Постанова

від 18.10.2017 по справі 640/9792/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 640/9792/17 Головуючий суддя І інстанції Муратова С. О.

Провадження № 33/790/1018/17 Суддя доповідач Чопенко Я.В.

Категорія: ст. 472 МК УКраїни

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року м.Харків

Суддя Апеляційного суду Харківської області Чопенко Я.В., за участю адвоката Сидоренко Дмитра Вадимовичав захисника ОСОБА_2 - особи притягнутої до адміністративної відповідальності та головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за апеляційною скаргою адвоката Кобзар О.М. на постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2017 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 26.12.2011 року Московським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, працюючою особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ ФРАНКО-ТРЕЙД , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, визнано винною у порушенні митних правил, передбачених ст. 472 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 29 344 грн.

02 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2, на підставі ч.2 ст. 541 МК України, вартість товарів у розмірі 14 672 грн. 01 коп., не застосовуючи конфіскацію, так як товар випущено у вільний обіг.

Вирішено питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.

Як вказано в постанові районного суду, 01.03.2017 року до митного поста Харків-Центральний Харківської митниці ДФС особою, уповноваженою на роботу з митницею ТОВ ФРАНКО-ТРЕЙД - ОСОБА_2, яка діяла на підставі договору від 11.11.2016 року № 141-ДФТ про надання послуг з декларування товарів ті інших предметів, які переміщуються через митний кордон України, укладеному з ТОВ Експрес-Мета для митного контролю та оформлення, подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ

№ UA807170/2017/300064 на товари штани, пальта, спідниці, сукні, блузки, всього 6 товарів, загальною митною вартістю 290 970, 59 грн., відправник ACROSSSRL , VIACORIANO 58 BLOCCO 32/N 47 924 RIMINI, Італія, одержувач: Товарство з обмеженою відповідальністю Експрес-Мета (АДРЕСА_2).

В судове засідання ОСОБА_2 не з'явилася, про день та час слухання справи належно повідомлена, у встановленому законом порядку, що підтверджується розписками про отриманими ОСОБА_2 судових повісток, що містяться в матеріалах справи.

Представник ОСОБА_2 адвокат Кобзар О.М. в судовому засіданні залучила до справи письмові заперечення з додатками (а.с. 57-69), просила суд закрити провдження у справі про порушення митних правил, передбачених ст. 472 МК України, щодо ОСОБА_2, пояснюючи, що сама по-собі інформація з етикетки товару № 5 не може бути підставою, для складання протоколу про порушення митних прави, а експертиза органами митного контролю не проведено. Звертала увагу суду, що сама декларанти самостійно перевірила правильність відомостей про товар, що був зазначений у митній декларації, а тому в її діях відсутня вина у будь-якій формі. Крім того зазначила, що сама по собі зміна коду не може бути підставою для притягнення декларанта до адміністративної відповідальності.

Обґрунтовуючи постанову суд першої інстанції посилається на вимоги ст. 257 МК України, а саме п.п. а, б, г, д п. 5 ст. 257 МК України в яких зазначається що декларант повинен вносити до митної декларації точні відомості про товари, їх найменування, код товару з УКТЗЕД, кількість, торгівельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар.

Таким чином, керуючись ст.ст. 472, 541 суд першої інстанції визнав винною ОСОБА_2 в порушенні митних правил та піддав її адміністративному стягненню у вигляд штрафу у розмірі 14 672 грн. 01 коп.

Не погодившись з висновком суду адвокатом Кобзар О.М. подано апеляційну скаргу на постанову Київського районного суду від 18 липня 2017 року у справі про порушення митних правил відносно громадянки України ОСОБА_2, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Апеляційну скаргу захисник обґрунтовує порушенням процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Сидоренко Д. В. в інтересах ОСОБА_2, який вважає постанову суду незаконною, такою, що не відповідає вимогам законодавства та обставинам справи та головного державного інспектора відділу провадження у справах про порушення митних правил управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3, який заперечував проти апеляційної скарги приходжу до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст.ст. 486, 489 МК України, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, і, в залежності від встановленого, прийняти вмотивоване, законне рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Згідно ст. 266 МК України декларант зобов'язаний здійснювати декларування товарів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом, а саме на вимогу митного контролю і митного оформлення: надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей.

Згідно до ч.1 ст. 69 МК України товари при декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених у УКТЗЕД.

