Ухвала

від 27.09.2017 по справі 165/385/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Червинської М.Є., ЗавгородньоїІ.М., Попович О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, Нововолинської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Нововолинської міської ради, свідоцтва про право власності на земельну ділянку за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що їй на праві спільної часткової власності належать земельні ділянки площею 0,0293 га та 0,0293 га по АДРЕСА_2. У 2014 році земельна ділянка по АДРЕСА_1 була приватизована відповідачами без її відома і був використаний документ восьмирічної давності для погодження меж земельної ділянки, нею не надавалась згода на погодження меж земельних ділянок відповідачів. 29 квітня 2014 року Нововолинська міська рада на сесії прийняла рішення, яким погодила межі між земельними ділянками відповідачів та її з ОСОБА_10 Рішенням Нововолинської міської ради від 18 червня 2014 року власникам нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці по АДРЕСА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації з землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,0677 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Рішенням Нововолинської міської ради від 22 жовтня 2014 року спірну земельну ділянку по АДРЕСА_1 передано у власність відповідачам. Вважає, що під час приватизації земельної ділянки відповідачами було порушено вимоги чинного законодавства та порушено її права як суміжного землекористувача, оскільки немає можливості виїзду з належної їй земельної ділянки.

Посилаючись на зазначені обставини та з урахуванням уточнення позовних вимог, позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення Нововолинської міської ради від 22 жовтня 2014 року в частині затвердження ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 2 площею 0,0366 га кадастровий номер НОМЕР_1 в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд; визнати незаконним та скасувати свідоцтво на право власності на земельну ділянку серії, видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 17455074 від 25 листопада 2014 року та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 1 лютого 2017 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Нововолинської міської ради Волинської області від 22 жовтня 2014 року в частині затвердження ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки № 2 площею 0,0366 га кадастровий номер НОМЕР_1 в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 , видане державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції від 25 листопада 2014 року та скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0366 га. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 1 лютого 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати зазначене рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 6 розд. ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-МІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність оскаржуваного рішення апеляційного суду в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належать земельні ділянки площею 0,0293 га та 0,0293 га по АДРЕСА_2.Іншими співвласниками вказаних земельних ділянок є ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Згідно з рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 18 червня 2014 року № 37/14 Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 площею 0,0677 га за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 29 квітня 2014 року № 36/5 Про розгляд звернень на приватизацію та оренду земельних ділянок погоджено межу між земельними ділянками ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (АДРЕСА_1) та ОСОБА_4, ОСОБА_10 (АДРЕСА_2).

Рішенням Нововолинської міської ради Волинської області від 22 жовтян 2014 року № 40/15 Про розгляд заяв громадян на приватизацію та оренду земельних ділянок затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передано безоплатно у приватну власність для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ділянку № 1 площею 0,0311 га кадастровий № НОМЕР_3; ділянку № 2 площею 0,0366 га кадастровий № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в м. Нововолинську.

Із нотаріально посвідченої державним нотаріусом Нововолинської державної нотаріальної контори заяви від 1 липня 2006 року вбачається, що ОСОБА_10 та ОСОБА_4 згідні зі встановленням меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_3 (а. с. 84 - 86).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка, кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0366 га зареєстрована 9 жовтня 2014 року за відповідачами та належить ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на праві власності (а. с. 87 - 89).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилалась на те, що під час приватизації земельної ділянки відповідачами було порушено вимоги чинного законодавства та порушено її права як суміжного землекористувача, оскільки немає можливості виїзду з належної їй земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з п. в ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 118 ЗК України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою передбачений, а також повноваження органів виконавчої влади у частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок передбачений у ст. ст. 186, 186-1 ЗК України.

Погодження меж є виключно допоміжною стадією у процедурі приватизації земельної ділянки, спрямованою на те, щоб уникнути необов'язкових технічних помилок. При цьому ст. 198 ЗК України лише вказує, що складовою кадастрових зйомок є погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами . Із цього зовсім не слідує, що у випадку відмови суміжного землевласника або землекористувача від підписання відповідного документу - акта погодження меж - слід вважати, що погодження меж не відбулося. Видається, що погодження полягає у тому, щоб суміжнику було запропоновано підписати відповідний акт. Якщо він відмовляється це робити, орган, уповноважений вирішувати питання про приватизацію ділянки по суті, повинен виходити не із самого факту відмови від підписання акта, а із мотивів відмови (якщо вони озвучені). Якщо такими мотивами є виключно неприязні стосунки - правового значення вони не мають. Слід визнати правильною практику тих судів, які у разі виникнення спору не вважають саму по собі відсутність погодження меж підставою для того, щоб вважати прийняте рішення про приватизацію незаконним.

Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації.

Будь-яких доказів у розумінні ст. ст. 10, 60 ЦПК України, як б підтверджували відсутність заїзду до належної позивачу земельної ділянки та належність їй на праві власності будівель чи споруд, які б знаходились на належній відповідачам спірній земельній ділянці, позивачем не надано.

За таких обставин колегія суддів суду касаційної інстанції, погоджується з висновками апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги та зміст оскаржуваного рішення апеляційного суду, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, тому колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Волинської області від 28 квітня 2017 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: М.Є. Червинська

І.М. Завгородня

О.В. Попович