Рішення

від 18.10.2017 по справі 910/14175/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2017Справа №910/14175/17

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-ВС"; про стягнення 140 251,08 грн.; Суддя Підченко Ю.О. Представники сторін: від позивача:Бєлінгіо В.О. - представник за довіреністю; від відповідачане з'явився; СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-ВС" (надалі - відповідач) про стягнення з останнього грошових коштів у розмірі 98 390, 89 грн., пені у розмірі 8 858, 68 грн., 20% збитків за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 19 678, 18 грн., 26% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 8 925, 30 грн., 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 1 048, 04 грн. та інфляційного збільшення у розмірі 3 349, 99 грн.

Позов мотивований тим, що позивач належним чином виконував свої обов'язки щодо поставки газу відповідачеві на підставі його заявок, відповідно до умов договору поставки скрапленого газу № 1701-2 від 17.01.2017, а також укладених до даного Договору додаткової угоди № 8 від 31.03.2017 та додаткової угоди № 11 від 06.04.2017, водночас, за газ, що був поставлений в квітні 2017 року відповідач не здійснив розрахунок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2017 порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні 18.10.2017 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно роз'яснень п. п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

З огляду на те, що ухвала суду була надіслана за адресою відповідача, яка зазначена в позовній заяві, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст. 64 ГПК України).

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4- 2 , 4- 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулось 18.10.2017 наполягав на задоволенні позову, надав суду усні пояснення по справі.

Відповідно до ст. 82 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 18.10.2017 відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2017 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" (надалі за Договором - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус-ВС" (надалі за Договором - Покупець) було укладено договір доставки скрапленого газу № 1701-2 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві в погоджені строки скраплений вуглеводневий газ (далі по тексту -Товар) узгодженими партіями, а Покупець зобов'язався його оплатити і прийняти в кількості згідно з поданими ним Заявками, які погоджені з Постачальником (п. 2.1. Договору).

Пунктом 2.2. Договору, Сторони погодили, що номенклатура Товару, його кількість та ціна встановлюються Сторонами за погодженням в залежності від базису поставки або у Додатках до цього Договору, або у підтверджених постачальником заявках Покупця (по формі Додатку № 1 до цього Договору) та вказуються у розрахункових та відвантажувальних документах (рахунках-фактурах, видаткових накладних, тощо) на Товар. Підтвердженням заявки на партію товару з боку Постачальника вважається виставлення ним рахунку на зазначений у заявці Товар, або укладання Постачальником відповідного Додатку на поставку партії Товару, зазначеного у заявці.

Згідно п. 2.3. Договору, товар за цим Договором поставляється партіями. Одиниця виміру кількості Товару, що поставляється за даним Договором, визначається в Додатках або у підтверджених Постачальником заявках.

Відповідно до п. 2.4. Договору, вартість кожної окремої партії Товару визначається Сторонами у відповідних Додатках на кожну окрему партію Товару або у підтверджених Постачальником заявках та рахунках.

Загальна вартість Товару (ціна цього Договору) за цим Договором визначається як сумарна вартість партій Товару згідно всіх Додатків до нього та/або видаткових накладних (п. 2.5. Договору).

Пунктом 4.8. Договору Сторони обумовили, що датою поставки вважається дата передачі Товару, зазначена у товарно-транспортній накладній та у видатковій накладній (або в акті приймання-передачі).

Згідно п. п. 7.1. та 7.2., ціна партії Товару узгоджується з Покупцем на підставі Заявки останнього і відображається у Додатку до Договору та/або у відповідному рахунку-фактурі. Покупець здійснює оплату партії Товару шляхом 100 % передоплати такої партії, якщо інше не встановлено у конкретному Додатку на партію Товару.

За своєю правовою природою між позивачем та відповідачем укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 180, 181, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, оскільки подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173 , 174 , 175 ГК України (статтями 11 , 202 , 509 ЦК України ) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

31.03.2017 між Сторонами за Договором було укладено Додаткову угоду № 8 до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору (надалі - Додаткова угода №8).

Згідно п. 1. Додаткової угоди № 8, Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує партію нафтопродуктів, (надалі - Товар) на умовах DDP. Поставка Товару здійснюється зі складу, газовоз - DAF AI 6599 СН, за такими реквізитами, наданими Покупцем: м. Київ, Київська обл.