Відповідно ч.5 ст. 69 МК України під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень, експертизи, тощо.

Приймаючи постанову від 18 липня 2017 року, Київським районним судом м. Харкова не враховано, що зазначений декларантом опис товару ( в тому числі і склад - 54% LO, 46% LI), повністю відповідає інформації, що міститься у інвойсі № 375 від 22.02.2017, пакувальному листі та специфікації до контракту № 01/10/2016 Е від 01.10.16 копії, яких містяться в матеріалах справи.

Також на офіційному сайті виробника товару вказується, що товар № 5 скаладається із 100% ліоцеллу (LO), що являє собою текстильне волокно, що отримується хімічним шляхом із целюлози, тобто являється штучною тканиною. У свою чергу бавовна - це натуральна тканина.

Інформація на етикетці товару не може слугувати належним і достатнім доказом складу товару.

Беззаперечним доказом є експертиза, яка відповідно ч.1 ст. 356 МК України не була проведена і посадовою особою митниці при здійсненні митного контролю.

Крім того, ч.20 ст. 356 МК України, зазначено, що митниці ДФС не відшкодовують витрат, здійснених декларантом або уповноваженою ним особою внаслідок взяття проб (зразків) товарів, що перебувають під митним контролем.

В судовому засіданні адвокат Сидоренко Д. В., що діє в інтересах ОСОБА_2 зазначив, що декларант не використала таку можливість, так як у разі її ініціативи вартість переданих для дослідження зразків товарів та витрати на проведення експертизи не відшкодовуються, так як була впевнена у точності наявних відомостей у товаросупровідних документах.

Відповідно ч. 6 ст. 69 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення , виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів включно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та (або) в наслідок ненадання заявником всієї наявності у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення,що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно ст. 268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання не тягне за собою застосування санкцій.

Також, ст. 460 МК України встановлено, що допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів, або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Згідно матеріалів справи та пояснень адвоката Сидоренко Д.В.ОСОБА_2 при заповнені митної декларації керувалася виключно відомостями, що містилися в цих документах, що спростовує посилання в постанові про умисність надання декларантом недостовірних відомостей про товар.

При цьому, в суді апеляційної інстанції головним державним інспектором відділу провадження у справах про порушення митних правил управління протидії митним правопорушенням Харківської митниці Державної фіскальної служби України ОСОБА_3 було підтверджено, що ставка мита на товар за кодом, який був задекларований ОСОБА_2 була така ж сама, як і на товар за кодом визначення митного органу.

Таким чином, в даному випадку неправомірного звільнення від сплати митних платежів, або зменшення їх розміру не відбулося.

Відповідно до ч.1 ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Більш того, згідно ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Ч.1 ст.495 МК України визначає перелік доказів у справі про порушення митних правил і в тому числі зазначено і висновок експерта.

Більш того, в силу ст.ст.515, 516 МК України експертиза має призначатись посадовою особою митного органу чого в даному випадку не було зроблено.

За таких обставин до рішення Харківської митниці ДФС (а.с.15,16) слід було ставитись критично, оскільки воно не є експертним висновком в силу ст.ст.515, 516 МК України.

Між тим, відповідно до чинного законодавства України, зокрема

ч.4 ст.3 МК України, всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 мали тлумачитись на її користь.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції допустив однобічність розгляду і передчасно зробив висновок про винність ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.472 МК України, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.

Вимоги ч. 2 ст. 467 МК України регламентують, що адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючи правопорушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст. 469, 477 - 485 цього Кодексу - не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Дана норма є імперативною.

Однак в даному випадку існує колізія права щодо строків накладення адміністративного стягнення між ст. 38 КУпАП та ч. 2 ст. 467 МК України.

При наявності протиріччя між загальним нормативним актом КУпАП та спеціальним актом - МК України, відповідно до теорії права при наявності колізії права, застосовується строк, визначений спеціальним актом законодавства - Митним кодексом України.

За таких обставин, на час апеляційного розгляду строк притягнення особи до адміністративної відповідальності сплинув, а тому провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП та ч.2 ст. 467 МК України.

Керуючись ст. 294КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Кобзар О.М. задовольнити.

Постанову Київського районного суду м. Харкова від 18 липня 2017 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 472 МК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.7 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з збігом строків передбачених ст.467 МК України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області Я.В. Чопенко