Ухвала

від 19.10.2017 по справі 357/1927/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/1927/17 Головуючий у І інстанції Дмитренко А. М. Провадження № 22-ц/780/4953/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1 Категорія 22 19.10.2017

УХВАЛА

Іменем України

19 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Савченка С.І., Білоконь О.В.,

за участю секретаря - Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, треті особи: Управління Держгеокадастру у Білоцерківському районі, ОСОБА_5, про визнання недійсними розпорядження та договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію ,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з указаним позовом, який мотивували тим, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18 серпня 2015 року вони придбали у ОСОБА_6 в рівних частках нежитлову будівлю загальною площею 703,2 кв.м, що розташована по вул. Радянській, 2-а у с.Потіївка Білоцерківського району Київської області, яка знаходиться на земельній ділянці площею 0,6500 га, кадастровий номер 3220483501:02:029:0027, в якому зазначено, що з моменту набрання договором чинності до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована нежитлова будівля в розмірі 0,6500 га згідно кадастрового плану. В подальшому позивачі дізналися, що земельної ділянки з вказаним у договорі кадастровим номером не існує, а придбана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3220485600:03:007:0057, яка перебуває в користуванні ОСОБА_4

Позивачі зазначали, що згідно з розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації № 568 від 03 серпня 2012 року ОСОБА_4 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,5 га за рахунок земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області. Розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації №225 від 20 червня 2013 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району. Цим же розпорядженням надано ОСОБА_4 в оренду на 5 років земельну ділянку загальною площею 0,4932 га для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району. На підставі даного розпорядження 25 травня 2013 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 укладено договір оренди вказаної вище земельної ділянки. 28 серпня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про інше речове право (право оренди земельної ділянки) № 2322062.

Позивачі вважають, що розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 20 червня 2013 року №225 та договір оренди земельної ділянки, є недійсними з тих підстав, що земельна ділянка надана в оренду не уповноваженим органом, з порушенням порядку припинення права власності на земельну ділянку КСП Потіївське , оскільки питання розпорядження спірною земельною ділянкою не відноситься до компетенції Білоцерківської районної державної адміністрації.

З урахуванням наведеного позивачі просили визнати недійсним розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації за № 225 від 20 червня 2013 року Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 в межах Потіївської сільської ради , яким надано ОСОБА_4 в оренду на 5 років земельну ділянку за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , загальною площею 0,4932 га, для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області; визнати недійсним договір №08 оренди земельної ділянки загальною площею 0,4932 га, який укладено 25 червня 2013 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4, для обслуговування господарських будівель та дворів за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , строком на 5 років, яка розміщена в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області, зареєстрований 28 серпня 2013 року № 2322062; скасувати запис про державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) на земельну ділянку, кадастровий номер 3220485600:03:007:0057, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, площею 0,4932 га за ОСОБА_4, №2322062 від 28 серпня 2013 року, проведену державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 серпня 2017 року залучено до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_5 (а.с.137-138).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2017 року в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено .

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що Білоцерківською районною державною адміністрацією правомірно та в межах своїх повноважень прийнято розпорядження про надання ОСОБА_4 в оренду спірної земельної ділянки, оспорюваний договір оренди земельної ділянки, який укладений між Білоцерківською районною державною адміністрацією правомірно та ОСОБА_4, не суперечить вимогам закону та позивачами не доведено, що внаслідок укладення зазначеного договору оренди земельної ділянки порушуються їх права. За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 18 серпня 2015 року між ОСОБА_6 та позивачами ОСОБА_2, ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, за умовами якого продавець передав у власність, а покупці прийняли в рівних частках кожен належну продавцю на праві власності нежитлову будівлю літ. А загальною площею 703,2 кв.м, що розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Потіївка, вул. Радянська, 2-а. Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_8 та зареєстрований в реєстрі за № 972.

У пункті 3 договору купівлі-продажу зазначено, що нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,6500 га, яка не приватизована та розташована за адресою: Київська область, Білоцерківський район, с. Потіївка, вул. Радянська, 2-а, кадастровий номер 3220483501:02:029:0027.

Позивачі зареєстрували право спільної часткової власності по 1/2 частині за кожним на нежитлову будівлю літ. А площею 703,2 кв.м, яка розташована по вул. Радянській, 2а у с. Потіївка Білоцерківського району Київської області, що підтверджується копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Обґрунтовуючи вимоги позову, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначали, що вони дізналися, що земельної ділянки з вказаним у договорі кадастровим номером не існує, а придбана нежитлова будівля знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 3220485600:03:007:0057, яка перебуває в користуванні ОСОБА_4

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 03 серпня 2012 року № 568 Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 в межах Потіївської сільської ради надано ОСОБА_4 дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 0,5 га за рахунок земель запасу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

На підставі вказаного розпорядження фізичною - особою підприємцем ОСОБА_9, який має ліцензію Держкомзему України серії АГ №583206 від 01 квітня 2011 року, виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області

Згідно з розпорядженням Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 20 червня 2013 року № 225 Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4 в межах Потіївської сільської ради затверджено технічну документацію із землеустрою, розроблену фізичною - особою підприємцем ОСОБА_9, щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ОСОБА_4, за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району Київської області та надано ОСОБА_4 в оренду на 5 років земельну ділянку за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , загальною площею 0,4932 га, для обслуговування господарських будівель та дворів в адміністративних межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району.

