Ухвала

від 24.10.2017 по справі 908/2110/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.10.2017 Справа № 908/2110/17

Суддя Федорова Олена Владиславівна розглянувши матеріали:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Малахіт» (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 24)

до відповідача 1. публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д)

2. Мелітопольської міської державної нотаріальної контори (72318, Запорізька область, м. Мелітополь, бул. 30-річчя Перемоги, буд. 19)

про зняття заборони на відчуження нерухомого майна, належного на праві власності товариству з обмеженою відповідальністю фірма "МАЛАХІТ" (Код ЄДРПОУ 22158894, адреса місцезнаходження: 72316, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, б. 24), яку було накладено Мелітопольською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави укладеного між ПП фірма «Малахіт» та КБ «Приватбанк», посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996 року за реєстровим номером 2-1325, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 2111131, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, підстава виникнення - договір застави, б/н, Меліт. держнотконтора, додаткові дані: архівний номер: 5991102АР1, архівна дата 04.02.1998 року, дата виникнення 23.05.1996р., № реєстра: 20202-105, внутр. № 7601692523ЕР29303АЗР, реєстратор Запорізький обласний державний нотаріальний архів.

встановив, що у прийнятті позовної заяви слід відмовити у зв'язку із наступним.

Відповідно до ст. 62 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Перелік справ, підвідомчих до розгляду в господарських судах, визначений ст.12 ГПК України.

В той же час, статтею 1 Закону України «Про нотаріат» №3425-XII від 02 вересня 1993 року встановлено, що нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Із наведеної норми випливає, що на нотаріуса покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Предметом спору є зняття заборони на відчуження майна, яке внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження, у вигляді заборони на «невизначене майно, все майно» позивача.

Порядок внесення (вилучення) записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регулюється Положенням про єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №31/5 від 09 червня 1999 року (у редакції на момент внесення запису) (далі - Положення).

Так, пунктом 1.1 Положення встановлено, що Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (далі - Реєстр заборон) - це електронна база даних, яка містить відомості про: обтяження нерухомого майна: накладені заборони відчуження та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони відчуження та арешти нерухомого майна.

Держателем Реєстру заборон є Міністерство юстиції України (пункту 1.3 Положення).

Відповідно до пункту 1.5 Положення, Реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу.

Згідно з пункту 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною контрою або приватним нотаріусом - Реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.

Таким чином, відповідно до вказаного Положення державні нотаріальні контори виступають як Реєстратори Реєстру заборон, Держателем якого є Міністерство юстиції України, та при внесенні реєстраційного запису до Реєстру заборон не вчиняють нотаріальної дії, а виконують управлінські функції.

Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV, визначено, що нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно статті 3 Закону №1952-IV, інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Процедура перенесення державним реєстратором прав на нерухоме майно записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, Державного реєстру обтяжень рухомого майна до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно визначена Порядком використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Мінюста №1844/5 від 14 грудня 2012 року.

Відповідно до пункту 6 цього Порядку, перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чинними та ідентифікують об'єкт нерухомого майна або суб'єкта речових прав, їх обтяжень.

Враховуючи наведені норми слідує, що Мелітопольська міська державна нотаріальна контора, у відповідності до п. 7 ст. 3 КАС України, є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що спір «про зобов'язання зняти заборону на відчуження майна» не підлягає розгляду в господарських судах України, суд дійшов висновку, про наявність достатніх підстав для відмови у прийняття позовної заяви.

Пунктом 8 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» встановлено наступне: відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом статті 9 цього Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.

Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.

Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.

Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, відповідно до п.3 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України у прийнятті позовної заяви до розгляду господарським судом відмовляється.

Керуючись, п. 3 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд,

УХВАЛИВ:

В прийнятті позовної заяви – відмовити.

Додаток: позовні матеріали на 32-ти аркушах, в тому числі оригінали платіжного доручення № 215 від 19.10.2017 р. про сплату судового збору у розмірі 1600,00 грн. та фіскальних чеків № 6083, 6084 від 19.10.2017 р. та описів вкладення у цінний лист від 19.10.2017 р.

Ухвала набрала законної сили – 24.10.2017 р.

Суддя О.В. Федорова