Рішення

від 19.10.2017 по справі 906/570/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" жовтня 2017 р. Справа № 906/570/17

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

секретар судового засідання Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

прокурор: Рудченко М.М. - посв.№031535 від 23.01.2015;

від 1-го позивача: не з'явився

від 2-го позивача: ОСОБА_1 - дов. №1138/01-39 від 11.08.2017

від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 10.06.2016; ОСОБА_3 - дов. від 10.06.2016

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі

1) Житомирської обласної державної адміністрації

2) Хорошівської районної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон"

про стягнення 226831,86грн, розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 5,6800га (згідно заяви від 14.08.2017)

Керівник Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації, Хорошівської районної державної адміністрації звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон" з вимогою стягнути із відповідача на користь Хорошівської районної державної адміністрації заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 167997,69грн; розірвати договір оренди землі від 09.01.2009, укладений між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон"; зобов'язати відповідача повернути Хорошівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,6800 га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с.Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати згідно умов договору оренди землі від 09.01.2009.

15.08.2017 за вх.№02-44/767/17 від 15.08.2017 від Коростишівської місцевої прокуратури надійшла заява про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь Хорошівської РДА заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 226831,86грн; розірвати договір оренди землі від 09.01.2009, що укладений між Володарсько-Волинською РДА та ТОВ "Кам'яний регіон"; зобов'язати ТОВ "Кам'яний регіон" повернути Хорошівській РДА земельну ділянку площею 5,6800 га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с. Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською РДА та відповідачем.

Ухвалою від 15.08.2017 суд прийняв заяву прокурора про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову вх.№02-44/767/17 від 15.08.2017 до розгляду та вважає заявленим до розгляду спір про стягнення з відповідача на користь Хорошівської районної державної адміністрації заборгованості по орендній платі за землю в розмірі 226831,86грн; розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон"; зобов'язання ТОВ "Кам'яний регіон" повернути Хорошівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,6800га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с. Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та відповідачем.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених, зокрема, у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову. Наполягав на задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон" та зобов'язання ТОВ "Кам'яний регіон" повернути Хорошівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,6800га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с. Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009.

Представник 1-го позивача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 171).

Представник 2-го позивача в судовому засіданні позовну вимогу щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати підтримав. Водночас, надав письмову заяву про відмову від позову в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон", та зобов'язання останнього повернути 2-му позивачу спірну земельну ділянку.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, надали квитанцію №N1С9Н58520 від 17.10.2017 про внесення орендної плати за вересень 2017 року.

Розглянувши заяву 2-го позивача від 19.10.2017 про відмову від позову в частині вимог про розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон", та зобов'язання останнього повернути 2-му позивачу спірну земельну ділянку, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.6 ст.29 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Варто зауважити, що, як зазначається в п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №7 "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам" (з відповідними змінами і доповненнями), відмова прокурора від поданого ним позову не є обов'язковою для позивача, і так само відмова позивача від позову не є обов'язковою для прокурора, оскільки така відмова не означає вибуття позивача з процесу чи зміни його процесуального статусу. У відповідних випадках спір підлягає вирішенню по суті. У разі коли обидва згадані учасники судового процесу - прокурор і позивач - заявили про відмову від позову, суд може припинити провадження зі справи згідно з пунктом 4 частини першої статті 80 ГПК, з урахуванням вимог частини шостої статті 22 ГПК; такі ж наслідки настають, якщо позивач відмовився від позову (повністю або в певній частині), а прокурор, зі свого боку, не підтримує відповідні позовні вимоги та не наполягає на їх задоволенні, про що він письмово або усно (із зазначенням про це в протоколі судового засідання) повідомив суд.

Враховуючи викладене, а також той факт, що прокурор наполягав на задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон" та зобов'язання ТОВ "Кам'яний регіон" повернути Хорошівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,6800га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с. Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009, про що, зокрема, свідчить протокол судового засідання від 19.10.2017, суд дійшов висновку, що спір у цій частині підлягає вирішенню по суті.

Заслухавши прокурора, представників 2-го позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

09.01.2009 між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією, перейменовано на Хорошівську районну державну адміністрацію згідно розпорядження Володарсько-Волинської районної державної адміністрації №254 від 21.09.2017 (а.с. 95-96) (орендодавець, 2-ий позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон" (орендар, відповідач) укладено договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п.1 якого орендодавець надає (продовжує), а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку землі промисловості, яка знаходиться на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району (за межами населеного пункту біля с.Човнова) (а.с. 13-17).

Згідно п.3 зазначеного Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,6800га, в тому числі під відкритими розробками - 5,6800га.

Пунктами 15 і 16 Договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для промислової розробки Човновського родовища граніту. Цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п.20 Договору).

Так, у матеріалах справи знаходиться акт приймання-передачі об'єкта оренди від 09.01.2009, за яким орендодавець передає, а орендар - приймає в оренду строком до 18.11.2024 земельну ділянку загальною площею 5,6800га, в тому числі під відкритими розробками - 5,6800га (а.с. 27).

Також, прокурором подано в матеріали справи акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТОВ "Кам'яний регіон" на території Зубринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області від 19.12.2008, в якому вказано, що до користування земельною ділянкою ТОВ "Кам'яний регіон" приступає з часу підписання цього акта і державної реєстрації договору оренди (а.с. 29).

