відповідача; копією рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017 про справі №921/280/17-г/16, розрахунком суми позову, іншими документами.

Ухвалою суду від 31.08.2017 порушено провадження по справі, у відповідності до ст. 27 ГПК України до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну установу "Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації", судове засідання призначено на 19.09.2017, з подальшим відкладенням розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України на 17.10.2017, враховуючи необхідність витребування додаткових документів по справі.

До початку судового засідання, 11.10.2017 (вх. № 18481) позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 93 626,55грн, враховуючи пункт 5.2. договору оренди, тобто з урахуванням внесеного відповідачем завдатку в розмірі 1000 грн (платіжне доручення №@2PL348486 від 01.02.2017 -витяг з інформації ГУ ГУДКСУ у Тернопільській області долучений до заяви).

В судовому засіданні повноважний представник позивача позовні вимоги, з урахуванням поданої 11.10.2017 року заяви за №10-12-03693 від 10.10.2017 про зменшення розміру позовних вимог підтримав в повному обсязі. Вказав, що станом на 09.10.2017 року заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України за користування нерухомим майно, що належить до державної власності переданим за Договором оренди від 08.12.2016 №1180 становить 93 626,55 грн, з яких: 64 769,68 грн - орендна плата (за травень 2017 року - 27 666,43 грн, червень 2017 року - 28 109,10 грн, липень 2017 року (11 днів) - 8 994,15 грн), 9 734,51 грн нарахованої за період з 16.05.2017 по 15.08.2017 пені та 19 122,36 грн - штрафу. Разом з тим, зазначив, що єдиним власником орендованого відповідачем приміщення є Тернопільська обласна державна адміністрація, що підтверджується долученим до матеріалів справи витягом з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно, про реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.01.2014 за № 16691851.

Розглянувши заяву позивача про зменшення позовних вимог (вх.№18481 від 11.10.2017), судом враховано таке.

Відповідно до статті 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що передбачені частиною 4 статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Відповідно до частини 3 статті 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Суд вважає, що заяву про зменшення позовних вимог представником позивача подано обґрунтовано, у відповідності до вищезазначених положень, а тому суд приймає її до розгляду.

Уповноважений представник відповідача в жодне судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, причин неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань суду не заявив. Про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст.64 ГПК України, шляхом направлення судом відповідних поштових відправлень на юридичну адресу, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Чайковського, 45В, м. Тернопіль, 46000 (Витяг №1002968185 від 30.08.2017). Втім, ухвала про порушення провадження по справі від 31.08.2017 та ухвала від 19.09.2017 про відкладення судового засідання повернуті відділенням поштового зв'язку на адресу суду без вручення адресату із зазначенням причин: "неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача".

За змістом статті 64 ГПК України у разі, якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою та повернуто відділенням поштового зв'язку з посиланням на відсутність адресата, закінченням строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При таких обставинах та з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду даного спору.

Представник третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судовому засіданні 17.10.2017 щодо заявлених позовних вимог не заперечив; факт знаходження на балансі Державної установи Госпрозрахункова група ОДА спірного нерухомого майна - адмінбудинку, який знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. Багата, 1, підтвердив, зіславшись на долучені згідно супровідного листа б/н від 17.10.2017 копії документів.

З огляду на достатність часу, наданого для підготовки до судового засідання та надання можливості сторонам в рівній мірі представити витребувані судом документи, застосовуючи принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, що закріплені в п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.43 та ст.33 ГПК України та беручи до уваги забезпечення сторонам рівних та належних умов для надання доказів, необхідних для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за правилами статті 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Розглянувши матеріали справи та додатково подані докази, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, господарський суд встановив наступне.

