Ухвала

від 24.10.2017 по справі 907/268/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

УХВАЛА

24.10.2017 Справа № 907/268/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Андрейчук Л.В., суддя - Васьковський О.В., суддя - Ушак І.Г. розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Панком» , с. Минай Закарпатської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудпро» , м. Ужгород до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Панком» , с. Минай Закарпатської області про стягнення заборгованості в сумі 209894,40 грн.( в т. ч. 176953,50 грн. - основна заборгованість, 2246,08 грн. - 3% річних, 20975,82 грн. - пеня, 9719,00 грн. - інфляційні втрати),

Представники:

від позивача - не з'явився ;

від відповідача (заявника) - ОСОБА_1, представник за довіреністю.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Вудпро» , м. Ужгород задоволено частково.

17.10.2017 року за вх. №02.3.1-11/12397/17 до канцелярії господарського суду Закарпатської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Панком» , с. Минай Закарпатської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17.

Присутній в судовому засіданні представник заявника просить суд задоволити заяву про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17 на 12 місяців.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі належно уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, причин неявки не повідомив.

Згідно з п. 7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як вбачається з п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України , підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Суд відзначає, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до статей 32 , 33 Господарського процесуального кодексу України .

Так, за змістом статті 32 Господарського процесуального кодексу України , наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюються на підставі доказів - фактичних даних.

Докази, у відповідності зі статтею 34 Господарського процесуального кодексу України , повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

Заявник зазначає, що обставиною яка ускладнює та унеможливлює виконання рішення суду є те, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі. На підтвердження викладених в заяві обставин, заявник, долучив до матеріалів зазначеної заяви ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2017 року, та договір кредиту за овердрафтом від 11.11.2015 року №02-1/3о-105-15. За твердженням заявника ухвала Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2017 року підтверджує що на рахунки та майно заявника накладено арешт у кримінальному провадженні, що ускладнить та робить неможливим виконання рішення господарського суду від 03.10.2017 року по справі №907/268/17. Наведене твердження заявника не відповідає дійсності, оскільки, як встановлено колегією суддів, відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24.04.2017 року арешт накладено лише на майно заявника, а не на його рахунки. Також, колегія суддів зазначає, що наявність у заявника договору кредиту за овердрафтом від 11.11.2015 року №02-1/3о-105-15 не є обставиною, що утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17.

Отже, заявником не подано суду жодних належних доказів на підтвердження викладених в заяві обставин його тяжкого фінансового стану, та того, що результати господарської діяльності будуть позитивними, та що розстрочення наявної у заявника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17, як на тому наполягає відповідач, і у майбутньому надасть можливість заявнику акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення без створення ризику визнання його банкрутом та для погашення наявної заборгованості.

За змістом ст. 121 ГПК України тяжкий фінансовий стан відповідача не є підставою для розстрочки виконання рішення суду.

Водночас суд наголошує на тому, що згідно ч. 1 ст. 42 та ч. 2 і ст. 218 Господарського кодексу України , підприємництвом визнається самостійна, ініціативна та на власний ризик господарська діяльність, а відсутність у боржника необхідних коштів не може бути обставиною, що звільняє від господарсько-правової відповідальності за невиконання господарських зобов'язань.

Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконання рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено, що розстрочка виконання рішення суду сприятиме як можливості продовження господарської діяльності заявника, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Разом з тим, розглянувши мотиви поданої заяви, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, дослідивши наявні докази, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Панком» , с. Минай Закарпатської області про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17 на 12 місяців.

Керуючись ст. ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю „Панком» , с. Минай Закарпатської області від 17.10.2017 року за вх. №02.3.1-11/12397/17 про розстрочку виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 03.10.2017 року по справі №907/268/17 на 12 місяців - відмовити.

Головуючий суддя Андрейчук Л.В.

Суддя Васьковський О.В.

Суддя Ушак І.Г.