25 червня 2013 року між Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області та ОСОБА_4 укладено договір № 08 оренди земельної ділянки, згідно якого ОСОБА_4 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4932 га для обслуговування господарських будівель та дворів за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське в адміністративних межах Потіївської сільської ради, строком на 5 років.

Згідно з п.2.1 договору оренди земельна ділянка, що передається в оренду, перебуває у державній власності.

28 серпня 2013 року державним реєстратором Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції проведено державну реєстрацію права оренди за ОСОБА_4 на підставі вказаного вище договору оренди на земельну ділянку площею 0,4932 га, кадастровий номер 3220485600:03:007:0057, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, для обслуговування господарських будівель та дворів, адреса: Київська область, Білоцерківський район, Потіївська сільська рада, номер запису 2322062.

По справі встановлено, що в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_4 є погодження Потіївської сільської ради щодо надання в оренду вказаної земельної ділянки, оформлене рішенням від 23 березня 2011 року № 05-38, висновки управління Держкомзему у Білоцерківському районі та відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Білоцерківської РДА про наявні обмеження у використанні земельної ділянки, а саме, щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, дотримання режиму використання.

Судом першої станції вірно встановлено, що ні в договорі оренди земельної ділянки, ні у висновках уповноважених органів, не зазначено про те, що на даній земельній ділянці, яка відводиться в оренду ОСОБА_4, розміщена нежитлова будівля площею 703,2 кв.м, яка придбана позивачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у 2015 році.

З кадастрового плану земельної ділянки площею 0,4932 га та з кадастрового плану земельної ділянки площею 0,6500 га, який є додатком до договору купівлі-продажу вбачається, що ці дві земельні ділянки мають різну конфігурацію (а.с.17, 40).

Згідно з даними довідки управління Держкомзему у Білоцерківському районі Київської області у проекті землеустрою згідно державної статистичної звітності (форми 6-зем) станом на 01 серпня 2012 року земельна ділянка, яка планується для відведення в оренду ОСОБА_4 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 0,4932 га, відводиться за рахунок земель сільськогосподарського призначення бувшого КСП Потіївське (господарські будівлі), за межами населеного пункту, в межах Потіївської сільської ради Білоцерківського району (а.с.46).

Обґрунтовуючи вимоги про визнання недійсними розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 20 червня 2013 року № 225 та договору оренди земельної ділянки, позивачі зазначали, що вказане розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації та договір оренди підлягають скасуванню з тих підстав, що спірна земельна ділянка надана в оренду не уповноваженим органом, з порушенням порядку припинення права власності на земельну ділянку КСП Потіївське і питання розпорядження спірною земельною ділянкою не відноситься до компетенції Білоцерківської районної державної адміністрації.

Разом з тим, пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Тобто, несільськогосподарські угіддя відповідно до вказаного Указу Президента України не підлягали до паювання та, відповідно, не паювалися.

Судом першої інстанції встановлено, що земельна ділянка, яка передана в оренду ОСОБА_4, належить до земель державної власності.

Згідно з п.12 Прикінцевих положень ЗК України (в редакції закону на час прийняття розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 03 серпня 2012 року) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України (в редакції статті на час вирішення питання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.3 ст. 122 ЗК України (в редакції статті на час прийняття розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації Київської області від 03 серпня 2012 року) було встановлено, що районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) сільськогосподарського використання; б) ведення водного господарства; в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо) з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

За положеннями ст.123 ЗК України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проекту він повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

По справі встановлено, що на виконання вказаних вище вимог закону відповідач ОСОБА_4 звернувся з відповідним клопотанням про надання йому в оренду земельної ділянки до уповноваженого органу - Білоцерківської районної державної адміністрації, оскільки земельна ділянка розміщена за межами населеного пункту, призначена для сільськогосподарських потреб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Білоцерківська районна державна адміністрація, вирішуючи питання про надання дозволу ОСОБА_4 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку, діяла в межах наданих їй законом повноважень.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.377 ЦК України (в редакції статті на час укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18 серпня 2015 року) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Згідно з положеннями ст.120 ЗК України (в редакції статті на час укладення договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 18 серпня 2015 року) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Судом першої інстанції встановлено, що попереднім власником придбаної позивачами нежитлової будівлі був ОСОБА_6

Згідно з договором купівлі-продажу житлової будівлі від 18 серпня 2015 року вказано, що документом, який підтверджує право власності ОСОБА_6 на нежитлову будівлю є ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 11 грудня 2008 року, справа № 2-7918/2008 р., зареєстрована Білоцерківським МБТІ 14 січня 2009 року, номер запису 400 в книзі 3, реєстраційний номер 25304339.