Договір оренди землі від 09.02.2009 зареєстровано у Володарсько-Волинському реєстраційному офісі Житомирської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» 09.01.2009 за №040920600001.

Таким чином, спірна земельна ділянка була передана в оренду відповідачу належним чином.

Надавши правову оцінку усім доказам, наданим прокурором і позивачем, наявним у матеріалах справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору від 09.01.2009, який за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується зі ст.93 Земельного кодексу України, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі).

Згідно ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України) (ч.2 ст.21 Закону України "Про оренду землі").

Загалом, системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, далі - ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК платниками податку є, зокрема, землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати (висновок Верховного Суду України у постанові від 02.12.2014 в адміністративній справі 21-274а14, № 42010791).

Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим, та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку (підпункт 1.3 пункту 1 постанови Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин").

Так, відповідно до п.9 договору оренди землі від 09.01.2009 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а саме - 53534,00грн в рік.

Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п.10 Договору).

Пунктом першим статті 193 ГК України та ст.526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно п.11 Договору орендна плата вноситься у такі строки щомісячно у розмірі 1/12 частини орендної плати до 30 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання з внесення орендної плати за договором оренди землі від 09.01.2009 належним чином не виконав, що, зокрема, підтверджується довідкою №370/7/06-05-07-05 від 09.08.2017 Хорошівського відділення Коростенської ОДПІ Головного управління ДФС у Житомирській області, з якої вбачається, що заборгованість відповідача з орендної плати за землю за період 23.06.2015-01.08.2017 становить 226831,21грн (а.с. 63-64).

Таким чином, станом на день звернення з позовною заявою до суду (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог та зміну предмету позову) в Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон" перед Хорошівською районною державною адміністрацією існувала заборгованість у сумі 226831,21грн (за період 23.06.2015-01.08.2017).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 226831,21грн боргу з орендної плати за землю обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та ТОВ "Кам'яний регіон"; зобов'язання ТОВ "Кам'яний регіон" повернути Хорошівській районній державній адміністрації земельну ділянку площею 5,6800га, яка знаходиться на території колишньої Зубринської сільської ради, біля с. Човнова Хорошівського району Житомирської області, яка була передана в оренду згідно договору оренди землі від 09.01.2009, укладеного між Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією та відповідачем суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, п.38 Договору встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Статтею 651 ЦК України та ст.ст.31, 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в разі невиконання сторонами обов'язків, визначених ст.ст.24, 25 Закону України "Про оренду землі" і умовами договору.

Так, у постанові Верховного Суду України (судова палата у господарських справах) від 08.05.2012 у справі №5021/966/2011 викладено правову позицію про те, що приписи ч.2 ст. 651 ЦК України є загальними для розірвання будь-якого договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі і с т о т н о г о порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Водночас, варто зауважити, що п.14 договору оренди землі від 09.01.2009 передбачає, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором справляється пеня із розрахунку 120% річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день (його частини) погашення, за кожен календарний день прострочення.

Тобто, позивач може захистити свої права та інтереси у визначений в п.14 Договору правовий спосіб.

Водночас згідно ст.18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.

Згідно п.15 договору земельна ділянка передається в оренду для промислової розробки Човновського родовища граніту.

За змістом п.8 договору оренди землі від 09.01.2009 договір укладено саме н а ч а с т е р м і н у д і ї с п е ц і а л ь н о г о д о з в о л у (ліцензії) на користування надрами до 18.11.2024.

Так, відповідачем у матеріали справи подано спеціальний дозвіл на користування надрами №3516 від 18.11.2004, термін дії якого становить 20 (двадцять) років (а.с. 182).

Про наміри відповідача надалі орендувати спірну земельну ділянку та сплачувати за користування нею орендну плату свідчить, зокрема, надана останнім квитанція №N1С9Н58520 від 17.10.2017 про внесення орендної плати за вересень 2017 року (а.с. 184).

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі від 09.01.2009.

Оскільки, судом відмовлено в позові в частині розірвання договору оренди землі від 09.01.2009, то і вимога щодо повернення земельної ділянки, яка є предметом даного договору, не підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідач позов у частині вимог щодо стягнення 226831,21грн боргу з орендної плати за підставою та предметом не спростував, доказів внесення орендних платежів у зазначеному розмірі не надав, і такі в матеріалах справи відсутні.

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 226831,21грн боргу з орендної плати є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.

Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон" (12125, Житомирська область, Хорошівський район, с. Човнова; ідентифікаційний код 33093705) на користь Хорошівської районної державної адміністрації (12101, Житомирська область, смт Хорошів, вул. Героїв України, 6; ідентифікаційний код 04053631):

- 226831,21грн - боргу з орендної плати.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кам'яний регіон" (12125, Житомирська область, Хорошівський район, с. Човнова; ідентифікаційний код 33093705) на користь Прокуратури Житомирської області (розрахунковий рахунок 35215069011049, МФО 820172, ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 02909950):

- 3402,47грн - судового збору.

4.В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 25.10.17

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - 1-му позивачу (рек. з повід.)