Вартість Товару за цією Угодою складає 24 571,07 грн., крім того ПДВ 20% - 4 914,22 грн., загальна вартість Товару разом з ПДВ - 29 485,29 грн. Постачальник зобов'язується поставити Товар протягом 1 (один) календарних днів від дати підписання даної Угоди. Покупець зобов'язаний здійснити оплату в розмірі 100% загальної вартості Товару протягом 3 днів з моменту відвантаження (п. п. 3,4,5 Додаткової угоди №8).

Також 06.04.2017 між Сторонами за Договором було укладено Додаткову угоду № 11 до Договору, яка є невід'ємною частиною Договору (надалі - Додаткова угода №11).

Згідно п. 1. Додаткової угоди №11, Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує партію нафтопродуктів, (надалі - Товар) на умовах DDP. Поставка Товару здійснюється зі складу, газовоз - DAF AI 2047 ЕР, за такими реквізитами, наданими Покупцем: м. Київ, Київська обл.

Вартість Товару за цією Угодою складає 57 421,33 грн., крім того ПДВ 20% - 11 484,27 грн., загальна вартість Товару разом з ПДВ - 68 905,60 грн. Постачальник зобов'язується поставити Товар протягом 1 (один) календарних днів від дати підписання даної Угоди. Покупець зобов'язаний здійснити оплату в розмірі 100% загальної вартості Товару протягом 11 днів з моменту відвантаження (п. п. 3,4,5 Додаткової угоди №11).

Поясненнями позивача, а також наявними в матеріалах справи товарно-транспортною накладною на відпуск скрапленого газу від 02.04.2017 на суму 29 485,29 грн. та товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АЕТ1704067009 від 06.04.2017 на суму 68 905,60 грн., підтверджується факт поставки позивачем відповідачеві товару відповідно до умов Договору та Додаткових угод на загальну суму 98 390, 89 грн.

В силу положень ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, а також поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідачеві, а останній, у свою чергу, не виконав належним чином покладені на себе зобов'язання з його оплати, в результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 98 390,89 грн., що також підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.02.2017 по 14.09.2017, який підписаний та належним чином завірений Сторонами.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа-вимоги від 25.05.2017, позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату заборгованості у розмірі 98 390, 89 грн., у відповідь на яку відповідач звернувся до позивача листом від 26.05.2017 за вих. № 26/05 в якому повідомив, що визнає свою вищезазначену заборгованість та зобов'язується погасити її у повному розмірі до 01 липня 2017 року.

Доказів сплати вищезазначеної заборгованості відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями ст. 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 98 390, 89 грн. у зв'язку із невиконанням останнім оплати товару згідно умов Договору та укладених до нього Додаткових угод, є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за Договором та Додатковими угодами, укладеними до нього, останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 048, 04 грн. та інфляційного збільшення у розмірі 3 349, 99 грн.

Судом прийнято до уваги, що розрахунок 3% річних та інфляційного збільшення було здійснено позивачем окремо за період 06.04.2017 по 21.08.2017 (заборгованість по накладній на відпуск скрапленого газу від 02.04.2017 на суму 29 485, 29 грн.) та за період 18.04.2017 по 21.08.2017 (заборгованість по товарно-транспортній накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АЕТ1704067009 від 06.04.2017 на суму 68 905, 60 грн.).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення 3 % річних, судом встановлено, розрахунок позивача здійснено відповідно до приписів чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 048,04 грн. є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Водночас, за результатами здійсненої за допомогою системи "ЛІГА" перевірки нарахування позивачем заявлених до стягнення інфляційних втрат, судом встановлено, що розмір інфляційних втрат, в межах визначених позивачем періодів становить 3 248, 25 грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційного збільшення у розмірі 3 349,99 грн. підлягають задоволенню частково - у розмірі 3 248,25 грн.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 26% річних у розмірі 8 925, 30 грн., в тому числі 2 848, 32 грн. - за період з 06.04.2017 по 21.08.2017 (заборгованість по накладній на відпуск скрапленого газу від 02.04.2017 на суму 29 485, 29 грн.) та 6 076, 98 - за період з 18.04.2017 по 21.08.2017 (заборгованість по товарно-транспортній накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АЕТ1704067009 від 06.04.2017 на суму 68 905, 60 грн.).