Однак доказів того, яка саме земельна ділянка була у користуванні ОСОБА_6 матеріали справи не містять і таких доказів позивачами не надано.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з кадастрового плану земельної ділянки площею 0,4932 га, кадастрового плану земельної ділянки площею 0,6500 га та зведеного кадастрового плану цих земельних ділянок (а.с.161), не вбачається, що придбана позивачами нежитлова будівля розміщена на земельній ділянці, яка перебуває в оренді ОСОБА_4 При цьому, суд обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивачів на те, що земельна ділянка, яку орендує ОСОБА_4, це та ж сама земельна ділянка, на якій розташована придбана позивачами нежитлова будівля, оскільки ці земельні ділянки мають різну конфігурацію та різні кадастрові номери.

ОСОБА_6, як попередній власник придбаної позивачами нежитлової будівлі, не оспорював розпоряджень Білоцерківської районної державної адміністрації про передачу в оренду ОСОБА_4 відповідної земельної ділянки, за захистом своїх прав як власника не звертався і таких доказів позивачі суду не надали.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року (справа № 6-951цс16) та відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано не прийняв до уваги посилання позивачів на те, що при вирішенні питання про надання в оренду ОСОБА_4 земельної ділянки, порушено вимоги діючого законодавства та права КСП Потіївське як власника землі, оскільки позивачі не уповноважені представляти ні інтереси держави, ні інтереси КСП Потіївське в судовому засіданні.

З наведених підстав не заслуговують на увагу і доводи апеляційної скарги про те, що Білоцерківською районною державною адміністрацією Київської області неправомірно передано в оренду ОСОБА_4 земельну ділянку за рахунок земель сільськогосподарського призначення КСП Потіївське , посилаючись на те, що станом на час укладення спірного договору оренди земельної ділянки майно КСП Потіївське перебувало у приватній власності його колишніх членів.

Отже, встановивши вказані обставини та виходячи з положень ст.60 ЦПК України, згідно з якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові.

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, яким судом надана належна правова оцінка, на правильність висновків суду не впливають та їх не спростовують.

Що стосується клопотання представника позивачів - адвоката ОСОБА_10 про долучення до матеріалів справи копій письмових відповідей Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03 жовтня 2017 року (а.с.208-211), які, на її думку, підтверджують недійсність розпорядження Білоцерківської районної державної адміністрації від 20 червня 2013 року №225 та оспорюваного договору оренди земельної ділянки №08 від 25 червня 2013 року, то воно не підлягає задоволенню, а вказані документи не можуть бути прийняті та досліджені апеляційним судом, з таких підстав.

У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року №12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку роз`яснено, що згідно з положеннями ч.2 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

За змістом п.6 ч. 3 ст.295, ч. 2 ст. 303 та п. 1 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею, або які неправомірно не були цим судом прийняті та досліджені, або доказами, які судом першої інстанції досліджувались із порушенням установленого порядку.

Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов'язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання (ч.2 ст. 208, ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 304 ЦПК України).

Згідно роз'яснень, наданих у вказаному пункті постанови Пленуму Верховного Суду України, дослідження нових доказів провадиться, зокрема, якщо суд першої інстанції необґрунтовано відмовив учаснику процесу в дослідженні доказів, що могли мати значення для вирішення справи (необґрунтовано відмовив у призначенні експертизи, витребуванні доказів, якщо їх подання до суду для нього становило певні труднощі тощо).

З наданих представником позивачів - адвокатом ОСОБА_10 копій письмових відповідей Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03 жовтня 2017 року вбачається, що вони складені за наслідками розгляду її запитів від 10 вересня 2017 року.

Тобто, запити адвоката ОСОБА_10 та відповіді Головного управління Держгеокадастру у Київській області на них були складені після ухвалення судом рішення по даній справі.

Представник позивачів - адвокат ОСОБА_10 не довела, що у позивачів та їх представника - адвоката ОСОБА_11, який брав участь у суді першої інстанції, з поважних причин не було можливості отримати вказані докази та подати їх до суду першої інстанції.

Посилання представника позивачів - адвокат ОСОБА_10 на те, що вона не брала участі у справі в суді першої інстанції, не є поважною причиною неможливості подати до суду першої інстанції вказаних документів, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ще 22 лютого 2016 року, кожний окремо, уклали з адвокатом ОСОБА_10 договори, за умовами яких остання зобов'язалася представляти і захищати права та інтереси позивачів в суді та в інших органах, підприємствах та установах всіх форм власності (а.с.190-193), тобто, до ухвалення судом рішення по даній справі.

За таких обставин, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для задоволення клопотання представника позивачів - адвоката ОСОБА_10 про долучення до матеріалів справи копій письмових відповідей Головного управління Держгеокадастру у Київській області від 03 жовтня 2017 року, а також прийняття та дослідження цих документів.

Матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Ураховуючи наведене та положення ст.308 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 вересня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді