Рішення

від 25.10.2017 по справі 364/950/17

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/950/17

Провадження № 2/364/351/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.17 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі Кулинич Г.І.,

за участю:

сторони - не з'явилися,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1

до Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області

про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 28.08.2017 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно, в якій Позивач просить суд: визнати за ним право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері Позивача - ОСОБА_2, яка померла 29.05.2016 р., а саме на: земельну ділянку площею 4,129 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області, з кадастровим номером 3221687600:06:006:0031, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 047731.

На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 у своїй позовній заяві зазначив, що 29.05.2016 р. померла мати Позивача ОСОБА_2, після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка, площею 4,129 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області, із зазначеним кадастровим номером, підстава набуття права власності - державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІ-КВ № 047731. Позивач є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після померлої, оскільки постійно до дня смерті спадкодавця проживав разом з нею. Оформити спадщину належним чином шляхом одержання свідоцтва про право на спадщину не представилось можливим, оскільки правовстановлюючі документи на спадкове майно втрачені, а видача дублікатів цих документів та їх подальша реєстрація чинним законодавством не передбачена. З урахуванням зазначених обставин, завідувач нотаріальної контори відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті спадкодавця.

Після виправлення недоліків ухвалою Володарського районного суду Київської області від 07.09.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до слухання у попередньому судовому засіданні на 05.10.2017 р., яке було відкладено за заявою представника Позивача на 25.10.2017 р.

У попереднє судове засідання 25.10.2017 р. Позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені, представник Позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі (а.с. 36).

Представник Відповідача - Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений, 29.09.2017 р. до суду подано заяву Відповідача з проханням розгляд справи проводити без участі представника названої сільської ради, позовні вимоги визнають у повному обсязі (а.с. 30).

Відповідно до частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, розглянувши позовну заяву і додані до неї документи, інші матеріали справи, оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи дану справу, виходить з такого.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

За положеннями статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини (пункт г частини першої статті 81 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

З матеріалів справи судом встановлено, що спірна земельна ділянка, загальною площею 4,129 га, розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області. Право власності на цю земельну ділянку належало ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ КВ № 047731, виданого на підставі рішення Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області від 27.02.2001 р. № 53-13-23 та зареєстрованого 14.04.2001 р. в Книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 429, що підтверджується листом міжрайонного управління у Володарському та Тетіївському районах Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 07.08.2017 р. № 409/109-17 (а.с. 8).

Власник зазначеної земельної ділянки ОСОБА_2 померла 29.05.2016 р., що підтверджується копією свідоцтва про її смерть, серія I-ОК № 374252, виданого 30.05.2016 р. виконавчим комітетом Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 6 (а.с. 3).

За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіт не склала, спадкоємці, які прийняли спадщину та отримали свідоцтво про право на спадщину відсутні, спадкова справа не заводилася, що підтверджується надісланими на запит суду листом державного нотаріуса Володарської районної державної нотаріальної контори Київської області від 15.09.2017 р. № 238/01-16 (а.с. 25) та надісланою ним інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру від 13.09.2017 р. (а.с. 26).

За статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

Судом встановлено, що Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином померлої ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ОК № 198835, виданого повторно виконавчим комітетом Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області 03.04.2012 р., актовий запис № 07 (а.с. 4). Відтак, Позивач, є спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_2 (стаття 1261 ЦК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_3 Позивачеві (а.с. 9) та інформаційної довідки, надісланої на запит суду (а.с. 25-26), спадкова справа після померлої ОСОБА_2 не заводилася, тобто інших спадкоємців ні за заповітом, ні за законом немає. Позивач прийняв спадщину після ОСОБА_2, оскільки проживав разом із спадкодавцем до дня її смерті 29.05.2016 р. згідно з довідкою від 21.07.2017 р. № 349, виданою виконавчим комітетом Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області (а.с. 7). Оформити спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину для Позивача виявилось неможливим через втрату правовстановлюючого документа на спадкове майно (згаданого вище державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ КВ № 047731), а видача дублікатів цього документа та їх подальша реєстрація в органах державної реєстраційної служби на підставі заяв спадкоємців законом не передбачено. У зв'язку з цим приватним нотаріусом ОСОБА_3 листом від 09.08.2017 р. № 273/01-30 відмовлено Позивачу у вчиненні відповідної нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину із роз'ясненням про можливість вирішення питання в судовому порядку (а.с. 9). Копію оголошення в газеті про недійсність втраченого державного акта на право приватної власності на землю, серії ІІ-КВ № 047731, виданого на ім'я ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 4,129 га, призначену для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області, додано до позовної заяви (а.с. 10).

За таких встановлених обставин суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене спадкове майно, а саме: на земельну ділянку площею 4,129 га, призначену для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області та належала померлій матері Позивача - ОСОБА_2.

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивача є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 78, 81 Земельного кодексу України, статтями 16, 316, 328, 373, 1216-1218, 1220-1223,1225, 1258, 1261 ЦК України, статтями 3, 10, 11, 57, 60, 130, 174, 197, 208, 209, 212-215, 222, 223, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в порядку спадкування за законом після померлої 29.05.2016 р. ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 4,129 га, призначену для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Тадіївської сільської ради Володарського району Київської області, яке належало ОСОБА_2 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 047731, зареєстрованого 14.04.2001 р. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 429.

Копії рішення надіслати сторонам у справі.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку оскарження або після перегляду в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Л.А. Макаренко