08.12.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області як "Орендодавцем", з однієї сторони, та ОСОБА_1 організацією "Тернопільська організація інвалідів" як "Орендарем", з другої сторони, укладено договір оренди нерухомого майна №1180, що належить до державної власності. Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору "Орендодавець" передав, а "Орендар" прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно: частину приміщень адмінбудинку, загальною площею 607,6 кв. м., а саме: цокольний поверх - загальною площею 193,3 кв.м., 1-й поверх - загальною площею 199,1 кв.м., 2-й поверх - загальною площею 215,2 кв.м, інвентарний номер 10300168, реєстровий номер 35939813.5ШИВУИЮ268, розміщене за адресою: вул. Багата,1, м. Тернопіль (далі- Майно), що знаходиться у власності Держави в особі Тернопільської обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 00022622, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 901-р від 13.11.2013 року, Акту приймання- передачі від 20.12.2013 року, державну реєстрацію права власності якого проведено 24.01.2014 року за номером запису про право власності 4392351, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 87382861101, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за індексним номером 75219451 від 08.12.2016 року, сформованого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу та перебуває на балансі державної установи "Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації", код ЄДРПОУ 35939813 (далі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 31 липня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 7 115 799 грн. без ПДВ.

Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 4636.

Положеннями пункту 2.1 розділу 2 договору передбачено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання та нотаріального посвідчення цього договору та акту приймання-передавання Майна.

Пунктом 3.1 розділу 3 договору вказано, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (жовтень 2016 року) - 37 199 грн 26 коп.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3 р. 3 Договору).

Також, пунктом 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Як вказано у п. 3.10 розділу 3 договору зобов'язання Орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі трьохмісячної орендної плати (в сумі 111 597 грн. 78 коп.), який вноситься в рахунок орендної плати за останні три місяці оренди.

При цьому, у разі припинення (розірвання) договору оренди Орендар сплачує Орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу (п. 3.11. договору).

У пункті 5.2 розділу 5 договору Орендар зобов'язався протягом місяця після підписання договору внести завдаток, передбачений цим договором. Завдаток стягується до державного бюджету і Балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у пункті 3.6 цього договору. Після закінчення основного строку договору оренди здійснюється перерахування орендної плати за останні три місяці з урахуванням внесеного Орендарем завдатку. У разі порушення Орендарем зобов'язання зі сплати орендної плати він має відшкодувати державному бюджету і Балансоутримувачу збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір завдатку. Якщо в разі дострокового припинення договору за згодою сторін сума сплачених орендних платежів і завдатку перевищить передбачені договором платежі за період фактичної оренди, то це перевищення розглядається як зайва сума орендної плати (п.3.9. Договору).

Даний договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 08 грудня 2016 року по 08 грудня 2026 року включно (п. 10.1 р. 10 Договору).

Згідно п. 10.6 договору його чинність припиняється, зокрема внаслідок закінчення строку, на який його було укладено; достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.

У відповідності до п. 10.9 договору у разі припинення або розірвання цього договору Майно протягом 3 (трьох) робочих днів повертається Орендарем Балансоутримувачу.

Матеріали справи свідчать, що 08 грудня 2016 року згідно Акту приймання-передачі нерухомого майна Балансоутримувач - Державна установа "Госпрозрахункова група Тернопільської обласної державної адміністрації передав в строкове платне користування, а "Орендар" - ОСОБА_1 організація "Тернопільська організація інвалідів" прийняв державне нерухоме майно: частину приміщень адмінбудинку, загальною площею 607,6 кв. м., а саме: цокольний поверх - загальною площею 193.3 кв.м., 1-й поверх - загальною площею 199, 1 кв.м., 2-й поверх - загальною площею 215,2 кв.м, інвентарний номер 10300168, реєстровий номер 35939813.5.ШИВУИЮ268, розміщені за адресою: вул. Багата, 1, м. Тернопіль.

Суд також враховує, що даний договір було достроково розірвано в судовому порядку внаслідок невиконання Орендарем зобов'язань щодо внесення орендних платежів та стягнуто одночасно заборгованість, що виникла за даним договором в сумі 131 724,30 грн (за період з грудня 2016 по квітень 2017, в тому числі 5270,44грн пені - рішення господарського суду Тернопільської області від 19.06.2017 у справі № 921/280/17-г/16).

Дане судове рішення є чинним, а тому підлягає обов'язковому виконанню в силу приписів ст. 115 ГПК України.

Таким чином, суд констатує, що Договір оренди №1180 припинив свою дію з 07.07.2017 року, тобто з дня набрання рішенням суду законної сили.

Між тим, даним рішенням присуджено до стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 126 453 грн 86 коп. - заборгованості по орендній платі за період з грудня 2016 р. по квітень 2017 включно та, відповідно, нарахованої пені в розмірі 5 270 грн 44коп. за період з 16.05.2017 по 15.05.2017 .

Як зазначено вище, відповідно до п. 3.1 Договору, Орендар зобов'язався сплачувати Орендодавцю орендну плату визначену на підставі Методики розрахунку орендної плати державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами та доповненнями) що становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку оренди (жовтень 2016 року) - 37 199 грн 26 коп. При цьому, згідно п. 3.6 договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 3.11. Договору №1180 у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання - передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції до Державного бюджету та Балансоутримувачу.

Матеріали справи свідчать, що Акт приймання - передавання нерухомого майна підписано між Орендарем та Балансоутримувачем 12.07.2017 , яким засвідчено факт повернення Майна з оренди.

Однак, доказів, які б підтверджували сплату відповідачем заборгованості, яка виникла на підставі укладеного 08.12.2016 року Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1180, матеріали справи не містять.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку суми заборгованості, орендна плата розрахована за травень 2017 року в сумі 27 666,43 грн, червень 2017 року в сумі 28 109,10 грн, липень 2017 року (з 01.07.2017 по 11.07.2017) в сумі 8 994,15 грн), на яку відповідно до умов Договору та чинного законодавства України позивачем нараховано за період з 16.05.2017 по 15.08.2017 пеню в розмірі 9 734,51 грн та 19 122,36 грн штрафу (п. 9.1. та 3.8. договору).

В порядку досудового врегулювання спору позивачем надіслано на адресу ОСОБА_1 організації Тернопільська організація інвалідів лист-претензію за №11-12-02431 від 03.07.2017 з вимогою сплати до Державного бюджету України заборгованість з орендної плати в сумі 27 666,43 грн, пені в сумі 2 719,63 грн та 15 412,03 грн штрафу, однак відповідачем у справі дана претензія залишена без задоволення, у зв'язку із чим виникла необхідність звернення із даним позовом до суду.

Таким чином, в силу наведених положень Договору, у зв'язку із наявністю в ОСОБА_1 організації Тернопільська організація інвалідів боргу з орендної плати більше ніж три місяці (що становить 192 223,54 грн) позивач просить стягнути з відповідача 19 222,36 грн штрафу та 9 734 грн. 51 коп. пені.

Оцінивши зібрані та додатково подані сторонами докази в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого .

В силу приписів ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, що перебуває у державній власності регулюється Законом України "Про оренду державного та комунального майна", який передбачає істотні умови договору, а також інші умови, передбачені за згодою сторін.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

У відповідності до п. 6 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до п.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі-Закон про оренду) орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до договору та вимог ст. 762 ЦК України обов'язок орендаря, зокрема, полягає у своєчасній та в повному обсязі сплаті орендної плати за користування майном.

Частиною першою ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, а згідно частини 2 цієї статті Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є (крім іншого) орендна плата з урахуванням її індексації. Розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір № 1180 є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, визначили права та обов'язки сторін.

Згідно п. 3.7 р. 3 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Позатим, з поданих позивачем матеріалів вбачається, що відповідач своїх основних обов'язків Орендаря по внесенню орендної плати у визначені договором оренди строки не виконав, внаслідок чого станом на 09.10.2017 (згідно заяви про зменшення позовних вимог) його заборгованість по орендній платі за період з 01.05.2017 по 11.07.2017 становить 64769,68 грн (з урахуванням 1000 грн сплаченого 07.02.2017 завдатку у відповідності до п. 5.2. договору). Сума заборгованості підтверджується уточненим розрахунком, котрий надано Позивачем, не заперечена відповідачем у встановленому законом порядку, тому вимоги у цій частині позову підлягають до задоволення.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін» . А згідно статті 3 вказаного Закону „розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Умовами договору (п.9.1. та 3.7.) передбачено відповідальність орендаря за несвоєчасне внесення орендної плати у вигляді сплати пені за кожен день прострочення, включаючи дату оплати, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Оцінюючи поданий суду уточнений розрахунок розміру пені, нарахованої на суму боргу щомісячно за період з 16.05.2017 року по 15.08.2017 р. (92 дні), що становить 9734,51 грн., суд вважає вимоги позивача в цій частині правомірними, обґрунтованими, такими, що відповідають положенням ст. 232 ГК України, умовам договору та вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» відтак, підлягають до задоволення.

Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України, в силу якої у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором . При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин якихось обмежень передбачати в договорі стягнення штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як видно з умов договору, сторони в якості забезпечення виконання зобов'язань по договору оренди передбачили сплату Орендарем штрафу за затримку платежів по орендній платі більше ніж три місяці у відсотковому розмірі.

Так, у відповідності до пункту 3.8 Договору оренди передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Як стверджує представник позивача та вбачається із долученого до матеріалів справи уточненого розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 організації "Тернопільська організація інвалідів" по орендній платі згідно Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.12.016 (з урахуванням сплати 1000 грн орендної плати 01.02.2017 на підставі платіжного доручення №@2PL348484 та сплаченого 01.02.2017 завдатку в сумі 1000 грн на підставі платіжного доручення №@2PL348486) за період з 08.12.2017 по 11.07.2017, становить 191 223,54 грн (в тому числі 126 453,86 грн боргу по орендній платі, що стягнута за рішенням суду у справі № 921/280/17-г/16 від 19.06.2017).

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованого штрафу в розмірі 19 122,36 грн, що розрахований із суми 10% від загальної суми заборгованості за Договором оренди, допущеної Відповідачем та зважаючи що такий період становить більше трьох місяців, суд вважає дані вимоги правомірними, документально підтвердженими, такими, що відповідають умовам укладеного договору, не суперечать чинному законодавству, не заперечені відповідачем, тому підлягають до задоволення в заявленій сумі.

Згідно ч.3 ст.26 Закону про оренду договір оренди на вимогу однієї із сторін може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Зазначена норма визначена також в п. 10.6. договору оренди № 1018.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 червня 2017 року господарським судом Тернопільської області прийнято рішення у справі № 921/280/17-г/16, яким задоволено позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області, та достроково розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №1180 від 08.12.2016 року укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Тернопільській області (вул. Танцорова, 11, м. Тернопіль, 46008, ідентифікаційний код 14037372) та ОСОБА_1 організацією "Тернопільська організація інвалідів" (вул. Чайковського, 45-В, м. Тернопіль, 46011, ідентифікаційний код 26429485).

Зважаючи на набрання даним судовим рішенням законної сили, договір оренди від 08.12.2016 припинив свою дію 07.07.2017 року, що потягнуло правові наслідки припинення (розірвання) договору оренди, передбачені ст. 27 Закону про оренду у вигляді повернення Майна за актом приймання-передачі.

Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин справи, беручи до уваги факт повернення майна 11.07.2017 року, суд заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача 64769,68 грн орендної плати, 9 734, 51 пені та 19 122,36 грн штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань вважає такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовані та належним чином доведені.

Судові витрати, в силу ст.49 ГПК України, покладаються судом на відповідача у справі.

В судовому засіданні 17.10.2017 оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду відповідно до ст.85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст.124 Конституції України, ст.7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 32, 33-34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 організації "Тернопільська організація інвалідів" (м. Тернопіль, вул. Чайковського, 45-В, ідентифікаційний код 26429485) в доход Державного бюджету України - 64 769 грн 68 коп. орендної плати, 9 734 грн 51 коп. пені та 19 122 грн 36 коп. штрафу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 організації "Тернопільська організація інвалідів" (м. Тернопіль, вул. Чайковського, 45-В, ідентифікаційний код 26429485) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області (м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11, ідентифікаційний код 14037372) 1 600 грн в повернення сплаченого судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.10.2017.

Суддя Н.О. Андрусик