Рішення

від 17.10.2017 по справі 910/13026/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017Справа № 910/13026/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Кон Д"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Простор"

про стягнення 1 454 142,00 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Бедей Н.В. (представник за довіреністю №50/01-09.1 від 04.09.2017р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Кон Д" (надалі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Простор" (надалі - відповідач) суми заборгованості за Договором № 5270 від 27.12.2016р. в розмірі 1 454 142,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором не виконав, вартість отриманого від позивача товару у строки визначені договором не сплатив.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, явку свого представника в судові засідання не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.08.2017р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд призначено на 19.09.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2017р. розгляд справи відкладено до 03.10.2017р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2017р. продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи до 17.10.2017р.

В судове засідання 17.10.2017р. представник відповідача вкотре не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача, належним чином повідомленого про час та місце судового засідання, не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду справи, а також зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

В судовому засіданні 17 жовтня 2017 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2016 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено Договір № 5270 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити (передати у власність), а покупець прийняти й оплатити системи кондиціонування повітря (надалі - Обладнання ) за ціною, в асортименті та у кількості, що вказуються у Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п. 1.3. Договору Умови (базис) поставки згідно Договору викладені сторонами у відповідності до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів ІНКОТЕРМС (в редакції 2010 року), які застосовуються із урахуванням особливостей, встановлених цим Договором.

В п. 2.1. Договору сторони домовились, що загальна ціна (вартість) Договору визначається в Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток №1), що є невід'ємною частиною Договору, та становить без ПДВ: 1 211 785,00 грн., ПДВ 20%: 242 357,00грн., а всього з ПДВ 1 454 142,00 грн.

За умовами п. 2.2. та пп. 2.2.1. Договору оплата по Договору здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на поточний рахунок постачальника у наступному порядку: покупець здійснює оплату у розмірі 100% (сто) відсотків загальної вартості Договору, яка визначена згідно з п. 2.1. Договору, не пізніше 10 (десяти) календарних днів після отримання Обладнання від постачальника, що підтверджується відповідною видатковою накладною.

Відповідно до п. п. 4.1. - 4.4. Договору постачальник поставляє покупцю обладнання протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з моменту підписання сторонами договору. Зобов'язання постачальника з поставки обладнання вважаються виконаними в момент вручення обладнання покупцю та підписання відповідної видаткової накладної. Приймання-передача обладнання здійснюється покупцем згідно видаткової накладної, з обов'язковою присутністю постачальника. Датою передачі обладнання є дата складання видаткової накладної. Право власності на обладнання переходить від постачальника до покупця з моменту передачі обладнання.

Договір набирає чинності після його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до пінного виконання сторонами усіх своїх зобов'язань, що випливають з Договору (п. 8.2. Договору).

В Протоколі узгодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору) сторони погодили найменування обладнання, кількість, одиниці, ціну без ПДВ: 1 211 785,00 грн., ПДВ 20%: 242 357,00грн., а всього з ПДВ вартість обладнання складає 1 454 142,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 1 454 142,00 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 5122 від 30.12.2016р.

Товар було прийнято відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженого довіреністю № КП000001617 від 27.12.2016р. представника (директора) Вишневського Г.М. та відтиском його печатки у зазначеній вище видатковій накладній, а також підписом вказаного представника (директора) про прийняття товару у товарно-транспортній накладній № 5122 від 30.12.2016р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання, зокрема, в частині проведення своєчасних та в повному обсязі розрахунків за отриманий товар виконав неналежним чином та не здійснив оплату вартості поставленого позивачем товару.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 17-юд від 17.02.2017р., в тому числі щодо сплати заборгованості в розмірі 1 454 142,00 грн. за Договором № 5270 від 27.12.2016р., на яку відповідачем у листі № б/н від 23.02.2017р. позивачу була надана відповідь про визнання вказаного боргу та причин його виникнення.

У зв'язку з тим, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар, останній був змушений звернутись до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов'язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

У відповідності до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З врахуванням викладеного, беручи до уваги пп. 2.2.1. Договору обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого товару за договором мав бути виконаний у строк не пізніше 10 (десяти) календарних днів після отримання Обладнання від постачальника, тобто оплата товару за видатковою накладною № 5122 від 30.12.2016р. мала бути здійснена відповідачем у строк до 10.01.2017р. з урахуванням ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, оскільки останній день строку виконання зобов'язань за договором припадає на 09.01.2017р. є неробочим днем, а відповідно прострочення оплати вартості поставленого товару у відповідача виникло з наступного дня після спливу вказаного строку, тобто з 11.01.2017р.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/13026/17 підлягають задоволенню в повному обсязі та до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 1 454 142,00 грн.

Судовий збір в розмірі 21 812,13 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат Простор" (ідентифікаційний код 37587936, адреса: 03179, м. Київ, вул. Ірпінська, буд. 64, кімн. 252) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лі Кон Д" (ідентифікаційний код 31282883, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 27-Т, літ. А) 1 454 142,00 грн. (один мільйон чотириста п'ятдесят чотири тисячі сто сорок дві гривні 00 коп.) суми основного боргу та 21 812,13 грн. (двадцять одну тисячу вісімсот дванадцять гривень 00 коп.) судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2017р.

Суддя С.М. Морозов