Так, пунктом 8.6. Договору Сторони обумовили, що за невиконання Покупцем своїх грошових зобов'язань, у Постачальника виникає право нарахувати відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 26% річних від суми невиконаного Покупцем грошового зобов'язання.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. п. 6.1. та 6.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14, проценти річних, про які йдеться у частині другій статті 625 ЦК України, необхідно відрізняти від процентів за користування чужими коштами, передбачених статтею 536 названого Кодексу. Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно, як зазначалося, способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти, тоді як проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України).

Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 ЦК України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 ЦК України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Так, в силу положень ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, як вбачається з умов Договору, Сторонами було встановлено відсоток за користування грошовими коштами за невиконання грошових зобов'язань.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 26 % річних, суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам Закону та умовам Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 26% річних у розмірі 8 925, 30 грн. є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню, в межах розміру заявлених позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати поставленого позивачем товару за Договором та Додатковими угодами до нього, останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 8 858,68 грн., яка включає в себе пеню за загальний період з 06.04.2017 по 21.08.2017 в розмірі 2 840,29 грн. (заборгованість по накладній на відпуск скрапленого газу від 02.04.2017 на суму 29 485,29 грн.) та пеню за загальний період з 18.04.2017 по 21.08.2017 в розмірі 6 018,39 грн. (заборгованість по товарно-транспортній накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АЕТ1704067009 від 06.04.2017 на суму 68 905,60 грн.).

Пунктом 8.4. Договору встановлено, що у разі невиконання Покупцем своїх грошових зобов'язань, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, коли сталося порушення, від несплаченої суми за кожен день прострочення з моменту поставки Товару.

Перевіривши, за допомогою системи "ЛІГА", поданий позивачем розрахунок пені, суд приходить до висновку, що він відповідає вимогам Закону та умовам Договору, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 858,68 грн. пені, нарахованої у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати товару за Договором є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 20% збитків від суми невиконаного відповідачем грошового зобов'язання на загальну суму 19 678,18 грн., яка включає в себе 5 897,06 грн. (20 % від заборгованості по накладній на відпуск скрапленого газу від 02.04.2017 на суму 29 485,29 грн.) та 13 781,12 грн. (20 % від заборгованості по товарно-транспортній накладною на відпуск нафтопродуктів (нафти) № АЕТ1704067009 від 06.04.2017 на суму 68 905,60 грн.).

Як випливає з положень ч. 4. ст. 231 ГК України, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 8.5. Договору, Сторони обумовили, що Покупець відшкодовує збитки, які завдані Постачальнику внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх грошових зобов'язань. При порушенні Покупцем своїх грошових зобов'язань більш ніж на 30 календарних днів, він зобов'язаний відшкодувати Постачальнику нанесені таким чином збитки в розмірі 20 % від невиконаного зобов'язання. У Покупця виникає зобов'язання відшкодувати збитки на 31 день з дня порушення своїх грошових зобов'язань.

В силу положень ст. 549 ЦК України, Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що встановлене Сторонами у Договорі відшкодування збитків в розмірі 20 % від невиконаного зобов'язання є штрафом у розумінні ст. 549 ЦК України та ст. ст. 230, 231 ГК України.

З урахуванням того, що відповідачем порушено зобов'язання з оплати товару за Договором більш ніж на 30 календарних днів, вимоги позивача про стягнення з відповідача 19 678,18 грн. збитків у розмірі 20 % є обґрунтованими та позов в цій частині підлягає задоволенню.

За приписами ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-ВС" (04209, місто Київ. вулиця Героїв Дніпра, будинок 7; код ЄДРПОУ: 32528026) па користь товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Енерго Трейд" (01015, місто Київ, вулиця Старонаводницька, будинок 13, корпус Б, офіс 33; код ЄДРПОУ: 38489035) грошові кошти у розмірі 98 390 грн. 89 коп., пеню у розмірі 8 858 грн. 68 коп., 20% збитків за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 19 678 грн. 18 коп., 26% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 8 925 грн. 30 коп., 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 1 048 грн. 04 коп., інфляційне збільшення у розмірі 3 248 грн. 25 коп. та 2 102 грн. 24 коп. судового збору. Видати наказ.

3. У позові в частині вимог про стягнення інфляційного збільшення у розмірі 101 грн. 74 коп. - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.10.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко