Ухвала

від 02.03.2010 по справі 142/2010

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Ухвала

Іменем України

№142/2010

2 березня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді: Романоеа О.В.,

суддів: Андрушкевича С.З., Ляшука В.В.

3участю прокурора: Воронухи Д.С.

засудженого: ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_1, 3 січня 1992 року

народження, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_1,кв.З,українця,громадянина України, неодруженого, працюючого в ТОВ БК „Єврокредитбуд» , ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого

засуджено за ст.185 ч. 1 КК України на один рік позбавлення волі. За ст.187 ч.2,69 КК України на п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна. Згідно ст.70 ч.І КК України остаточно визначено покарання п'ять років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання засудженому визначено з 11.12.2008 року.

Питання щодо речових доказів вирішено у відповідності до ст.81 КПК України.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого залишено утримання під вартою.

^

Як визнав суд, 23 листопада 2008 близько 1 год.30 хв. в приміщенні кафе-бару У фонтана в м. Коростені по вул.Ольгинській ,1 ОСОБА_1 шляхом вільного доступу таємно викрав майно ОСОБА_2 - жіночу сумочку з мобільним телефоном, гаманцем, грошима, косметикою та іншими речами на загальну суду 2074 грн.

11 грудня 2008 року близько 00 год.15 хв. в під'їзді будинку №100 по вул. Ш.Алейхема в м. Коростені ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, маючи намір на скоєння нападу з метою заволодіння чужим майном, застосовуючи насильство, небезпечне для життя і здоров'я потерпілого ОСОБА_3, продемонстрував останньому ножа , направивши цього ножа в груди потерпілому і висловивши погрозу його застосування. ОСОБА_3, сприйнявши цю погрозу як реальну небезпеку для свого життя і здоров'я, почав чинити опір та вступив у боротьбу з ОСОБА_1, намагаючись вибити ножа, кликав на допомогу та виривався. В цей час, невстановлена слідством особа, яка діяла спільно з ОСОБА_1, завдала удару ногами в спину та один удар кулаком в потилицю потерпілому, від чого останній впав. Продовжуючи злочинні дії, нападники завдали чисельних ударів ногами потерпілому по різних частинах тіла, заподіявши йому середньої тяжкості тілесні ушкодження , та відкрито викрали його майно - гроші , мобільний телефон та інше , а всього майна на 830 грн.89 коп.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив вирок суду змінити, пом'якшити призначене йому покарання.

На обгрунтування апеляції вказував, що судом не в повній мірі враховано обставини вчинення злочину та його наслідки , а саме те, що він не був ініціатором бійки, а лише захищався. Вказував, що штовхнув потерпілого після того як останній став його, ОСОБА_1, душити. Бити потерпілого та викрадати його речі наміру не мав і цього не робив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженого , який підтримав подану апеляцію, прокурора який вважав апеляцію безпідставною, в вирок суду таким, що відповідає вимогам закону, перевіривши вирок суд першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, дослідивше матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції при розгляді кримінальної справи взято до уваги та дано відповідну оцінку показам ОСОБА_1 в тій їх частині, де він вказував, що розбійного нападу на ОСОБА_3 він не вчиняв і йог: майном не заволодів. Такі покази засудженого повністю спростовані показав потерпілого, свідків, матеріалами кримінальної справи. Зокрема, згідні протоколу затримання, ОСОБА_1, який переховувався від працівників міліції, було затримано на місці скоєння злочину, з речами потерпілого. Сам потерпілий вказував, що чинив опір нападникам, зокрема ОСОБА_1, яків: погрожував йому ножем, в подальшому бив ногами по всьому тілу.

Ці обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5с., ОСОБА_6, які вказували, що чули шум бійки, крики потерпілого про допомогу.

Що стосується обраної засудженому міри покарання, то на думку колегії суддів, апеляція засудженого з цього приводу також задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як встановлено вивченням справи, суд належно виконав зазначені вимоги закону.

Призначаючи покарання, суд достатньо врахував ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів і відповідним чином мотивував свої висновки в цій частині.

З вироку суду першої інстанції вбачається, що при призначенні ОСОБА_1 покарання було взято до уваги, що він вчинив злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин.

При цьому суд врахував дані, що характеризують особу засудженого, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Зокрема, те, що ОСОБА_1 вчинив злочини в неповнолітньому віці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, але раніше не судимий ,є потерпілим від аварії на ЧАЕС, позитивно характеризується, працює, проживає з матір'ю , яка є інвалідом і потребує його допомоги.

Також вірно судом визнано ці обставини, як виняткові , що дало можливість застосувати ст.69 КК України.

На переконання колегії суддів, міра покарання призначена засудженому з урахуванням даних про його особу та усіх обставин по справі та обставин, що обтяжують і пом'якшують покарання, відповідає характеру і ступеню тяжкості вчиненого ним злочину.

Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для скасування вироку, не встановлено.

Підстави для зміни вироку за мотивами, викладеними в апеляції, відсутні.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року щодо нього - без змін.

Судді: