Рішення

від 19.10.2017 по справі 902/875/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 жовтня 2017 р. Справа № 902/875/17

Господарський суд Вінницької області в складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Німенко О.І. розглянувши матеріали справи

за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк", м.Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю "7 Меридіан", м.Вінниця

про стягнення 182791,60 грн згідно кредитного договору

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №7821-К-О від 28.12.2016);

відповідача не з'явився.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "7 Меридіан" 182791,60 грн заборгованості згідно договору банківського обслуговування від 19.02.2015, з яких: 50000,00 грн - заборгованості за кредитом; 65794,44 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом та 66997,16 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/875/17 з призначенням її до розгляду.

В судове засідання на визначену дату (19.10.2017) з'явився представник позивача ОСОБА_1, який заявлений позов підтримав; просив суд його задовольнити в повному обсязі.

Поряд з цим, відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 19.09.2017, яка надсилалась йому рекомендованою кореспонденцією за адресою, яка відповідає тій, що значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.59) відповідач зареєстрований за адресою, яка відповідає тій адресі, за якою надсилалась останньому ухвала суду про порушення провадження у справі 19.09.2017, яка органом поштового зв'язку повернута на адресу суду (03.10.2017) з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до абзацу першого пункту 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Згідно ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою , вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 вказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

19.02.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "7 Меридіан" (клієнт, відповідач) підписано з публічним акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (банк, позивач) заяву "Про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг" та тарифами банку (а.с.12).

24.02.2015 товариством з обмеженою відповідальністю "7 Меридіан" була підписана заява про відкриття поточного рахунку №26008052633356 (а.с.11) в тому числі і для договору банківського обслуговування від 19.02.2015.

За умовами заяви від 19.02.2015 клієнт банку, підписавши дану заяву клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками, розміщеними на сайті банку www.pb.ua, Тарифами банку, які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування від 19.02.2015.

Після підписання договору банківського обслуговування та приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг клієнту надається право користуватися банківськими послугами ПАТ КБ "Приватбанк", однією з яких є послуга "Гарантований платіж".

Розділом 3.2.2 "Умов та Правил надання банківських послуг" регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", інформація про послугу "Гарантований платіж" розміщена на Інтернет-сайті www.privatbank.ua (а.с.38-45).

Згідно п.3.2.2.1 "Умов та Правил надання банківських послуг", Банк надає Клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (гарантований платіж або заявка), в обмін на зобов'язання Клієнта поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відповідна кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання Клієнтом платежів за платіжними дорученнями (заявками на договірне списання коштів) з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшим перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказано в заявці.

У разі необхідності отримання одержувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24") подає в Банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою з обов'язковими реквізитами.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2015 ТОВ "Меридіан" скористувався послугою "Гарантований платіж" шляхом створення в системі інтернет-клієнт-банк "Приват24" заявки №5 про перерахування 26.04.2015 на рахунок третьої особи за рахунок кредитних коштів 50000,00 грн (а.с.16).

26.04.2015 кредитні кошти в сумі 50000,00 грн були перераховані банком, що відображено у банківській виписці по рахунку №20624052616623, №20621052617573 за період з 06.04.2015 по 31.08.2017 (а.с.17-18).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, ПАТ КБ "ПриватБанк" надав ТОВ "Меридіан" кредитні кошти за послугою "Гарантований платіж", згідно поданої останнім заявки №5 на суму 50000,00 грн.

Однак, відповідач скориставшись кредитними коштами не здійснив погашення заборгованості, у зв'язку з чим станом на 30.08.2017 за останнім рахується заборгованість за договором банківського обслуговування від 19.02.2015 (послуга гарантований платіж) в розмірі 182791,60 грн (заборгованість за кредитом 50000,00 грн, заборгованість по процентам 65794,44 грн та пеня 66997,16 грн), що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, давши їм оцінку, дійшов висновку, що між сторонами виникли відносини, що підпадають під регулювання наступних статей чинного законодавства.

Відповідно до ст.6, ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

У ст.633 ЦК України передбачено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

В ч.1 ст.1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

У ч.1 ст.1067 ЦК України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Отже, суд приходить до висновку, що Умови та правила надання банківських послуг, до яких приєднався відповідач, згідно заяви 19.02.2015, містить істотні умови змішаного договору - кредитного договору та договору банківського рахунку. Крім того, суд вважає, що підписання сторонами Умов та правил надання банківських послуг є дотриманням письмової форми такого змішаного договору.

Як вбачається із матеріалів справи взяті на себе зобов'язання за послугою "Гарантований платіж" позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі 50000,00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку останнього №20624052616623, №20621052617573 за період з 06.04.2015 по 31.08.2017 (а.с.17-18).

Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 19.02.2015 належним чином не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитом в сумі 50000,00 грн.

При цьому слід зазначити, що відповідачу нараховано 65794,44 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом та 66997,16 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач не надав суду доказів здійснення з позивачем розрахунків по сумі основного боргу в розмірі 125072,25 грн, контррозрахунку позовних вимог, а тому дані вимоги позивача підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно п. 3.2.2.2. Умов та Правил (в редакції на квітень 2015), за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконанння заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних від розміру кредиту, зазначеного в заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПриватБанк" відсотки в розмірі 28%, а починаючи з 01.07.2014 в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Таким чином, відповідно до Умов користування кредитом відповідач за період з 06.04.2015 по 31.08.2017 повинен був сплатити позивачу відсотки за користування кредитом, що ним вчинено не було.

Тому, станом на день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем по відсоткам за користування кредитом складає 65794,44 грн.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати позивачу відсотків за користування кредитом чи доказів обґрунтованих підстав неможливості виконання даного зобов'язання, а тому дані вимоги позивача також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також, судом розглянуто вимогу позивача про стягнення з відповідача 66997 грн - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором за період з 06.04.2015 по 31.08.2017, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Частиною 2 ст. 217 ГК України передбачено такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Стаття 549 ЦК України вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно п. 3.2.2.10.1. Умов та Правил надання банківських послуг у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом , передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1.-3.2.2.10.3 здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Таким чином, заявлена позивачем вимог про стягнення з відповідача пені за прострочення погашення кредиту є правомірним, оскільки відповідає умовам укладеного договору та чинного законодавства.

Перевіркою правильності розрахунку пені за прострочення погашення кредиту не виявлено помилок, що свідчить про обґрунтованість заявленої до стягнення сум.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду будь-яких належних та допустимих доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості по кредиту, процентам за користування кредитом та пені.

Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "7 Меридіан" (21037, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.71; код ЄДРПОУ 35762587) на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50; код ЄДРПОУ 14360570) 50000,00 грн заборгованості за кредитом; 65794,44 грн заборгованості по процентам за користування кредитом; 66997,16 грн пені та 2741,87 грн судових витрат на судовий збір.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 25 жовтня 2017 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу - ТОВ "7 Меридіан" (21037, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.71).